Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №536/1931/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Суд: Глобинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №536/1931/26

Суддя: Олефір А. О.

Справа № 536/1931/26

провадження 2/527/1577/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області

в складі суду: головуючого – судді Олефір А.О.,

за участю секретаря судового засідання – Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 536/1931/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2026 року представник позивача звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23.06.2026 матеріали позовної заяви передано на розгляд за територіальною підсудністю до Глобинського районного суду Полтавської області.

28 липня 2026 року від Кременчуцького районного суду Полтавської області до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, 28 липня 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено головуючого суддю Олефір А.О.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 28.03.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №6676239. Відповідно до п.2 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 7000 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних Процентів 0,96% в день. Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 7000 грн строком на 30 днів, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав.

10.07.2020 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020.

23.03.2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №114 за договором факторингу № 10072020, відповідно до котрого право вимоги за Договором позики №6676239 від 28.03.2020 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за Договором №6676239 від 28.03.2020 року станом на 23.03.2021 становить 20322,80 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом – 7000,00 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами – 13322,80 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача 20322,80 грн, з яких: 7000,00 грн – суму заборгованості за тілом кредиту, 13322,80 грн – суму заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2 662,4 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві просила суд проводити розгляд справи без її участі, зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, судова повістка про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 14:30 год 02.09.2026 повернулася до суду не вручена з відміткою «адресат відсутній».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

28 березня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №6676239 (далі Договір). Згідно з п.2 договору товариство надає відповідачу кредит в сумі 7000,00 грн строком на 30 днів, базова процентна ставка – 1,60% в день, дата надання позики – 28.03.2020, дата повернення позики – 27.04.2020, акційна процентна ставка – 0,96 %. Вартість позики за весь строк, на який видано позику % - 28,80. Вартість позики за весь строк, на який видано позику у грн – 2016,00. Загальна вартість позики та процентів – 9016,00 грн (а.с.17).

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора LUVulz31KH (а.с.17).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В Договорі позики, позичальник вказав номер електронного платіжного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС», останнє повідомило про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та про завершення наступної платіжної операції: дата 28.03.2020, номер платежу 94ff42e-cf10-4067-9807-7028b31e6e03, сума 7000,00 грн, отримувач Тимченко Яна – ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.30).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10072020, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників (а.с.36-39).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №114 від 23.03.2021 до Договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №6676239 в сумі 20322,80 грн, з яких: 7000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 13322,80 грн – сума заборгованості за процентами (а.с.40-42).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором позики №6676239 від 28.03.2020 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу.

Згідно Розрахунку заборгованості за Договором позики №6676239 від 28.03.2020, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 становить 20322,80 грн, з яких: 7000,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 13322,80 грн – сума заборгованості за процентами. ОСОБА_1 здійснено оплати в загальній сумі 5762,00 грн, які зараховано в оплату процентів (а.с.32-35).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 13322,80 грн заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти відповідачу нараховано за період з 28.03.2020 по 18.10.2020.

Разом з тим, як встановлено судом зі змісту Договору строк кредиту становить 30 днів, тобто до 27.04.2020.

Окрім того, судом встановлено, що договором не передбачена пролонгація строку дії кредитного договору.

Отже, суд констатує, що позивачем в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано та не надано достатніх доказів щодо правомірності та підстав нарахування процентів за вказаним договором поза межами дії строку кредитування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що проценти за договором підлягають нарахуванню за стандартною процентною ставкою 1,60% протягом строку дії кредитного договору 30 днів, а саме за період з 28.03.2020 по 27.04.2020.

За таких обставин, суд наводить власний розрахунок процентів:

1)за період з 28.03.2020 по 27.04.2020 - 7000,00 грн (тіло кредиту):100х1,60=112,00 грн (розмір процентів в день) х 30 (кількість днів в періоді) = 3360,00 грн.

Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачем було сплачено на користь первісного кредитора грошові кошти в рахунок сплати відсотків в загальній сумі 5762,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконала зобов`язання в частині сплати процентів за кредитним договором у повному обсязі, тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків з відповідача на користь позивача до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідачем сплачено заборгованість по відсоткам в загальній сумі 5762,00 грн, проте за умовами договору сума відсотків становить 3360,00 грн, а отже переплата відповідачем коштів в рахунок погашення процентів за договором становить 2402,00 грн (5762,00 – 3360,00).

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач отримала кредитні кошти згідно договору в сумі 7000,00 грн, позикодавець врахував сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 5762,00 грн в рахунок погашення відсотків, що суперечить умовам договору, оскільки відсотки за договором становлять 3360,00 грн, тому вказані грошові кошти повинні були враховані позикодавцем в рахунок сплати заборгованості за тілом кредиту.

Приймаючи до уваги викладені, суд враховує переплачені відповідачем грошові кошти в сумі 2402,00 грн в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Отже, за підрахунками суду заборгованість по тілу кредиту становить 4598,00 грн (7000,00-2402,00).

Враховуючи те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення виконала частково, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню за підрахунками суду в розмірі 4598,00 грн.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 20322,80 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 4598,00 грн, що становить 22,62 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 602,23 грн, що складає 22,62 % від 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Ушакевич М.П. надавала правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн (а.с. 44-48, 58).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат – це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 904,80 грн, що складає 22,62 % від 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) заборгованість за Договором позики №6676239 від 28.03.2020: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в сумі 4598,00 грн (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім грн 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судовий збір у сумі 602,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 904,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ: 39992082);

відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя А. О. Олефір

Оригінал: reyestr.court.gov.ua