Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №161/16129/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16129/26

Провадження № 2/161/7672/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді - Олексюка А.В.,

при секретарі – Опальчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Волиньелектрозбут» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту електричну енергію.

Позов обгрунтований тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 року ТОВ «ВЕЗ» надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

ТОВ «ВЕЗ» з 01.01.2019 року є постачальником універсальних послуг, на якого покладено спеціальний обов`язок щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Волинської області.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг і не потребує двостороннього підписання паперової форми договору.

Між ТОВ «ВЕЗ» та споживачем ОСОБА_2 укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електричної енергії та оплатою рахунка постачальника універсальної послуги.

Відповідач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично споживав електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Проте зобов`язання щодо оплати рахунків належним чином не виконував, внаслідок чого утворився борг.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2025 року по лютий 2026 року в сумі 10 014,03 грн та витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у їх відсутності., позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про визнання позову в повному обсязі, та просив розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи заяви сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних доказів відповідно до ч. 3 ст. 211 та ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України).

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту рішення - НКРЕКП) №429 від 14.08.2018 року ТОВ «ВЕЗ» надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

З 01.01.2019 року ТОВ «ВЕЗ» є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов`язок щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Волинської області відповідно до п.2 ч.2 ст. 62, ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», п.8 Постанови НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», абз. 14 пп. 1.1.2, ч. 3 пп. 3.1.6, абз. 1-2 пп. 3.1.7, абз. 1-2 пп. 3.2.1, абз.1 пп. 3.2.5, пп. 3.3.1, пп. 3.3.5 ПРРЕЕ, - з 01 січня 2019 року постачання електричної енергії побутовим споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблений ТОВ «ВЕЗ» на підставі типового договору, а також публічної комерційної пропозиції №1 «Універсальна «Побут» (що є невід`ємною частиною та додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), які опубліковані на офіційному сайті ТОВ «ВЕЗ».

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, і не потребує двостороннього підписання паперової форми договору.

Відповідно до змісту статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено абз. 5 п.13 розділу XVII ЗУ «Про ринок електричної енергії».

Судом встановлено, що між ТзОВ «Волиньелектрозбут», як постачальником, та ОСОБА_2 укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електричної енергії та оплатою рахунка постачальника універсальної послуги.

Для проведення розрахунків ТОВ «ВЕЗ» на ім`я побутового споживача ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією Свідоцтва про право власності від 26.03.2014 року (індексний номер: 19589368), ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 13 Конституції України та стаття 322 ЦК України встановлюють, що власність зобов`язує, і власник повинен утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до умов Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість електричної енергії та інші платежі відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 5.8 копії договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

З копії рахунку за електроенергію встановлено, що відповідачу нараховано заборгованість за спожиту електричну енергію у період з листопада 2025 по лютий 2026 року в розмірі 10 014,03 гривень.

Відповідно до пп. 2. п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно умов Договору, а саме п. 5.12 Договору у разі виникнення у споживача заборгованості за постачання електричної енергії за цим договором споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку визначеному цим договором.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 10014,03 гривень за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги підставними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами статей 141, 142 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Судом встановлено, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем ТОВ «ВЕЗ» було долучено дві платіжні інструкції на підтвердження сплати судового збору, а саме: платіжну інструкцію № 544 від 07.04.2026 року на суму 332,80 грн — сплачену за первісне подання заяви про видачу судового наказу (справа № 161/7784/26) та латіжну інструкцію №1221 від 28.07.2026 року на суму 2 995,20 грн — сплачену при поданні цієї позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, загальна сума судового збору, сплачена позивачем за розгляд вказаних вимог та зарахована судом, становить 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідному рішенні ухвалює рішення про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті подав письмову заяву про повне визнання позову, наявні законні підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України 50% від суми загального сплаченого судового збору, що становить 1 664,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, інша половина судового збору в розмірі 1 664,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.»

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, ст. 526, 610, 634 ЦК України, ст.7, 8, 9, 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 10 014 (чотири тисячі п`ятсот сорок сім) гривень 04 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 664,00 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу (платіжна інструкція № 544 від 07.04.2026 року на суму 332,80 грн) та за подання позовної заяви (платіжна інструкція №1221 від 28.07.2026 року на суму 2 995,20 грн), що в загальному підсумку становить 1 664,00 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», місцезнаходження: вулиця Яремчука Назарія, 11-А, місто Луцьк Волинської області, код ЄДРПОУ: 42159289. Розрахунковий рахунок для оплати боргу за спожиту електричну енергію - № НОМЕР_2 Філії Волинського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", ЄДРПОУ 42159289. Розрахунковий рахунок для повернення судового збору - № НОМЕР_3 Філії Волинського обласного управління "Державний ощадний банк України", ЄДРПОУ 42159289.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.В. Олексюк