Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №603/411/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №603/411/26

Провадження №2-а/338/14/26

02 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Решетова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області серії ЕНА № 7376361 від 15.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано, зокрема, порушенням права позивача на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, надання пояснень і правничу допомогу, оскільки справу 15.06.2026 розглянуто за його відсутності попри подане клопотання про відкладення у зв`язку зі стаціонарним лікуванням. Також позивач заперечував належність результатів вимірювання швидкості приладом TruCam у ручному режимі, посилався на розташування дорожнього знака відеофіксації та на те, що постанову виніс інший поліцейський, ніж той, який безпосередньо здійснював вимірювання і розпочав розгляд справи на місці зупинки.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив. Зазначив, що 14.05.2026 близько 09:35 на 329 км автомобільної дороги М-19 у с. Велика Березовиця автомобіль Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 77 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год. Порушення зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam II LTI 20/20, серійний номер TC008352. На підтвердження правомірності вимірювання відповідач надав фотоматеріал TruCam, технічну документацію, документи щодо відповідності та чинної повірки приладу, матеріали щодо захисту даних, координати місця фіксації та відеозаписи.

Відповідач також вказав, що право позивача на правничу допомогу було забезпечено, зокрема: під час первинного розгляду на місці зупинки ОСОБА_1 спілкувався з адвокатом телефоном, його клопотання про відкладення для участі захисника було задоволено. Надалі розгляд відкладався, у тому числі у зв`язку з лікуванням. Клопотання від 15.06.2026 про чергове відкладення було відхилене через відсутність доданого медичного документа. Крім того, копію медичної довідки позивач надіслав електронною поштою о 09:43, коли, за позицією відповідача, розгляд уже був завершений.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав заяву від 20.08.2026 та заяву від 02.09.2026 про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції - у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судової повістки до електронного кабінету «Електронного суду». Причин неявки суду представник відповідача не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України неявка належно повідомленого учасника справи, який не повідомив про поважні причини неявки, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи заяву позивача про розгляд справи без його участі, наявність відзиву відповідача та поданих сторонами доказів, а також відсутність обставин, які відповідно до частини другої статті 205 КАС України зумовлюють обов`язкове відкладення розгляду справи, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності учасників. Враховуючи відсутність потреби заслуховувати свідка чи експерта, суд відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України визнав можливим здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи, суд установив такі обставини.

14.05.2026 технічним приладом TruCam II LTI 20/20 TC008352 зафіксовано рух автомобіля Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 77 км/год при встановленому для відповідної ділянки населеного пункту обмеженні 50 км/год. Після зупинки автомобіля працівниця поліції розпочала розгляд справи. На прохання ОСОБА_1 скористатися допомогою адвоката розгляд було відкладено, що зафіксовано на відеозаписі.

З матеріалів відзиву вбачається, що наступний розгляд був призначений на 21.05.2026, однак за клопотанням ОСОБА_1 у зв`язку з лікуванням, до якого було долучено підтвердження лікування, його відкладено на 15.06.2026 о 09:20.

15.06.2026 о 08:44 на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні з 12.06.2026. Медичний документ до цього клопотання не був доданий, однак у тексті клопотання позивач повідомив про подальше надсилання довідки.

За відеозаписом розгляд справи 15.06.2026 фактично розпочав інспектор ОСОБА_2 о 09:38. Гелемей О.В. не з`явився. Близько 09:40 інспектор констатував належне повідомлення позивача та його неявку. Близько 09:41 інспектор оголосив зміст клопотання про відкладення через стаціонарне лікування і відмовив у його задоволенні, пославшись на відсутність доданої довідки з лікувального закладу. О 09:42 годин інспектор оголосив висновок про винуватість ОСОБА_1 та накладення штрафу. Медична довідка була направлена позивачем на електронну адресу Управління о 09:43 годин. Постанову серії ЕНА № 7376361 оформлено 15.06.2026 та її копію позивач отримав поштовим відправленням 24.06.2026.

До позову долучено медичні довідки № 15 від 15.06.2026 та № 17 від 22.06.2026. Зміст цих документів у сукупності підтверджує, що саме 15.06.2026 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із гострим захворюванням, яке потребувало лікування. Різниця у формулюванні документів щодо початку періоду лікування не спростовує спільної для обох документів юридично значущої обставини - перебування позивача на стаціонарному лікуванні в день розгляду справи.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позов щодо постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху може бути подано протягом десяти днів з дня вручення постанови. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 24.06.2026. З урахуванням правил обчислення процесуальних строків останнім днем звернення без поновлення строку було 06.07.2026, тоді як позов здано до поштового відправлення 08.07.2026.

