Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №287/1134/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Суд: Олевський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №287/1134/26

Суддя: Нижник Г. П.

Справа № 287/1134/26

провадження 3/287/1959/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 виданий 16.07.2020 органом 1828, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли справи № 287/1134/26 та № 287/1135/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Вказані матеріали відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями передані на розгляд судді Нижнику Г.П.

Відповідно до статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне об`єднати зазначені вище справи.

Відповідно до розділу ІІІ п. 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814 у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Таким чином, об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідно присвоїти № 287/1134/26, номер провадження 3/287/1959/26.

Встановлено, що 01.07.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 197517, відповідно до якого 01.07.2026 приблизно о 11 годині ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо догляду, виховання та створення належних умов для проживання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, у будинку було брудно та неохайно, відсутня приготовлена їжа, дитина перебувала у брудному та неохайному вигляді, належні умови для її проживання були відсутні, а санітарно-гігієнічні норми не дотримувалися.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Встановлено, що 01.07.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 193766, відповідно до якого 05.06.2026 приблизно о 10 годині ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків щодо догляду, виховання та створення належних умов для проживання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, у будинку було брудно та неохайно, відсутня приготовлена їжа, дитина перебувала у брудному та неохайному вигляді, належні умови для її проживання були відсутні, а санітарно-гігієнічні норми не дотримувалися, чим порушила вимоги ст. 150 СК України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, проте на адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вину визнає.

За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у справі за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов`язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП України визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП України.

Ч. 1 статтею 184 КУпАП України визначено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх та/або неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.98 року у справі про тлумачення терміну "законодавство" визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства".

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Обставини вчинення зазначених правопорушень підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, зокрема: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА № 197517 від 19.01.2026 та серії ВБА № 193766 від 19.01.2026, які складені у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчинених адміністративних правопорушень та у яких ОСОБА_1 розписалась; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.07.2026; фотознімками; копіями свідоцтв про народження дитини; копіями паспорту ОСОБА_1 ; розписками інформування та ознайомлення особи, про порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення; копією листа Служби у справах дітей Олевської міської ради № 118від 12.06.2026.

Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини, її майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, ступінь вини ОСОБА_1 , її особу, вік та майновий стан.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді попередження в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.

З огляду на характер вчинених правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді попередження є достатнім для її виховання в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 26, 36, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи: № 287/1134/26 та № 287/1135/26 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Об`єднаній справі відносно ОСОБА_1 присвоїти номер 287/1134/26, номер провадження 3/287/1959/26.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г. П. Нижник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua