Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №619/3724/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3724/26

провадження № 1-кп/619/429/26

ВИРОК

Іменем України

03 вересня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026226030000007 від 04.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України.

Сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_6

обвинувачена - ОСОБА_3 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 в період часу з 16.05.2023 по 22.06.2023, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуск громадян до керування транспортними засобами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (в редакції від 29.12.2021 № 1007), форма та реквізити затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 №47 (в редакції від 30.06.2021 № 665) вирішила незаконно набути право на керування транспортними засобами категорії «В», шляхом виготовлення підробленого документу за попередньою змовою групою осіб. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 за допомогою мобільного телефону, використовуючи мережу Інтернет, відшукала невстановлену особу, яка за грошову винагороду пообіцяла їй виготовити завідомо підроблене посвідчення водія. У подальшому ОСОБА_3 , з метою досягнення обумовленої домовленості, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, використовуючи мобільний додаток «Fасеbоок», надала невстановленій особі свої анкетні дані, фотознімок та зразок підпису, які були використані під час виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 виданого 22.06.2023. Після чого, в період часу з 16.05.2023 по 22.06.2023, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта», розташованому за адресою: Харківська обл., Богодухівський р-н, с-ще Золочів, вул. 1-го Травня, 2А, ОСОБА_3 отримала від невстановленої в ході досудового розслідування особи, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 22 червня 2023 року, на своє ім`я, завідомо усвідомлюючи, що вказаний документ є підробленим, оскільки вона не складала у встановленому законодавством порядку теоретичний та практичний іспити в територіальному сервісному центрі МВС для отримання права на керування транспортними засобами категорії «В», після чого зберігала вказане посвідчення при собі з метою подальшого використання.

Крім того, 04.03.2026 працівниками СРПП ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області під час патрулювання території с-ща Золочів Богодухівського району Харківської області на автодорозі сполученням Золочів - Довжик неподалік вул. Веселкова с. Литвинове Богодухівського району Харківської області, згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», був зупинений легковий автомобіль ВАЗ 2101 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . У цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 22.06.2023 на ім`я ОСОБА_3 , шляхом пред`явлення його працівникам поліції. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 на законну вимогу працівників поліції надати документи, що посвідчують право керування транспортним засобом, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 22.06.2023 на її ім`я вона не отримувала у встановленому законом порядку, розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, пред`явила працівникам поліції СРПП ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області підроблене вищезазначене посвідчення водія, яке згідно висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/121-26/7210-ДД від 17 березня 2026 року, не відповідає аналогічним бланкам, які виготовляються на ДП «Поліграфічний комбінат Україна», що знаходяться в офіційному обігу на території України, тим самим використала завідомо підроблений документ, який вона замовила у невстановленої особи через месенджер «Fасеbоок».

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та підтвердила факт і обставини їх вчинення, так, як це зазначено вище та зазначила, що щиро розкаюється у вчиненому.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачена зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченою не оспорюються.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких є нетяжким злочином, а інше кримінальним проступком, наслідки, що настали, дані про особу винної та обставину, що пом`якшує покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 установлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, скарг на яку від жителів селища не надходило.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 358 КК України та у виді пробаційного нагляду - в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки за змістом ч. 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати до ОСОБА_3 при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи дані про особу винної, ставлення її до скоєного, яка щиро розкаялася у вчиненому, відсутність тяжких наслідків, суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на неї обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Згідно з п. 3, 4 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.

Постановою начальника сектору дізнання ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 04.03.2026 посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 22 червня 2023 року, видане ТСЦ 0541 на ім`я ОСОБА_3 визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження №12026226030000007.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10.03.2026 накладено арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 22 червня 2023 року, виданого ТСЦ 0541 на ім`я ОСОБА_3 .

Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, арешт підлягає скасуванню, а речовий доказ - залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Згідно зі ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме за проведення Харківським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром судової технічної експертизи документів №СЕ-19/121-26/7210-ДД від 17.03.2026 в сумі 3565,70 грн.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового терміну в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення Харківським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/121-26/7210-ДД від 17.03.2026 в сумі 3565,70 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 70 копійок).

Арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04.03.2026 (справа № 619/1429/26, провадження № 1-кс/619/187/26) – скасувати.

Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 22 червня 2023 року на ім`я ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1