Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №700/1018/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/1018/26

Провадження № 2-о/700/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка справу №700/1018/26 провадження № 2-о/700/26/26 за заявою ОСОБА_1 , представник заявника – адвокат Вдовиченко Валентина Олександрівна, заінтересована особа: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування зазначила, що заявник є рідною сестрою (по лінії матері) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Керч, Автономна Республіка Крим. Під час збору документів для звернення до нотаріуса, з метою реалізації права на спадкування після смерті сестри, заявник звернулася до компетентних органів, де їй було вказано на потребу доведення родинних відносин в судовому порядку через те, що у Державному архіві Черкаської області підтвердження запису про шлюб та розірвання шлюбу їхньої спільної матері ОСОБА_3 з ОСОБА_4 не виявлено, що позбавляє заявника можливості документально довести родинні відносини через органи реєстрації актів цивільного стану. Окрім цього отримати свідоцтво про смерть сестри у відділі ДРАЦС в загальному порядку також неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати медичний документ державного зразка, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». З урахуванням вищенаведеного просить встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Лисянський районний суд Черкаської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 15 годину 01 вересня 2026 року.

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, просили про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Перевіривши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.05.2024 року, виданого Керченським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис №170249910001100815004 та випискою із протоколу патологоанатомічного розтину №286/321 від 08.05.2024 року.

Заявник стверджує, що вона та ОСОБА_2 є рідними сестрами по лінії матері – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Факт того, що ОСОБА_1 є рідною сестрою померлої ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами:

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 від 15.09.1949 року її матір`ю зазначено ОСОБА_7 . Згідно з посвідкою про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 , її матір`ю зазначено ОСОБА_9 . Різниця у правописі імені матері « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 » є технічною розбіжністю тогочасного діловодства та ідентифікує одну й ту саму особу - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка після укладення шлюбу 04.08.1974 року (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 ) змінила прізвище на « ОСОБА_13 ». В свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 , виданого 07.03.1972 року ім`я матері значиться - ОСОБА_12 .

З повідомлення Державного архіву Черкаської області від 16.09.2025 №Г-43/05-08 запис акта про шлюб та розірвання шлюбу ОСОБА_14 з ОСОБА_15 не виявлено, оскільки книги записів збереглися лише частково.

Заявник змінила дівоче прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_16 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 28.02.1970 року, актовий запис 173.

Зміна дівочого прізвища ОСОБА_2 з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_18 » (російською мовою) підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 03.07.1962 року, актовий запис 18.

Факт спільного походження та рівного статусу обох сестер як рідних дітей спадкодавця підтверджується заповітом від 02.07.1997 року, посвідченого секретарем Дашуківської сільської ради, запис в реєстрі №30. У вказаному заповіті матір ОСОБА_19 прямо визначила і вказала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як своїх дітей.

На підставі зазначеного заповіту ОСОБА_2 за життя успадкувала земельну ділянку розміром 3,17 га., що доводиться свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 10.09.2003 року державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори Любчичем Ф.І., зареєстрованого в реєстрі за №3076.

Офіційний статус сімейних відносин також підтверджується довідкою виконавчого комітету Лисянської сільської ради від 30.04.2026 №70, згідно якою до складу сім`ї ОСОБА_19 на день її смерті входили її рідні доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 30.04.2026 №71 до складу сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на день її смерті входила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - рідна сестра по лінії матері.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку може бути встановлений факт родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Вказаний в заяві факт заявнику необхідно встановити з метою оформлення позивачем спадкових прав, оскільки іншим шляхом встановити наявність родинних відносин неможливо.

Окрім цього, встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановить заявник, підтверджується доказами, суд приходить до висновку, що вимоги заявника про встановлення факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, заявник має намір встановити факт смерті рідної сестри ОСОБА_2 , оскільки це має юридичне значення, а саме: для оформлення спадщини.

Згідно з п. п. 1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ст. 1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у цій справі суд вважає за необхідне взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права в України. В справах "Loiziddo v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Iliascu and Others v. Moldova and Russia", ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії, Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії", який був наданий на запит Ради Безпеки ООН, у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток, викладений у п. 125 Консультативного висновку, полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі Луізіду проти Туреччини» від 18.12.1996 року (заява №15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.

За таких обставин суд враховує як докази смерті ОСОБА_2 надане представником заявника свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 08.05.2024 року, виданого Керченським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис №170249910001100815004 та випискою із протоколу патологоанатомічного розтину №286/321 від 08.05.2024 року.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.13 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

У відповідності зі ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 17ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану зокрема на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до пункту 5.1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5(у редакціїнаказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно роз`яснень наданих в п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 впливає на права, обов`язки чи законні інтереси заявника.

Заявник позбавлений можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті особи, оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, що унеможливлює отримання заявником свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жіночої статі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Керч, Автономна Республіка Крим, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині встановлення факту смерті на окупованій території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.09.2026.

Реквізити сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Вдовиченко Валентина Олександрівна, св.-во про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХМ №0178 видане 05.09.2018 року, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: пров.Віктора Погорілого, 1 м.Звенигородка Черкаської області.

Суддя Наталія БЕСАРАБ