Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №179/1653/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №179/1653/26

Суддя: Кравченко О. Ю.

справа № 179/1653/26

провадження № 3/179/347/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України відносно:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, директора СФГ «ЯРОСЛАВА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який є директором СФГ «ЯРОСЛАВА», про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 955 від 06 липня 2026 року, директор СФГ «ЯРОСЛАВА» ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без наявності дозвільних документів, а саме 17.06.2026 об 12 год.50 хв. в місці зберігання пального, розташованого за адресою с.Магдалинівка, вул.Транспортна, 3а, здійснював зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, чим порушено п.1 ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення справи не подавав.

Частиною 2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст. 164 КУпАП.

За таких обставин вважаю за можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності, а об`єктивною стороною зазначеного правопорушення, зокрема, є саме провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання відповідної ліцензії.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю необхідно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, як правило з метою отримання прибутку (комерційна діяльність).

Окрім того, ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до правової позиції, визначеної у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» систематичною вважається діяльність яка провадиться безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення.

Вказана ч.1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тобто такою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, зокрема до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України та підзаконних актів.

Згідно з п. 49 ч.1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об`ємом до 60 літрів включно), які належать суб`єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб`єктом господарювання.

Статтею 28 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» передбачено основні вимоги до зберігання пального.

Зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб`єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб`єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб`єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об`ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб`єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб`єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб`єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;

4) для суб`єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.

Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов`язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження складу та події правопорушення надано протокол про адміністративне правопорушення № 955 від 06.07.2026; акт (довідка) №2958/04-36-09-03/30242258 від 29.06.2026 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним СФГ «Ярослава»; акт від 06.07.2026 неявки для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що в акті про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, не зазначені відомості про дату та час зберігання пального, період зберігання, а також об`єм.

Відомості про кількість пального та ємності, в яких воно зберігалося на момент перевірки СФГ «Ярослава» до протоколу не додані. Документи, які б свідчили про проведення огляду та вилучення пального, ємностей, в яких зберігалось пальне без ліцензії, до матеріалів справи не долучено. В акті лише зазначено про факт зберігання пального в СФГ «Ярослава» без наявності ліцензії.

Також у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття СФГ «Ярослава» господарською діяльністю із зберігання пального. Докази, які б підтверджували вид діяльності СФГ «Ярослава» до матеріалів справи не долучені.

Крім того, до акту не долучені додатки: письмова вимога перевіряючих та акт відмови від підписання, хоча в акті зазначено, що представник СФГ «Ярослава» відмовився від підписання акту перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Суд самостійно збирати докази не має права, при цьому обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164, то провадження по справі відносно ОСОБА_2 слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1, 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 247, 280, 282-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Ю.Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua