Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №363/3691/26
Суддя: Дьоміна О. П.
03.09.2026 Справа № 363/3691/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Михайлик Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
15.06.2026 року позивачка звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути з останнього аліменти на утримання спільної дитини. В обґрунтування позову зазначала, що 01.09.2018 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про що зроблено відповідний актовий запис за №1487. Підставою для розірвання шлюбу стало те, що спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки щодо ведення спільного господарства. Сторони мають різні погляди на життя, у зв`язку з чим спільне життя та збереження сім`ї стали неможливими. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені з травня 2026 року. За таких обставин позивачка вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливими і суперечать їх інтересам. Від сумісного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплачувати аліменти та коштів на утримання дитини не надає, позивачка просить стягувати з відповідача кошти на утримання дитини у розмірі 9 592,50 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.06.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності сторін, суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце судового засідання, наявність їх заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 3 СК України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року,
згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Так, ч 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.
Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.09.2018 року вбачається, що 01.09.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №1487та видані відповідні свідоцтва (серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, оскільки у них різні погляди на життя та ведення домашнього господарства, між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів, суд виходить з наступного:
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 21.10.2022 року.
Позивачка в позові зазначала, що дитини проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.
Так, відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог, закріплених у ст. 121 та ст. 122 СК України - права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. ст. 122, 125 цього Кодексу.
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Статтею ст. 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Так, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Стаття 183 СК України вказує на те, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року слідує, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 7 СК України - регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що наразі дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, на відповідача, як на батька покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки, на утримання сина.
Судом встановлено, що днем пред`явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини є 15.06.2026 року.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.
Окрім того, суд зауважує, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України - якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» - позивачі у справах за позовами щодо стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору. Судом встановлено, що у зв`язку з розглядом цієї справи позивачкою судових витрат за вимогу про стягнення аліментів понесено не було, а відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.105, 110, 112, 115, 180, 182 СК України, суддя -,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 01.09.2018 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про що зроблено відповідний актовий запис за №1487, що підтверджується свідоцтвами про шлюб серія НОМЕР_5 та за №186472 від 01.09.2018.
Витрати зі сплати судового збору за вимогу про розірвання шлюбу у розмірі 1 331 грн. 20 коп. залишити за позивачкою.
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 9 592 грн. 50 коп., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме - 15.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Головуюча суддя О.П.Дьоміна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua