Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №537/4480/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2443/2026

Справа № 537/4480/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого судді Маханькова О.В., за участю секретаря судових засідань Золотаренко Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 6376 гривень 67 копійок.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що вироком Крюківського районного суду міста Кременчука від 15.05.2026 року по справі №537/8057/25 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Під час судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що 22.11.2025 близько 11 год 00 хв ОСОБА_2 перебував на 4 поверсі 2 під`їзду будинку АДРЕСА_1 та зайшов до приміщення спільного користування вбиральні, де побачив пральну машину марки «Indesit» моделі «XWSA610517WUA», білого кольору. Після чого у ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (реєстр. № 2102-IX; в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб) зі змінами, який у подальшому неодноразово продовжувався. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні спільного користування вбиральні на 4 поверсі 2 під`їзду будинку АДРЕСА_1 , шляхом механічного відкручування шланги від системи водопостачання та відключення від електромережі, таємно, викрав пральну машину марки «Indesit» моделі «XWSA610517WUA», білого кольору, вартістю 6376,67 грн., що належить ОСОБА_1 . На теперішній час завдану матеріальну шкоду позивачу не відшкодовано.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука від 29.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не надав суду пояснень про причини неявки, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі наявних письмових матеріалів справи, оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву на адресу суду не направив, позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши наявні письмові матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону

Так, відповідно до вироку Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 15.05 2026 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 було визнано виннувати у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Крюківського районного суду міста Кременчука від 19.05.2025 та остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Згідно змісту зазначеного вироку встановлено, що 22.11.2025 близько 11 год 00 хв ОСОБА_2 перебував на 4 поверсі 2 під`їзду будинку АДРЕСА_1 та зайшов до приміщення спільного користування вбиральні, де побачив пральну машину марки «Indesit» моделі «XWSA610517WUA», білого кольору. Після чого у ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 та Закону «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (реєстр. № 2102-IX; в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб) зі змінами, який у подальшому неодноразово продовжувався. ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні спільного користування вбиральні на 4 поверсі 2 під`їзду будинку АДРЕСА_1 , шляхом механічного відкручування шланги від системи водопостачання та відключення від електромережі, таємно, викрав пральну машину марки «Indesit» моделі «XWSA610517WUA», білого кольору, вартістю 6376,67 грн., що належить ОСОБА_1 .

Також судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_1 не пред`являв цивільного позову у справі №537/8057/25 по кримінальному провадженню № 12025170530000596 від 23.11.2025 року.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд вважає доведеним факт викрадення відповідного майна позивача у визначеному остаточному розмірі.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особини, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як роз`яснено у п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі й майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої йому відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.7, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 6376 (шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 67 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. в дохід держави.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.09.2026

Суддя Маханьков О.В.