Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №537/5057/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/362/2026

Справа № 537/5057/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12026170530000350 від 16.07.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Вільна Терешківка, Полтавської області, громадянки України, не заміжньої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_4 перебувала у приміщенні кафе-бару «Крюківчанка», розташованого за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Олександра Білаша, буд. 2. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 побачила у відкритій сумці, залишеній на столі, мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A25 5G 8/256GB», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який належав потерпілій ОСОБА_5 . У цей час у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на таємне викрадення зазначеного чужого майна в умовах воєнного стану з метою особистого незаконного збагачення.

Вказане кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, введеного на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та який діяв на момент учинення кримінального правопорушення.

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, скористалася тим, що потерпіла ОСОБА_5 тимчасово залишила приміщення кафе-бару, та, вважаючи, що її дії є непомітними для потерпілої та інших осіб, таємно, шляхом вільного доступу, дістала з відкритої сумки потерпілої мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A25 5G 8/256GB», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 вартість якої відповідно до висновку експерта від 24 липня 2026 року № СЕ-19/117-26/14176-ТВ становить 6 326,67 грн.

Після заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_4 поклала його до кишені свого одягу та залишила приміщення кафе-бару «Крюківчанка», унаслідок чого отримала реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та кваліфікує дії останньої по епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_5 за частиною 4 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинена в умовах воєнного стану.

Потерпіла ОСОБА_5 належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засіданні, однак до суду за викликом не прибула, надавши заяву в якій прохала розгляд кримінального провадження проводити за її відсутності.

Приймаючи до уваги думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без потерпілої, оскільки за відсутністю останньої можливо з`ясувати всі обставини справи.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінуємого їй кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася, визнає фактичні обставини справи, суду підтвердила факт вчинення кримінального правопорушення за таких обставин, як це вказано в описовій частині вироку, прохала суд обмежити обсяг дослідження доказів та фактичних обставин її допитом та дослідженням характерізуючих матеріалів щодо особи останньої.

Покази обвинуваченої є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останньою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення частини 3 статті 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил частини 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.

Обираючи міру покарання, суд, відповідно до вимог статті 65 КК України приймає до уваги тяжкість вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу обвинуваченої яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно.

За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини кримінального правопорушення, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає, що для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено необхідне та достатнє покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог статті 75 КК України.

Суд прийшов до переконання, що дана міра покарання відносно обвинуваченої є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального проступку та особу обвинуваченої.

Питання про долю речових доказів та скасування накладеного арешту, підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 та 174 КПК України.

Оскільки відповідно до вимог статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, то суд вважає за необхідне, на виконання зазначених вище вимог Закону стягнути з ОСОБА_4 документально підтвердженні витрати пов`язанні із проведенням по кримінальному провадженню експертизи в розмірі 2888,16 грн.

Підстави для обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – відсутні.

Керуючись статтями 369,370 Кримінально-процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред`явленому обвинувачені за частиною 4 статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом пробації; повідомляти органи пробації про зміну місця проживання або роботи; періодично з`являтися для реєстрації в органи пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 2888,16 грн.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A25 5G 8/256GB», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_5 .

Арешт, накладений слідчим суддею Крюківського районного суду міста Кременчука ОСОБА_6 ухвалою від 23.07.2026 на зазначене вище майно – скасувати.

Підстави для обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1