Разом з тим 29.06.2026, у межах установленого КУпАП строку, позивач оскаржив постанову до начальника Управління патрульної поліції. Рішенням від 03.07.2026 постанову залишено без змін, після чого 08.07.2026 позивач без невиправданого зволікання звернувся до суду. Така поведінка свідчить про послідовну реалізацію права на оскарження, а не про процесуальну пасивність чи зловживання.

Також суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.03.2019 у справі № 171/729/17, відповідно до якої суд виходив із необхідності враховувати своєчасне попереднє адміністративне оскарження та оперативне подальше звернення до суду при оцінці поважності причин пропуску спеціального строку.

З огляду на незначну тривалість пропуску, своєчасне адміністративне оскарження та звернення до суду одразу після отримання результату такого оскарження суд визнає причини пропуску поважними. Клопотання про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Щодо правомірності оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 7 КУпАП органи державної влади і їх посадові особи при притягненні особи до адміністративної відповідальності зобов`язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, із суворим додержанням законності.

Частина перша ст. 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право бути присутньою при розгляді справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою. За відсутності особи справа може розглядатися, якщо її своєчасно сповіщено про місце і час розгляду та від неї не надійшло клопотання про відкладення. За ст. 278 КУпАП і п. 5 розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський при підготовці до розгляду справи, зокрема, вирішує, чи витребувано необхідні додаткові матеріали та чи підлягають задоволенню заявлені клопотання. За ст. 245, 252, 280 КУпАП справа має бути вирішена на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин.

Суд погоджується з відповідачем у тому, що клопотання ОСОБА_1 15.06.2026 не було проігнороване, відповідно до відео: інспектор його оголосив і мотивував відмову відсутністю документа про підтвердження проходження лікування. Суд враховує, що на момент оголошення рішення о 09:42 годин медична довідка ще не надійшла на електронну адресу Управління.

Водночас для оцінки законності відмови має значення не лише формальна наявність документа в конкретну хвилину, а вся сукупність обставин, відомих органу та встановлених судом. До початку розгляду позивач письмово повідомив про конкретну об`єктивну причину неявки - стаціонарне лікування, зазначив початок такого лікування з 12.06.2026 та повідомив про подальше направлення медичного документа. Подані суду довідки підтвердили, що заявлена причина була реальною, а саме 15.06.2026 позивач фактично перебував на стаціонарному лікуванні та не мав об`єктивної можливості особисто реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, в зв`язку з гострим захворюванням.

Суттєвим є й часовий аспект. Правопорушення, за версією відповідача, вчинено 14.05.2026. За ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення у справі, підвідомчій поліції, могло бути накладене не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, тобто до 14.07.2026 включно. Станом на 15.06.2026 до спливу цього строку залишалося 29 календарних днів. Отже, об`єктивної необхідності вирішувати справу саме цього ранку з ризиком втрати можливості притягнення до відповідальності не існувало.

За таких обставин справи, відмова у відкладенні лише з тієї підстави, що медичну довідку не було приєднано до електронного клопотання о 08:44 год, із зазначенням про приєднання у розумний часовий проміжок та фактично приєднано через годину, була надмірно формальною. Попередні відкладення могли обґрунтовувати вимогу належного підтвердження нової причини неявки, однак не припиняли гарантованого законом права особи на особисту участь, коли така причина фактично існувала і була поважною.

Таким чином, у цій справі визначальним є не сам факт надходження довідки невдовзі після оголошення рішення, а те, що до початку розгляду орган був повідомлений про об`єктивну перешкоду для явки, яка згодом документально підтвердилася, при цьому залишався достатній строк для відкладення без шкоди для завдань адміністративного провадження. Розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 за таких обставин фактично позбавив його можливості особисто дати пояснення, подати докази та заперечення щодо інкримінованого правопорушення.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.11.2019 у справі № 522/22180/16-а: можливість подальшого оскарження постанови до суду не замінює реалізацію процесуальних прав, гарантованих ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи уповноваженим органом. У постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 та від 10.04.2023 у справі № 510/248/17 Верховний Суд також наголошував на істотності порушень процедури, які позбавляють особу можливості бути присутньою, здійснювати захист, надавати інформацію, доводи, заперечення і докази, здатні вплинути на результат розгляду.

