Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №939/4181/25 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/4181/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого – судді Стасенка Г.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кригер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду Київської області в селищі Бородянці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка, 3 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немішаївської селищної ради, третя особа – Бородянська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до витягу з державного реєстру речових прав ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок садибного типу загальною площею 96,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміщений на земельній ділянці площею 0,074 га з кадастровим номером 3221055500:02:010:0035. Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що в реєстраційній книзі БТІ зроблений запис № 870 від 20 травня 1971 року. Маючи намір подарувати належний їй на праві власності будинок, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Короля Р.А., який відмовив їй в оформленні договору дарування, оскільки в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про арешт будинку. Як вбачається з інформаційної довідки 450685136 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Бородянською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Бабинецького склозаводу, б/н від 28 жовтня 1970 року накладено арешт (обтяження). Відповідно до трудової книжки з 1956 по 1996 роки ОСОБА_1 працювала на Бабинецькому заводі скловиробів (Бабинецькому склозаводі), та була звільнена у зв`язку з виходом на пенсію, однак при звільненні її не повідомляли про існування будь-якої заборгованості перед підприємством і про накладення обтяження на будинок їй не було відомо. Бабинецький завод скловиробів як юридична особа припинив свою діяльність. За цією ж адресою: АДРЕСА_2 утворено ВАТ "Бабинецький склозавод", яке згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань теж припинило свою діяльність як юридична особа. На даний час відсутня можливість зняти арешт з належного їй на праві власності житлового будинку, оскільки юридична особа – Бабинецький склозавод, за заявою якого накладено арешт, припинив свою діяльність. З моменту накладення арешту (обтяження) минув тривалий час, Бабинецький завод скловиробів (Бабинецький склозавод) припинив свою діяльність (ліквідований), а тому існування заборони відчуження належного позивачці майна на підставі заборони від 28 жовтня 1970 року є надмірним втручанням у її право власності та не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність, розумність. Крім цього арешт був накладений у 1970 році, а право власності на будинок зареєстроване лише 20 травня 1971 року.

Оскільки ОСОБА_1 не мала боргових зобов`язань перед Бабинецьким склозаводом, то арешт, накладений на належне їй майно, порушує її права як власника. З урахуванням вказаних обставин просила зняти арешт (обтяження) з житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який був накладений Бородянською районною державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження 66534) на підставі повідомлення Бабинецького склозаводу б/н від 28 жовтня 1970 року.

За ухвалою судді від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовче засідання.

За ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Литвиненко Л.А. в судове засідання не з`явились, відповідно до поданої заяви, просили розглянути справу без їх участі, позов підтримали.

Немішаївська селищна рада в судове засідання свого представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належними чином.

Бородянська державна нотаріальна контора в судове засідання свого представника також не направила, просила розглянути справу без участі її представника.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку садибного типу загальною площею 96,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельній ділянці площею 0,074 га з кадастровим номером 3221055500:02:010:0035, що підтверджується копіями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; державного акту на право приватної власності на землю, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав (а.с. 16-17, 18-19, 20-21, 22).

Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що в реєстраційній книзі БТІ зроблений запис № 870 від 20 травня 1971 року (а.с. 12-15).

З копії інформаційної довідки № 450685136 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що Бородянською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Бабинецького склозаводу, б/н від 28 жовтня 1970 року накладено арешт (обтяження) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-17).

З копії трудової книжки вбачається, що з 1956 року по 1996 рік ОСОБА_1 працювала на Бабинецькому заводі скловиробів (Бабинецькому склозаводі) та була звільнена у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 27-32, 34).

Бабинецький завод скловиробів як юридична особа припинив свою діяльність. За цією ж адресою: АДРЕСА_2 утворено ВАТ "Бабинецький склозавод", яке згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань теж припинило свою діяльність як юридична особа (а.с.23, 24-25).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом частин першої, другої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно із статтею 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року № 31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за № 364/3657, реєстр заборон – це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про нотаріат", накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Статтею 73 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири чи дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2.1.1 п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09 червня 1999 року № 31/5, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав, вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними приписами міжнародного права. Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити, оскільки позивачка є власником житлового будинку, Бабинецький завод скловиробів (Бабинецький склозавод), перед яким вона (позивачка) не мала боргових зобов`язань, припинив свою діяльність (ліквідований), то арешт накладений на належне їй майно порушує її права як власника цього майна.

Керуючись ст. 316, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. 10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Немішаївської селищної ради, третя особа – Бородянська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт (обтяження), який був накладений Бородянською районною державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер обтяження 66534) на підставі повідомлення Бабинецького склозаводу б/н від 28 жовтня 1970 року, з житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 03 вересня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО