Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №173/2909/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2909/26

Номер провадження1-кп/173/222/2026

В И Р О К

іменем України

03 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12026041430000139 від 01.03.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Василівка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, який не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/650/25 від 22.04.2025, яка набрала законної сили 05.05.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Проте, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про наявність постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/650/25 від 22.04.2025, яка набрала законної сили 05.05.2025 та усвідомлюючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання постанови суду, щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, систематично продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 10.12.2025 о 21:10 год. ОСОБА_4 в с. Бородаївські Хутори, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області по вул. Центральна в порушення встановленої судом заборони, повторно протягом року, керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ІЖ» без номерного знаку, не маючи права керування транспортними засобами, чим фактично не виконав обов`язок, покладений на нього судовим рішенням, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: чутно з порожнини рота запах алкоголю, не виразна мова, почервоніння шкіри обличчя, від проходження огляду на встановлення ступеня алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 відмовився під відеозапис.

За вказаним фактом уповноваженими працівниками поліції СРПП ВП №3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складено адміністративні матеріали, які направлено на розгляд до суду, за результатами чого постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/40/26 від 15.01.2026, яка набрала законної сили 26.01.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

В подальшому, 11.02.2026 о 13:04 год. ОСОБА_4 в с. Івашкове, Верхньодніпровської ТГ, Кам`янського району, Дніпропетровської області по вул. Київська в порушення встановленої судом заборони, повторно протягом року керував транспортним засобом - мотоциклом «Планета», без державного номерного знаку не маючи права керування транспортними засобами, оскільки був позбавлений, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах з порожнини рота, від проходження огляду на встановлення ступеню алкогольного сп`яніння відмовився.

За вказаним фактом уповноваженими працівниками поліції СРПП ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складено адміністративні матеріали, які направлено на розгляд до суду, за результатами чого постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/631/26 від 11.03.2026, яка набрала законної сили 23.03.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.З ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 14 (чотирнадцять) років 10 (десять) місяців 3 (три) дні.

З огляду на вказане, ОСОБА_4 в порушення вимог чинного законодавства, неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення на транспорті щодо дотримання вимог правил дорожнього руху, за що у встановленому законом порядку був притягнутий до адміністративної відповідальності, тобто, достовірно знаючи про наявність рішень суду, якими його позбавлено права керування транспортними засобами, діючи умисно, умисно ухилився від виконання постанов Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з угодою про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, укладеною між прокурором ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю, пояснив, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , досягнуто та підписано угоду від 13 серпня 2026 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі строком на один рік із застосуванням ст. 75 КК України, а саме, звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі та звільнення від його відбування з випробуванням.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, працює неофіційно, не одружений, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, перебуває на обліку у лікаря - психіатра, але згідно висновку судово-психіатричної експертизи, визнаний осудним, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває..

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

За таких підстав суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є необхідним і достатнім для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

В той же час, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які у своїй сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд погоджується, що від відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання з випробуванням.

Так як під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , не обирався і суд дійшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання із встановлення строку випробування, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , при ухваленні вироку.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 13 серпня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1