Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №212/12618/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/12618/26

2/212/7834/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

за участю секретаря – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, 3-я особа: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про стягнення аліментів, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На підставі рішення суду від 07.09.2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу син сторін залишився проживати з матір`ю, перебуваючи на її утриманні. Рішенням суду з ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 1/6 частини на користь позивачки на утримання сина, ОСОБА_3 , до його повноліття. Зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 досяг повноліття та навчається на 3-му курсі Криворізького гірничо-електромеханічного фахового коледжу на бюджеті, отримуючи стипендію в сумі 1500 грн. При цьому ОСОБА_1 самостійно не в змозі забезпечувати навчання сина, оскільки її доходів в сумі 15000 грн. не вистачає, зважаючи, що на її утримані також перебуває молодша дитина сторін, 2011 р. н. Водночас, відповідач, який є працездатного віку, маючи постійний заробіток, має можливість сплачувати аліменти на утримання власного сина до моменту досягнення ним 23-річного віку на час навчання. Враховуючи викладене, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від всіх доходів щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду та до закінчення навчання ОСОБА_4 , але не більш ніж до досягнення ним 23 років.

Позивачка, ОСОБА_1 , до судового засідання не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи належим чином, надавши заяву суду з проханням вирішити справу за її відсутності, підтримуючи при цьому заявлені нею позовні вимоги.

Відповідач, ОСОБА_2 , до судового засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, не заперечуючи при цьому проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , які визнав повністю.

3-я особа, ОСОБА_3 , до суду також не з`явився, надавши заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, підтримуючи вимоги ОСОБА_1 .

За ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому суд вказує, що підстави для відкладення розгляду справи за ст. 223 ЦПК у даному випадку відсутні, тому суд вирішив справу за відсутності сторін, які не з`явились.

Суд, дослідивши письмові матеріали, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який було розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 7 вересня 2023 року.

Згідно із свідоцтвом про народження, виданим 27 серпня 2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1032 від 27 серпня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що за свідоцтвом про народження, виданим 21 грудня 2011 року Жовтневим відділом ДРАЦС Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1521 від 21 грудня 2011 року, вбачається, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На підставі довідки від 23 липня 2026 року № 1501 відокремленого структурного підрозділу Криворізького гірничо-електромеханічного фахового коледжу Криворізького національного університету вбачається, що ОСОБА_3 навчається у вказаному навчальному закладі на денній формі навчання на 3-му курсі за бюджетом у групі УПЗ-23-1/9, закінчення навчання якого заплановано 30 червня 2028 року.

Проживання ОСОБА_3 разом із матір`ю, ОСОБА_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади м. Кривий Ріг від 31.07.2026 р.

Відповідно до витребуваної судом за клопотанням позивача інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів від 11.08.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 було отримано зарплату в червні 2026 року в сумі 32674,75 грн. на ПрАТ «ПівнГЗК», де працює відповідач, без утримання з неї податків та обов`язкових платежів.

На підставі ст. 199 Сімейного кодексу України (далі - СК), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 (двадцяти трьох) років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

На підставі ч. 1 ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд зауважує, що відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд встановив на підставі вивчених доказів, що повнолітній ОСОБА_3 є сином відповідача, продовжуючи навчання на денній формі на бюджетній основі після досягнення ним 18 років у ВСП Криворізького гірничо-електромеханічного фахового коледжу КНУ, не маючи самостійного доходу, через що потребує матеріальної допомоги від свого батька на час навчання.

В свою чергу відповідач, будучи працездатним, отримуючи стабільний дохід, таку допомогу своєму синові надавати може, внаслідок чого ОСОБА_2 повинен сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 на час його навчання.

Так суд зазначає, що за ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3328 грн.

Отже, ОСОБА_2 забезпечений необхідним рівнем доходу, враховуючи розмір заробітної плати останнього, яку той отримує на ПрАТ «ПівнГЗК», тому є таким, що може надавити допомогу на навчання своєму сину.

Суд при цьому зауважує, що за змістом ст. 199, 200 СК за рішенням суду аліменти стягуються саме на повнолітніх дочку, сина, тому суд позбавлений можливості проводити стягнення аліментів на навчання на користь саме того з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання, тому стягує аліменти безпосередньо на користь повнолітнього сина сторін.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, який слід стягнути на користь ОСОБА_3 з відповідача на час навчання, суд виходить з рівності обов`язку обох батьків позивача в наданні йому матеріальної допомоги на час навчання в Криворізькому гірничо-електромеханічному фаховому коледжі, розмір доходів матері позивача, а також доходи відповідача, які дорівнюють близька 25000 грн. на місяць після відрахування передбачених законом податків та зборів, а також наявність на утриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 малолітньої доньки, Дарії.

Внаслідок наведеного вмотивування, суд вказує, що 1/6 частка від ймовірного доходу ОСОБА_2 , який той отримуватиме на руки, може становити біля 4167 грн.

Таким чином, на підставі викладеного обґрунтування, суд вважає, що заявлений позов ОСОБА_1 до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, підлягає задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 щомісячно аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , на час його навчання в розмірі саме 1/6 частки від усіх видів доходів відповідача, що не порушуватиме прав ОСОБА_2 та рівність прав дітей останнього.

Згідно із ст. 141 ЦПК, враховуючи, що суд вирішив стягувати аліменти на користь позивачки, звільненої за законом від сплати судового збору за подання позову до суду, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, 3-я особа: ОСОБА_3 , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на його утримання на час навчання аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 6 серпня 2026 року та до закінчення навчання, однак не більше ніж до досягнення 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 3 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Д. О. Козлов