Критерії ч. 2 ст. 2 КАС України передбачають перевірку судом, чи було рішення суб`єкта владних повноважень прийнято обґрунтовано, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття. Установлене порушення стосується не другорядної формальності, а безпосередньо гарантованої законом участі особи у каральному провадженні, тому є істотним та достатнім для скасування постанови.

В той же час, право ОСОБА_1 на правничу допомогу під час первинного розгляду було забезпечено. З відеозапису вбачається, що йому надано можливість телефонного спілкування з адвокатом, а клопотання про відкладення для забезпечення участі захисника задоволено. Тому сам по собі факт відсутності адвоката при подальшому розгляді не свідчить про самостійне порушення права на правничу допомогу. Водночас, також і присутність захисника не є заміною особистих прав особи давати пояснення та брати участь у розгляді.

Суд також не вбачає самостійного порушення у тому, що первинні дії на місці зупинки здійснювала одна працівниця поліції, а 15.06.2026 справу розглянув і постанову виніс інспектор Поворозник В.Г. Стаття 222 КУпАП наділяє відповідними повноваженнями уповноважених працівників органів і підрозділів Національної поліції та не встановлює вимоги незмінності конкретної посадової особи від моменту виявлення правопорушення до винесення постанови. За ст. 251 КУпАП обставини можуть установлюватися показаннями технічних приладів, фото- і відеозаписами та іншими доказами. Вирішальним є те, щоб посадова особа, яка приймає рішення, була компетентною та самостійно оцінювала наявні матеріали. Відеозапис 15.06.2026 підтверджує проведення інспектором ОСОБА_2 окремого розгляду та вирішення поданого клопотання.

Щодо вимірювання швидкості руху транспортного засобу приладом TruCam, суд виходить із того, що відповідач надав матеріали фіксації конкретним приладом TC008352, чинні на дату події документи щодо його повірки та технічну документацію, яка передбачає ручний режим використання. Саме припущення позивача про можливу похибку через утримування приладу в руках не спростовує конкретного результату 77 км/год. Доказів конкретного збою або невідповідності результату вимірювання в матеріалах позову немає. Наведені позивачем технічні припущення самі по собі не утворюють окремої доведеної підстави для скасування постанови.

Доводи щодо інформаційного дорожнього знака відеофіксації також самі по собі не спростовують установленого для населеного пункту обмеження швидкості та належності зафіксованих приладом TruCam даних до автомобіля позивача. Відповідачем надано координати місця фіксації та відповідні картографічні матеріали. Тому ця група доводів не є самостійною підставою для задоволення позову.

Отже, підставою для скасування постанови суд визнає саме істотне порушення процедури розгляду справи 15.06.2026: відмову у відкладенні за наявності своєчасно заявленої та фактично підтвердженої поважної причини неявки, внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений реальної можливості особисто брати участь у розгляді та надати пояснення і докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладено на відповідача. Надані відповідачем докази підтверджують значну частину фактичної та технічної сторони обвинувачення, однак не усувають установленого судом істотного порушення процедури, яке передувало прийняттю постанови.

Встановлене судом порушення має процесуальний характер та полягає у неналежному забезпеченні позивачу можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас судом не встановлено відсутності події чи складу адміністративного правопорушення, а інші передбачені статтею 247 КУпАП обставини не становили підстави для скасування оскаржуваної постанови на момент її прийняття.

Порушення процесуальних прав особи є достатньою підставою для скасування прийнятого за результатами такого розгляду рішення, однак саме по собі не є обставиною, яка відповідно до статті 247 КУпАП виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин належним способом захисту відповідно до пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України є скасування оскаржуваної постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до компетентного органу.

При новому розгляді справи компетентному органу належить забезпечити ОСОБА_1 права, гарантовані статтею 268 КУпАП, та вирішити справу з урахуванням усіх обставин і вимог законодавства, чинного на час нового розгляду.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 665 грн 60 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України ці витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 38, 245, 251, 252, 268, 278-280 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду – задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови серії ЕНА № 7376361 від 15.06.2026.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції – задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Поворозника Володимира Григоровича від 15 червня 2026 року серії ЕНА №7376361 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

У задоволенні вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення — відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (Управління патрульної поліції в Тернопільській області) на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Рішення суду, відповідно до ст.255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст.286 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду (ст.297 КАС).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В.Решетов