Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №381/7292/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №381/7292/25

Суддя: Самуха В. О.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/314/26

381/7292/25

Заочне Рішення

Іменем України

31 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди, -

Встановив:

17 грудня 2025 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Подружжю належав автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

У зв`язку із хворобою ОСОБА_5 , виникла потреба у продажу зазначеного автомобіля, чоловік позивачки самостійно не міг вчинити відповідні дії, тому за усною домовленістю автомобіль було передано відповідачу, ОСОБА_2 , з метою вчинення дій щодо передпродажної підготовки, в тому числі і внесенні змін до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та подальшої реалізації автомобіля.

Для забезпечення можливості реалізації автомобіля, чоловіком позивачки була видана довіреність від 06 березня 2023 року, в довіреності вказані три уповноважені особи – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . При цьому, позивачка наполягає, що домовленість про здійснення дій щодо реалізації автомобіля була досягнута з ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 , як уповноважена особа, зазначений у довіреності на вимогу останнього.

Для виконання зазначеної вище домовленості відповідачу було передано автомобіль, він почав вчиняти дії щодо передпродажної підготовки, однак, в подальшому, автомобіль ним реалізовано не було, він перестав виходити на зв`язок, не відповідав та дзвінки та ігнорував направлені на його адресу вимоги. Після цього було скасовано довіреність, однак, автомобіль так і не було повернуто.

Позивачка зверталась до поліції, однак за даним фактом відомості до ЄРДР внесені не були.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після смерті чоловіка позивачки спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . До складу спадщини входить, в тому числі і автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Оскільки відповідач не повернув зазначений автомобіль позивачці та іншому спадкоємцю, існують підстави для витребування автомобіля від відповідача в примусовому порядку.

Також, у зв`язку із порушенням прав позивачки, як співвласника автомобіля, вона просить стягнути моральну шкоду у сумі 50 000 гривень, покликаючись на те, що тривале порушення її прав та неможливість отримання доступу до автомобіля спричинили їй душевні страждання.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ, справи передана на розгляд головуючому судді Самусі В. О. (а. с. 131, т. 1).

Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль.

Ухвалою головуючого судді від 19 грудня 2026 року зазначена вище заява про забезпечення позову була задоволена – накладено арешт на автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням в цій справі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2026 року було відкрито провадження в цій справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 135-135, зворот).

В межах підготовчого провадження вирішувались питання щодо витребування доказів, в тому числі доказів перетину державного кордону відповідачем та автомобілем, доказів можливого перебування відповідача на державній службі.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 21 серпня 2026 року, учасники справи не з`явились, були повідомлені належним чином.

Представниця позивачки надала заяву про проведення судового засідання без участі позивачки та представниці, позов просила задовольнити (а. с. 10, т. 2).

Інші учасники судового процесу причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд, керуючись приписами статті 223 ЦПК України, вважає за можливе проводити судове засіданні за відсутності зазначених вище осіб та у відповідності до приписів статті 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Після дослідження письмових матеріалів справи, суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами і перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

У відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 31 серпня 2026 року до 17.00.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 12 червня 1998 року, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про одруження від 12 червня 1998 року, серія НОМЕР_2 (а. с. 17).

Під час перебування в шлюбі ними було придбано автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2005 року випуску, що підтверджується копії договору № 29/12 від 29 грудня 2005 року та актом прийому-передачі автомобіля (а. с. 25-27).

Право власності на автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 89).

В подальшому, зазначений автомобіль для здійснення продажу і проведення передпродажної підготовки було передано відповідачу, ОСОБА_2 . Зазначена обставина підтверджується змістом переписки між ним та позивачкою в соціальній мережі. Письмові копії відповідних електронних доказів долучені до матеріалів справи (а. с. 86-88, 90-101).

Для підтвердження повноважень відповідача, як представника власника автомобіля, була видана нотаріально посвідчена довіреність від 06 березня 2023 року (а. с. 23-24).

В подальшому, за заявою ОСОБА_5 дія цієї довіреності була припинена. Копія заяви та витяг про реєстрацію в Єдиною реєстрі довіреностей долучені до матеріалів справи (а. с. 34-35).

Однак, транспортний засіб не було повернуто позивачці та її чоловіку, як співвласникам. Доказів супротивного матеріали справи не містять.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть (а. с. 129).

Після смерті ОСОБА_5 спадщину, до складу якої входить і зазначений вище автомобіль, прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зазначена обставина підтверджується долученими до справи копіями свідоцтва про право на спадщину від 14 жовтня 2024 року та свідоцтва про право власності від 14 жовтня 2024 року (а. с. 118-119, 124).

Матеріали справи не містять доказів повернення автомобіля спадкоємцям. Відповідач про повернення автомобіля суд не повідомив, будь-яких підтверджень повернення автомобіля суду не надав.

Судом не встановлено підстав для подальшого утримання автомобіля відповідачем, як і доказів неможливості його повернення.

Встановивши зазначені обставини справи, суд вважає, що спірні правовідносини урегульовані наступними правовими нормами.

Згідно приписів частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно приписів частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно приписів частини 3 статті 387 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно приписів частини 1 статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно приписів частини 1 статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно приписів частини 1 статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів частини 1 статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно приписів статті 23 ЦК України, Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно пункту 9 цієї Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В силу приписів статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод, право мирного володіння майном гарантується.

В силу присів статті 13 цієї Конвенції, гарантованим є право на ефективний спосіб юридичного захисту.

В силу приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно приписів статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище правові норми, суд вважає, що існують підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Так, суд вважає доведеним обставини щодо передачі відповідачу для подальшої реалізації автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 на підставі усної домовленості.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про реалізацію відповідачем зазначеного вище транспортного засобу, його втрати чи знищення.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність правових підстав, в тому числі і заснованих на договорі, які б давали право відповідачу утримувати зазначений вище транспортний засіб чи легітимно відмовити у його поверненні.

Судом встановлено, що позивачка зверталась з вимогою повернути автомобіль, однак відповідачем не вчинені відповідні дії.

Тому, суд констатує, що подальше перебування транспортного засобу у відповідача є неправомірним та існують підстави для витребування транспортного засобу на користь позивачки, як співвласниці. Це ж саме стосується і документів на транспортний засіб.

Такий спосіб захисту права, на думку суду, є ефективним та зможе забезпечити реальне поновлення прав позивачки.

Далі, суд погоджується з доводами позивачки, що протиправне та довготривале утримання належного їй майна та необхідність вчинення дій щодо захисту свого права, спричинили їй душевні страждання, що є підставою для стягнення з відповідача на її користь відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Проте, враховуючи обставини порушення права, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, передбаченими статтею 3 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 20 000 гривень у якості відшкодування спричиненої моральної шкоди. Такий розмір відшкодування, на думку суду, є справедливим та в повній мірі виконає свою компенсаторну функцію.

Далі, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати зі сплати судового збору у сумі 2 710, 6 гривень.

Також, суд вважає, що відповідач повинен компенсувати позивачці витрати на проведення незалежної оцінки автомобіля у сумі 1 000 гривень, згідно умовами договору № 4292 від 08 грудня 2025 року (а. с. 30).

Такі витрати є судовими у розумінні пункту 4 частини 2 статті 133 ЦПК України і в силу приписів статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

Враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 317, 328, 387, 391, 1216, 1218 ЦК України, статті 4, 5, 12, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки SUBARU FORESTER, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , шляхом їх вилучення та повернення ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 гривень, як компенсацію спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 710, 6 гривень, як компенсацію витрат зі сплати судового збору і 1 000 гривень, як компенсацію витрат на оцінку майна.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Самуха В.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua