Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №947/18579/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/18579/26

Провадження № 2/947/4684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 25.08.2023 у розмірі 72194,47 грн та судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування зазначає, що 25.08.2023 між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено Договір про надання споживчого кредиту №1160053шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає Позичальнику кредит у гривні в сумі 10600,00 грн, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 350 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується з другого дня користування кредитом.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

13.08.2025між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-30/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1160053складає 72194,47 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1160053від 25.08.2023 становить72194,47 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту –10599,99грн, заборгованість по відсотках –61594,48грн.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду вказаним позовом.

Заперечення відповідача

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, водночас надав суду додаткові письмові пояснення, відповідно до яких відповідач не погоджується із наведеними твердженнями позивача.

Зазначає, що з укладеного кредитного договору вбачається, що він укладений 25.08.2023, відповідно до умов якого в користування надаються кредитні кошти в розмірі 10 600,00 гривень строком на 350 днів, відсоткова ставка 1,99% в день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що кредитором впродовж всього строку кредитування здійснювалось нарахування відсотків за процентною ставкою 1,99 % в день.

Відповідач вважає, що розмір відсоткової ставки не відповідає вимогам ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частина п`ята ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» набрала чинності 24.12.2023, є нормою прямої дії та договори про споживче кредитування, укладені після цієї дати, повинні не суперечити положенням цієї норми.

Відповідач вважає, що кредитором протиправно здійснювалось нарахування відсотків за процентною ставкою 1,99% протягом усього період, без зниження під час перехідного періоду.

Також відповідач здійснював періодичні платежі, які також відображені у наданому позивачем розрахунку заборгованості, на загальну суму 6 961,04грн,зокрема 27.09.2023.

Посилаючись на норми статті 19 Закону України “Про споживче кредитування”, відповідач вважає, що позивач неправомірно зараховував їх у суму погашення тільки процентів за користування кредитом, залишаючи розмір тіла кредиту незмінним.

Сторона відповідач звертає увагу суду, що він є діючим військовослужбовцем. Відповідно до Військового квитка Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 27 листопада 2024 року був мобілізований на підставі Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24 лютого 2022 року № 65/2022. З 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 та по сьогоднішній день проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Відповідно до Довідки № 856 від 19 вересня 2025 року матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 27 листопада 2024 року по поточний час в військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, надає власний розрахунок заборгованості, відповідно до якого навів порядок погашення заборгованості з урахуванням часткового погашення як тіла кредиту, так і процентів за його користування.

Відповідь на відзив

Правом подання відповіді на відзив сторона позивача не скористалась.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на подання відзиву на позов.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

03.06.2026до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

Станом на момент розгляду справи, від сторін заяви/клопотання не надійшли.

Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини

Установлено, що 25.08.2023 між ТОВ «СЛОНКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір № 1160053 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». З боку позичальника договір підписаний одноразовим ідентифікатором K906.

Згідно з п. 1.3.-1.4. Договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 10 600,00 гривень. Строк кредиту – 350 днів, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.5. Договору, за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Пунктом 2.1.Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

13.08.2025між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-30/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1160053складає 72194,47 грн.

Відповідач не оспорює факт укладання кредитного договору,отримання кредитних коштів у розмірі 10600,00 грн та факт переходу прав вимог до позивача як нового кредитора.

З огляду на вказане, суд, ураховуючи приписи ч. 1 ст. 82 ЦПК України, визнає вказані обставини встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

Згідно з наданим позивачем суду розрахунком заборгованості встановлено, що на момент подання позову до суду заборгованість становить 72194,47 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту –10599,99грн, заборгованість по відсотках –61594,48грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого відповідачем, встановлено, що 27.09.2023 ним внесений платіж у розмірі 6 961,04 грн, який мав би бути зарахований порівну у погашення боргу за тілом кредиту та процентів за користування кредитом по 3480,52грн.

Відсотки за користування кредитом, починаючи з 27.04.2024 мали б нараховуватись за процентною ставкою 1,5%.

Загальний розмір заборгованості за розрахунками відповідача має становить 52059,76322 грн, з яких: 7119,48 грн – заборгованість за тілом кредиту, 44940,28322 грн – заборгованість за процентами.

Відповідач не погоджується з порядком зарахування його платежів лише в рахунок погашення процентів за користування кредитом, надаючи при цьому власний розрахунок.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що він є військовослужбовцем, до письмових пояснень долучив копії Військового квитка Серії НОМЕР_2 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 з 27 листопада 2024 року був мобілізований на підставі Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24 лютого 2022 року № 65/2022. З 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 та по сьогоднішній день проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до Довідки № 856 від 19 вересня 2025 року матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 27 листопада 2024 року по поточний час в військовій частині НОМЕР_3 .

Мотиви суду

Ураховуючи, що стороною відповідача не оспорюється факт укладання договору про надання йому кредиту, отримання ним кредитних коштів у розмірі 10600,00 грн, суд не надає оцінку вказаним обставинам.

Відповідач звертає увагу на його статус військовослужбовця, та з логічних міркувань суд доходить висновку, що метою повідомлення вказаної інформації та долучення відповідних документів є застосування норм діючого законодавства в частині звільнення військовослужбовців від сплати усіх платежів за кредитними договорами, окрім тіла кредиту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, проаналізувавши доводи та аргументи представників сторін, суд дійшов таких висновків.

До спірних правовідносин застосовуються норми ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування».

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами у справі, 25.08.2023 між ТОВ «СЛОНКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений Договір № 1160053 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 1.3.-1.4. Договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 10 600,00 гривень. Строк кредиту – 350 днів, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.. Договору, за користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Пунктом 2.1.Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

У своїх позовних вимогах та згідно з наданим розрахунком заборгованості, позивач просить суд стягнути заборгованість за договором, яка станом на дату подання позовної заяви становить 72194,47 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту –10599,99грн, заборгованість по відсотках –61594,48грн.

Відповідач, посилаючись на власний розрахунок, зазначає, що заборгованість за договором становить 52059,76322 грн, з яких: 7119,48 грн – заборгованість за тілом кредиту, 44940,28322 грн – заборгованість за процентами.

Також відповідач надав суду докази на підтвердження перебування його на військовій службі у Збройних Силах України, зокрема: копію військового квитку № НОМЕР_5 від 26.06.2024, відповідно до якого з 08.08.2024 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 ; копію Довідки форми 5 від 28.07.2024 № 2100, відповідно до якої ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_6 .

Суд при вирішенні спору враховує норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (Постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15-ц), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (Постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.

Дослідженням вказаних доказів суд дійшов висновку про наявність у відповідача статусу військовослужбовця.

Оцінивши надані відповідачем докази, суд бере їх до уваги та доходить висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами факт перебування його на військовій службі у лавах Збройних Сил України.

Отже, ураховуючи що в Україні триває воєнний стан, то відповідачу не можуть нараховуватись відсотки за користування кредитом, а також неустойка (штраф, пеня) як міра відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань, а нараховані – не підлягають стягненню.

Таким чином, ураховуючи внесені відповідачем кошти на виконання зобов`язань за кредитним договором (6 961,04 грн) мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (10600,00 грн).

Відповідно до Договору факторингу від 13.08.2025№ 01.02-30/25 позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набув статус нового кредитора у взаємовідносинах з відповідачем.

Отже, зобов`язання відповідача перед позивачем складають розмір неповернутого кредиту - 3 638,96 грн (10600 – 6961,04), які підлягають стягненню на користь позивача.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості за Договором № 1160053 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 25.08.2023 у розмірі 3 638,96 грн, яка складає заборгованість за тілом кредиту.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог – на 5,04% (3 638,96 х100/72194,47), на відповідачку покладаються судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 134,18грн (2662,40 х5,04%).

Керуючись ст.ст.11, 207, 526, 598, 610-612, 615, 626-629, 638-639, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 8, 12, 77, 80, 81,83, 141, 263-265, 273 ЦПК України,Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 1160053 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 25.08.2023 у розмірі 3 638 (три тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 96 копійок, яка складає заборгованість за тілом кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 134 (сто тридцять чотири) гривні 18 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду підписане 02.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль