Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №577/537/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 577/537/26

Провадження № 2/355/945/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко М.М. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3245003 від 03 серпня 2021 року у розмірі 33566 гривень, а також стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 3245003. Згідно з п. 1.1. якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі – кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 гривень. Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 2000,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.

29 листопада 2021 року укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 32450039. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3245003.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3245003.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 3245003 від 03 серпня 2021 року відповідно до розрахунку заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 66626,00 гривень з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) –7600,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 57506,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору – 0,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами – 0,00 гривень; заборгованість за комісіями –1520,00 гривень; - інфляційні збитки – 0,00 гривень; нараховані 3% річних -0,00 гривень.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 33566,00 гривень з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту)-7600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24446,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 00.0 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами - 00.0 гривень заборгованість за комісіями-1520,00 гривень, інфляційні збитки-00,0 гривень, нараховані 3% річних - 00,0 гривень на дату відступлення.

Сторона відповідача скористалася своїм процесуальним правом та подала відзив на позовну заяву, де було вказано, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у загальному розмірі 7456,00 гривень в іншій частині позовних вимог просить відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 гривень що пропорційно до задоволених вимог, що складає 591,31 гривень та 1000,00 гривень витрати позивача на правничу допомогу, що пропорційно задоволених вимог 221,10 гривень Стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень, що пропорційно до задоволених позовних вимог які складають 7779,00 гривень. Відзив обґрунтовано тим, що відповідач визнає факт укладення кредитного договору та отримання нею коштів за цим договором. Однак категорично заперечує проти визначеного позивачем розміру заборгованості, оскільки вважає його завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Висунуті позивачем вимоги не відповідають принципам розумності, співмірності та пропорційності, на дотриманні яких наполягає сам позивач. Вимоги позивача суперечать принципу законності. Проценти були нараховані поза межами строків кредитування. Отримання кредиту були на умовах, де сума кредиту становила 8000,00 гривень, строк кредиту 10 днів з 03 серпня 2021 року, дата повернення 13 серпня 2021 року, сума повернення 11520,00 гривень, комісія за надання кредиту 1520 гривень, проценти за користування кредитом 2000 гривень. Умови надання кредиту були закріплені в самому кредитному договорі, підтверджуються додатком №1(графіком платежів), паспортом споживчого кредиту. Водночас сторона позивача заявляє вимогу про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 24446 гривень, що кратно перевищує розмір процентів, погоджених сторонами в межах первісного строку кредитування. На обґрунтування заявленої суму процентів сторона позивача долучила до матеріалів справим розрахунки заборгованості з яких вбачається, що така сума сформована внаслідок подальшого нарахування договірних процентів після спливу строку кредитування, після 13 серпня 2021 року. Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» після 13 серпня 2021 року продовжив нарахування процентів за користування кредитом за період з 14 серпня 2021 року по 19 жовтня 2021 року. Такі нарахування здійснювались не як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, а саме як договірні проценти за користування кредитом із посиланням на п.п.1.6, 2.3.1.2 кредитного договору. З розрахунку заборгованості сформованого ТОВ «Вердікт Капітал» вбачається, що після набуття права вимоги новий кредитор також продовжив нарахування процентів за користування кредитом за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2021 року, внаслідок чого загальна сума процентів за розрахунком була збільшена до 57506,00 гривень. Вказане нарахування є неправомірним, оскільки після спливу строку кредитування, кредитодавець втратив право нараховувати проценти за користування кредитом в порядку ст.1048 ЦК України З цього моменту правовідносини сторін перейшли з регулятивних у охоронні, а тому наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання могли визначатися виключно за правилами ч.2 ст.625 ЦК України, а не шляхом подальшого нарахування договірних процентів. Сторона позивача заявляє до стягнення не проценти річних, не інфляційні втрати та не іншу міру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а саме: заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 24446,00 гривень. Проценти за користування кредитом є платою за можливість правомірно користуватися кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу первісного строку кредитування, тобто після 13 серпня 2021 року, подальше нарахування таких процентів могло бути правомірним лише за умови належного доведення стороною позивача факту продовження строку кредитування у порядку передбаченому кредитним договором та законом однак матеріали справи таких доказів не містять. Наявність у кредитному договорі умов про можливість пролонгації не є доказом того, що така пролонгація фактично відбулась. Позивач зобов`язаний довести не лише існування відповідного пункту договору, а й фактичне настання обставин, з якими договір пов`язує продовження строку кредитування.(а.с.119-131)

З боку сторони позивача була надана відповідь на відзив в якому просить задовольнити позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до відповідача ОСОБА_1 в повному обсязі. Відмовити відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити її розмір.

Відповідь обґрунтована тим, що відповідач не заперечує проти факту укладення кредитних договорів видачі коштів та наявності заборгованості, проте частково не погоджується з розміром нарахованих відсотків. У разі непогодження з розрахунком наданим позивачем сторона відповідача може надати контррозрахунок. Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку визначеного та погодженого сторонами договору. Надалі позичальником здійснювалась частково оплата заборгованості по договору. Отже умови нарахування відсотків на прострочену позику були прийняті позичальником, доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять а тому заявлені до стягнення відсотки підлягають стягненню у повному обсязі.(а.с.140-143)

Сторона відповідача надала заперечення (на відповідь на відзив) у яких просила доводи сторони позивача у відповіді на відзив відхилити як необґрунтовані, при вирішенні справи врахувати заперечення відповідача на відповідь на відзив. Позовні вимоги задовольнити частково в межах визнаних відповідачем у відзиві в іншій частині відмовити. Витрати позивача на правничу допомогу зменшити з урахуванням критерію співмірності та пропорційності з врахуванням позиції зазначеної у відзиві.

Обґрунтував свої заперечення тим, що наведені у відповіді на відзив твердження не спростовують аргументів, викладених у відзиві і не змінюють правової оцінки предмету спору. Обставини на які посилається позивач не є належним спростуванням викладених у відзиві заперечень і не можуть бути підставою для задоволення позову в повному обсязі. Сторона позивача звернулась до суду не з вимогою про стягнення процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а з вимогою про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 24446,00 гривень.(а.с.148-152)

Сторона позивача надала свої письмові пояснення на заперечення відповідача у яких просить позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтував пояснення тим, що твердження сторони відповідача про те, що первісним кредитодавцем нараховувалися проценти в порушення умов договору та поза строком користування кредитом, слід вважати такими, що не відповідають нормам матеріального права та умовам кредитного договору. Оскільки відповідач підписанням договору підтвердив, що ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також погодився з умовами та правилами надання грошових коштів у позику та графіком платежів.

Згідно з п.2.2.2 договору №3245003 від 03 серпня 2021 року нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору, відповідно до п.2.23 проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3 запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, і вона є не підвищеною. Згідно наданого розрахунку заборгованості клієнту неустойка,(штрафи та пеня) не нараховувалися. Нараховувалися виключно проценти, які за своєю правовою природою є платою за користування кредитними коштами. Підпунктом 2.3.1.2 за договором 33245003 від 03 серпня 2021 року визначає пролонгацію на стандартних(базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій) Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних(базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількості днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Як вбачається з розрахунку заборгованості 16 серпня 2021 року відповідач здійснив частково платіж зокрема сплатив проценти, комісію за пролонгацію строку кредитування та частину тіла кредиту, що свідчить про фактичне продовження строку кредитування (пролонгації) на пільгових умовах відповідно до умов договору. Відповідачка не заперечувала умов пролонгації та фактично погодилась із продовженням строку кредитування на умовах, визначених договором. Доводи сторони відповідача, щодо нібито неправомірності нарахувань після спливу первісного строку кредитування є безпідставними та спростовуються як умовами договору, так і подальшими діями самого відповідача щодо виконання кредитних зобов`язань. Після завершення періоду пролонгації на пільгових умовах (23 серпня 2021 року) розмір щоденних нарахувань становить 380,00 гривень що відповідає 5% від фактичного залишку заборгованості, нарахування здійснювалося виключно на фактичний залишок непогашеного тіла кредиту з урахуванням здійсненних відповідачем часткових оплат.(а.с.161-164)

З свого боку представник відповідача були надані пояснення в яких було повідомлено, що пояснення сторони позивача не спростовують доводів викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив не містять нових належних доказів та не змінюють правової оцінки спірних правовідносин. Письмові пояснення позивача не спростовують позицію відповідача, а навпаки підтверджують відсутність належної правової підстави для стягнення 24446,00 гривень, саме як процентів за користування кредитом. Заявлена до стягнення сума процентів є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Матеріали справи не містять жодного оновленого графіка платежів, який би підтверджував нову дату повернення кредиту, новий строк кредитування, нову загальну вартість кредиту та розмір платежів після нібито здійсненої пролонгації. Позивачем не було надано доказів формування такого графіка, його розміщення в особистому кабінеті, позичальника, направлення відповідачу або ознайомлення відповідача з оновленими умовами кредитування. Часткова оплата, на яку посилається позивач, сама по собі також не є доказом пролонгації. Такий платіж може свідчить лише про часткове виконання грошового зобов`язання, але не підтверджує, що відповідач ініціювала продовження строку кредитування, обрала умови пролонгації, погодила нову дату платежу, нову вартість кредиту або надала згоду на подальше нарахування процентів як плати за правомірне користування кредитом. Самостійний розподіл первісним кредитором отриманого платежу на проценти, прострочені проценти, комісію за пролонгацію та тіло кредиту є виключно внутрішнім відображенням операції самим кредитором. Такий розподіл не може замінити належні докази волевиявлення позичальника на зміну строку кредитування та погодження нових умов договору. Позивачем не було доведено фактичної пролонгації строку кредитування після 13 серпня 2021 року. За відсутністю таких доказів проценти за користування кредитом могли нараховуватися лише в межах первісного строку кредитування, а подальші нарахування після цієї дати є необґрунтованими та не підлягають стягненню.(а.с.174-175)

Стороною позивача були надані додаткові письмові пояснення в яких просять позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтував пояснення тим, що відповідач заперечуючи проти позову здійснив платіж після спливу первісного строку кредитування не підтверджує факу пролонгації кредитного договору. Такі твердження є помилковими, оскільки не враховують змісту укладеного між сторонами договору та погодженого сторонами механізму продовження строку кредитування. Відповідно до п.2.3.1.1 кредитного договору №3245003 від 03 серпня 2021 року позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування на пільгових умовах шляхом вчинення дій, передбачених в розділі 6 правил надання фінансових кредитів, зокрема шляхом сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та частини заборгованості за кредитом. Згідно умовам договору передбачено. Що у разі здійснення позичальником продовження строку кредитування на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору. відповідно до п.2.3.1.2 договору сторони погодили механізм пролонгації на стандартних умовах, згідно з яким позичальник може збільшити строк кредитування шляхом подальшого користування кредитними коштами після спливу встановленого строку кредитування. Сторони окремо погодили, що продовження строку кредитування у випадках, передбачених договором, не потребує додаткових дій ні від кредитодавця, ні від позичальника, а автоматична пролонгація може відбуватися без укладення додаткових угод чи підписання будь-яких окремих документів. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що 16 серпня 2021 року відповідач здійснив платіж, до складу якого увійшла комісія за пролонгацію строку кредитування. Зазначений платіж був прийнятий та зарахований кредитодавцем відповідно до умов договору. Позиція відповідача зводиться до того, що він визнає здійснення платежу після спливу строку кредитування, визнає подальше користування кредитними коштами, однак безпідставно заперечує правові наслідки власних дій, які прямо передбачені пунктами 2.3.1.1.2.3.1.2 та 2.3.2 кредитного договору. Така позиція суперечить принципу добросовісності учасників цивільних правовідносин та не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе договірних зобов`язань.(а.с.177-178)

Представник позивача до судового засідання не з`явися, однак у позовній заяві вказав, що на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача позовні вимоги підтримує просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась передала свої повноваження адвокату Яресько Т.В.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засідання позовні вимоги визнав частково, послався на свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву, запереченнях (на відповідь на відзив), письмових поясненнях. Пояснив, що залишок кредитних коштів, які не повернуті відповідачкою у розмірі 7456 гривень визнає, які потрібно стягнути з відповідачки. Нараховані проценти поза строку закінчення договірних обов`язків, комісію не визнає просить в цій частині позовних вимог відмовити. Вважає, що пролонгацію не можливо було застосовувати та нараховувати проценти за користування кредитними коштами як продовження дії договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом було досліджено надані стороною позивача докази, а саме:

Анкета-заява на кредит №3245003 від 03 серпня 2021 року на суму кредиту 8000,00 гривень, строком на 10 днів, дата повернення кредиту 13 серпня 2021 року. Сума до повернення 11520,00 гривень. Комісія за надання кредиту 1520,00 гривень нараховується одноразово за ставкою 19 відсотків від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 2000,00 гривень нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Заява була погоджена в той же день.(а.с.20)

Довідку про ідентифікацію з якої слід, що позивачку було ідентифіковано як ОСОБА_1 , одноразовий ідентифікатор V27162 з датою відправки 03 серпня 2021 року (а.с.21)

Квитанція LIQPAY з якої слід, що ТОВ «Мілоан» перерахував отримувачу на платіжний інструмент 414962*14 суму операції 8000,00 гривень.(а.с.22)

Відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідачкою ОСОБА_1 з якої слід, що 03 серпня 2021 року був наданий кредит у розмірі 8000,00 гривень, нарахована комісія 1520,00 гривень, проценти по 13 серпня 2021 року 2000 гривень, нарахування процентів згідно п.п.1.6,2.3.1.2 договору з 14 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року 1200 гривень, 16 серпня 2021 року нарахована комісія за пролонгацію 400,00 гривень, відповідачкою було сплачено комісію за пролонгацію 400,00 гривень, сплата прострочених процентів по кредиту 1000,00 гривень, сплата процентів по кредиту 744 гривень, сплата тіла кредиту 400 гривень з 17 серпня 2021 року нараховані проценти згідно п.п.1.5.2,2.3.1.1 договору по 190 гривень за кожен день по 23 серпня 2021 року, з 24 серпня 2021 року нараховані проценти згідно п.п.1.6,2.3.1.2 договору по 380 гривень за кожен день по 19 жовтня 2021 року. Заборгованість за тілом кредиту становить 7600 гривень, заборгованість по процентам-24446 гривень, заборгованість по комісії 1520 гривень, загальна сума заборгованості за кредитом 33566,00 гривень(а.с.23)

Договір про споживчий кредит№3245003 від 03 серпня 2021 року з якого слід, що ТОВ «Мілоан» та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит. За п.1.2. сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 гривень. За п.1.3 кредит надається строком на 10 днів з 03.082021 року(строк кредитування). За п.1.4 термін (дата)повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом(дата платежу) 13 серпня 2021 року. За п.1.5 загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3520 гривень в грошовому виразі та 60,287,912,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка) і включає в себе складові, визначені у пп.1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 11520,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строк, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості, чи прострочення виконання ним зобов`язань. За п.1.5.1 комісія за надання кредиту: 1520 гривень, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово. За п.1.5.2. проценти за користування кредитом:2000 гривень які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. За п.1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до умов договору п.2.1 кредитні кошти були надані позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. За п.2.2.1. позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в.п.5.1-1.5.2. договору в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору. За п.2.2.2 нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування(з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору. За п.2.2.3 проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3. запропоновано позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну(базову) ставку встановлено п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, процентна ставка з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість за сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних(базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.6.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника. За п.2.3.1 продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: п.2.3.1.1 пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцю надана можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщенні на веб-сайті товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строків кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил у тому числі сплати комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту на 3 дні максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3.00, 7 днів- 5.00 відсотків ,15днів -10.00 відсотків. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору. За п.2.3.1.2 пролонгація на стандартних(базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1(один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій) так збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних(базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом(тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною п.1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних умовах(базових) вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних(базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. За п.2.3.2 договір є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини, щодо якої невідомо настане вона чи ні відповідно до ст.212 ЦК України і яка полягає у а) здійснені платежу позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно п.2.3.1.1 договору та розділу 6 Правил; б) продовження користування кредитними коштами позичальника після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2 договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставини, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3 термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород(плати) визначений п.1.4 змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1 і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1.2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком. За п.2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченому п.14 договору, а у випадку пролонгації-не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. За п.4.1 у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дні наступного за останнім днем строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) за наявності вимог кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пенюв розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 115 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розмір подвійної суми одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом. За п.4.2 у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування(пролонгацією), має право (не обов`язково) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної(базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця. Договір підписаний сторонами з вказаними реквізитами сторін. (а.с.8-12)

Графік платежів за договором про споживчий кредит 3245003 від 03 серпня 2021 року додаток №1 до договору про споживчий кредит №3245003 від 03 серпня 2021 року з якого слід, що 03 серпня 2021 року чиста сума кредиту 8000,00 гривень, сума платежу за розрахунковий період 11520 гривень на 13 серпня 2021 року, з яких проценти за користування кредитом 2000,00 гривень, комісія 1520 гривень.(а.с.13)

Паспорт споживчого кредиту №3245003 додаток №2 до договору про споживчий кредит №3245003 від 03 серпня 2021 року з якого слід, що позивач була ознайомлена з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту де вказано кількість та розмір платежів, періодичність внесення який визначається графіком платежів згідно додатку №1.(а.с.14)

Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13 липня 2021 року) згідно розділу 6.1 позичальник зобов`язується повернути товариству кредит або його частину, сплатити комісію за надання кредиту (якщо застосовується) та проценти за користування кредитом у дату платежу, що встановлена договором та/або графіком розрахунків(платежів). За п.6.2 нарахування процентів за користування кредитом за ставкою, визначено кредитним, здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по останню дату строку правомірного користування кредитом(з урахуванням пролонгації) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Товариство використовує фіксовані відсоткові /процентні ставки при надання фінансових кредитів. За п.6.3 сума кредиту комісія, проценти складають заборгованість за кредитним договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом переказу коштів у розмірі суми заборгованості на користь товариства у відповідну дату/строк встановлений кредитним договором. Інформація про графік розрахунків(платежів) та інша інформація, пов`язана з кредитним договором, доступна позичальнику в особистому кабінеті. За п.6.10.1.1 пролонгація на пільгових умовах на певну кількість днів можлива, якщо інформація про можливість та умови пролонгації доступна позичальнику на сайті товариства або в програмно технічних комплексах самообслуговування учасників платіжних систем чи інших осіб з якими товариство уклало відповідні угоди. Товариство розміщує інформацію про можливість пролонгації на пільгових умовах виходячи з положень внутрішніх документів та клієнтської історії позичальника в товаристві. Відсутність розміщеної товариством інформації про можливість пролонгації означає неможливість для позичальника продовжити строк кредитування на пільгових умовах, якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за відсотковою ставкою визначеною п.1.5.2 індивідуальної частини договору.

За п.6.10.1.2. для пролонгації PDL, кредиту на пільгових умовах позичальник має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту. Змістом розміщеної товариством інформації про можливість пролонгації PDL кредиту, згідно п.6.10.11.1 цих правил, також може бути передбачено умову щодо сплати позичальником певної частки нарахованих процентів/ комісій або повернення певної частини кредиту. Загальна сума перелічених вище складових становить платіж необхідний для продовження строку кредитування позичальником на пільгових умовах.(а.с.15-19)

Договір факторингу №29-11-102 від 29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» стосовно якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 102560106 гривень 92 копійок, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржником. За цим договором. За п.2.2 відповідно до умов цього договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимог від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Відповідно до п.2.3 за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрі боржників. За п.2.4 за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. За п.2.5 фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування фактором придбаного у клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Згідно розділу 6 порядок передачі права вимоги фактору слід, що за п.6.1.1. за цим договором клієнт відступає, а фактор приймає право вимоги. За п.6.1.2 реєстр боржників в електронному вигляді передається фактору за Актом приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта відповідно до розділу 7.(а.с.26-34)

Акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №29-11-1-2 від 29 листопада 2021 року складеного 30 листопада 2021 року стосовно якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердікт Капітал» прийняв реєстр боржників в кількості 4700 штук. З урахуванням договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 102560106,92 гривень.(а.с.44-45)

Реєстр боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29 листопада 2021 року складеного 29 листопада 2021 року з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі за номером 1060 загальна сума заборгованості за кредитом становить 33566 гривень.(а.с.46-49)

Платіжне доручення №308250005 від 03 грудня 2021 року відповідно до якого ТОВ «Вердікт Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 4593071.73 гривень оплату лоту згідно договору факторингу №29-11-102 від 29 листопада 2021 року.(а.с.43)

Розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 29 листопада 2021 року заборгованість за основою сумою кредиту 7600,00 гривень, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 24446,00 гривень, заборгованість з комісії 1520,00 гривень, загальна сума 33566,00 гривень. Заборгованість на дату розрахунку 10 січня 2023 року заборгованість за основою сумою кредиту 7600,00 гривень, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 24446,00 гривень, заборгованість з комісії 1520,00 гривень, сума нарахованих відсотків 33566,00 гривень, загальна сума 66626,00 гривень.(а.с.24-25)

Договір №10-01/2023 про відступлення(купівлю-продаж)прав вимоги від 10 січня 2023 року укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» з якого слід, що первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитору до боржників, включаючи право вимоги до правонаступників боржників спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Розділ 5 порядок передачі відступлених прав якого слід, що за п.5.1 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору реєстр боржників та документацію на умовах та в порядку визначених цим договором. Первісний кредитор має право передати документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність документації. Реєстр боржників як в електронному вигляді так і в друкованому вигляді передається новому кредитору за Актом прийому-передачі не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. За п.7.1 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики відповідно до нього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5312491,59 гривень.(а.с.50-55)

Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року слід, що ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» про наступне ТОВ «Коллект Центр» має перед ТОВ «Вердикт Капітал» непогашені грошові зобов`язання у сумі 15214406,31 гривень(а.с.61-62)

Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення(купівлі продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року, складений 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» про те, що на виконання договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 2078307 штук. Після цього від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. (а.с.63-64)

Реєстр боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 10 січня 2023 року з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі боржників за номером 13187 сума загальної заборгованості становить 66626,00 гривень з яких 7600,00 гривень заборгованість за основним зобов`язанням, 57506,00 сума заборгованості за нарахованими процентами – 57506,00 гривень сума заборгованості за нарахованими и комісіями 1520,00 гривень.(а.с.65-68)

Судом було досліджено надані стороною відповідача докази, а саме:

Контр-розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №3245003 від 03 серпня 2021 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 з якого слід, що представник відповідача ОСОБА_2 надав розрахунок, де зазначено початок надання кредиту 03 серпня 2021 року 8000,00 гривень який є боргом за тілом кредиту, процентна ставка 2.50% нараховані проценти з 03 серпня 2021 року по 13 серпня 2021 року за кожен день по 200,00 гривень заборгованість за процентами з 04 серпня 2021 року по 13 серпня 2021 року на загальну суму 2000,00 гривень, закінчення строку кредитування-нарахування процентів в порядку ст.1048 ЦК України від 16 серпня 2021 року, де заборгованість за тілом кредиту становить 7456,00 гривень, сплачені проценти 2544,00 гривень загальний розмір заборгованості 7456,00 гривень.(а.с.132)

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п. п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У суду не виникло сумніву про те, що кредитор –ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 3245003 (індивідуальна частина) від 03 серпня 2021 року, виконав вимоги закону, уклав з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, позики, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідачка у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримав кредитні кошти, які використовувала на власний розсуд.

Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Сторона позивача уклала договір факторингу з кредиторами відповідача, на підставі яких фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом, проценти.

Факт набуття позивачем права вимоги за договором про споживчий кредит № 3245003 від 03 серпня 2021 року, підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Однак стороною позивача були нараховані проценти поза межами встановленого строку вказаного у кредитному договорі, посилання була на те, що строк дії договору було пролонговано у зв`язку з тим, що внесенням відповідачкою грошових кошти, які не включали у себе повного погашення боргу та процентів, а були лише частковим поверненням, і згідно договору це вважається продовженням дії договору та подальшому нарахуванні процентів.

Стороною позивача не представлено документальних доказів вибору позичальником способу пролонгації, прийняття його кредитором у спосіб визначений договором із визначенням та наданням нових графіків платежу. Сам факт визначення кредитором у розрахунку заборгованості сплачених сум як пролонгації, не можуть бути прийняті судом, оскільки відсутні докази передумови її здійснення та цільового призначення платежу.

Оскільки за п. 2.3.1.1 договору, пролонгація на пільгових умовах: є те коли позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua за відповідним посиланням і є невід`ємною частиною цього договору.

Для продовження строку кредитування за цим пунктом договору, позичальник має вчинити дії, передбачені у розділі 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, а також певну частку заборгованості по кредиту

Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку № 1, і розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Аналізуючи надані докази стороною позивача та представником відповідача, слід прийти до висновку, що відповідачкою було отримано 8000,00 гривень кредитних коштів строком на 10 днів, погоджені проценти за користування кредитом які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що становить 2000,00 гривень як було погоджено сторонами у договорі про споживчий кредит. Загальна вартість повернення кредиту становить 10000,00 гривень з яких відповідачка повернула первісному кредитору 2544,00 гривень. Не повернутий борг становить 7456,00 гривень, який підлягає стягненню з відповідачки в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно комісії за надання кредиту в розмірі 1520,00 гривень, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.5.1 та розділу 1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

З таких підстав в цій частині заявлених позовних вимог на суму 1520,00 гривень заявлених як заборгованість за комісією, слід відмовити.

З наведеного суд приходить до висновку, що задоволенню не підлягає заявлені позовні вимог на загальну суму 26110,00 гривень, яка вийшла з загальної суму заявлених позовних вимог 33566,00 гривень -7456,00 гривень сума задоволених позовних вимог = 26110,00 гривень сума, яка не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 33566,00 гривень позовних вимог задоволено 7456 гривень, (7456х100%):33566=22.21%, судовий збір 2662.40 гривень, задоволено 22.21%, (2662.40х22.21%):100%= 591.32 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Копію заявки на надання юридичної допомоги №285 від 01 грудня 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» з погодженням надання правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 (а.с.82)

Копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс». (а.с. 76-77)

Копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 80-81)

Копію витягу з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року, складеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», за яким у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №01-07/2024, надано послуги: усна консультація з вивченням документів: 2 години, ціна: 4000,00 гривень, підготовка пропозицій; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 3 годин: 9000,00 гривень.(а.с. 83)

З боку сторони відповідача адвоката Яресько Т.В. під час складання відзиву на позовну заяву в прохальній частині якого просить стягнути з ТОВ «Коллект центр» на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень, що пропорційно до задоволених позовних вимог складає 7779 гривень.

Адвокатом був наданий договір №26077 про надання правничої допомоги складений 16 квітня 2026 року між адвокатом Яресько Т.В. та ОСОБА_1 з якого слід, що адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу.(а.с.132 зворотна сторона-133)

Копію додатка №1 до договору про надання правничої допомоги №26077 від 16 квітня 2026 року складеного 27 квітня 2026 року, яким був визначений порядок оплати правничої допомоги.(а.с.133 зворотна сторона).

Копію розрахункової квитанції про отримання гонорару №27/04/26 від 27 квітня 2026 року до договору №26077 від 16 квітня 2026 року на суму 10000,00 гривень.(а.с.134)

Копію акту передачі послуг №1 від 04 травня 2026 року про надання послуг на правничу допомогу №26077 від 16 квітня 2026 року адвокатом Яресько Т.В. сума 10000,00 гривень.(а.с. 134 зворотна сторона)

Копія детального опису робіт згідно договору про надання правової допомоги №26077 від 16 квітня 2026 року (додаток№1) складений 04 травня 2026 року, який складається з аналізу матеріалів справи, дослідження практики Верховного Суду щодо аналогічних спорів з метою формування правової позиції - вартість 1000,00 гривень, консультація клієнта щодо стратегії захисту його інтересів, узгодження правової позиції та подальших дій - вартість 2000,00 гривень, написання відзиву на позовну заяву –вартість 7000,00 гривень.(а.с.135)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно витрат на професійну правову допомогу на користь позивача:

Позов задоволено в сумі 7456, гривня, що становить 22.21 % від суми заявлених вимог.

Сторона позивач заявила стягнення у розмірі 13 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, витрати понесені стороною позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем яка складається з наступного13000х22.21%:100%= 2887,30 гривень.

Стосовно витрат на професійну правову допомогу на користь відповідачки:

Позовні вимоги позивачу було задоволено в сумі 7456 гривень, що становить 21,42 % від суми заявлених вимог, в зв`язку із чим відповідачки підлягають відшкодуванню 77,79 % понесених витрат на правничу професійну допомогу.

Витрати відповідачки на правничу допомогу підлягають відшкодуванню стороною позивача в розмірі 7779,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором №3245003 від 03 серпня 2021 року у розмірі 7456 (сім тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 591 (п`ятсот дев`яносто одна) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2887 (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 30 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог у розмірі 26110 (двадцять шість тисяч сто десять) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7779 (сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов