Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №947/14567/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/14567/26

Провадження № 2/947/3800/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 06.07.2023№ №1234-9069 у розмірі 35030,00 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

В обґрунтування вимог зазначає, що 06.07.2023між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1234-9069.

Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 14000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 30 днів, знижена % ставка –2,5% в день, стандартна % ставка – 3% в день.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.

Станом на 06.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача, яка виникла на підставі кредитного договору, становить 98 730,00грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 14 000,00грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 84 730,00грн.

Водночас, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг та часткового списано заборгованість за нарахованими процентами у загальній сумі 63 700,00грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 030,00грн.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 35 030,00грн, з яких: 14000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 21 030,00грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Позиція відповідача

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, водночас надав суду додаткові письмові пояснення, відповідно до яких відповідач не погоджується із наведеними твердженнями позивача.

Зазначає, що з укладеного кредитного договору вбачається, що він укладений 06.07.2023, відповідно до умов якого в користування надаються кошти в розмірі 14 000 гривень 00 копійок строком на 300 днів, відсоткова ставка - 2,5 % в день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що кредитором впродовж всього строку кредитування здійснювалось нарахування відсотків за процентною ставкою 2,5 % в день.

Відповідач вважає, що розмір відсоткової ставки не відповідає вимогам ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частина п`ята ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» набрала чинності 24.12.2023, є нормою прямої дії та договори про споживче кредитування, укладені після цієї дати, повинні не суперечити положенням цієї норми.

Відповідач вважає, що кредитором протиправно здійснювалось нарахування відсотків за процентною ставкою 2,50% протягом усього період, без зниження під час перехідного періоду.

Також відповідач здійснював періодичні платежі, які також відображені у наданому позивачем розрахунку заборгованості, на загальну суму 34 970,00 грн,зокрема:

21 липня 2023 року в розмірі 5670,00 гривень 00 копійок, 06 серпня 2023 року в розмірі 5670,00 гривень, 25 серпня 2023 року в розмірі 6930,00 гривень, 12 вересня 2023 року в розмірі 6510,00 гривень, 03 жовтня 2023 року в розмірі 8190,00 гривень, 09 листопада 2023 року в розмірі 2000,00 гривень.

Посилаючись на норми статті 19 Закону України “Про споживче кредитування”, відповідач вважає, що позивач неправомірно зараховував їх у суму погашення тільки процентів за користування кредитом, залишаючи розмір тіла кредиту незмінним.

Відповідач вважає, що якби кредитор враховував сплачену суму боржником не тільки як погашення заборгованості за відсотками, а й заборгованості за тілом кредиту, то кредит вважався б погашеним в повному обсязі та вбачалась би переплата за кредитом.

Сторона відповідач звертаєувагу суду, що він є діючим військовослужбовцем. Відповідно до Військового квитка Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 27 листопада 2024 року був мобілізований на підставі Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24 лютого 2022 року № 65/2022. З 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 та по сьогоднішній день проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до Довідки № 856 від 19 вересня 2025 року матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 27 листопада 2024 року по поточний час в військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, надає власний розрахунок заборгованості, відповідно до якого навів порядок погашення заборгованості з урахуванням часткового погашення як тіла кредиту так і процентів за його користування.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся з вказаним позовом через підсистему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 13.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу до його особистого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

03.06.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

06.07.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача також надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній повідомив, що він 03.07.2026 направив на адресу відповідача індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості, а саме сплатити 16 662,40 грн до 03.08.2026, після чого буде припинено дію договору.

Станом на момент розгляду справи, від сторін заяви/клопотання не надійшли.

Позивач разом із позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Встановлені фактичні обставини справи

Судом встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що 06.07.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1234-9069.

Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 14000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 30 днів, знижена % ставка –2,5% в день, стандартна % ставка – 3% в день.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 14000,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та наданими відповідачем письмовими поясненнями, встановлено, що ОСОБА_1 на виконання взятих за кредитним договором зобов`язань вносив платежі на загальну суму 34 970,00 грн,зокрема:

-21 липня 2023 року в розмірі 5670,00 гривень 00 копійок,

-06 серпня 2023 року в розмірі 5670,00 гривень,

-25 серпня 2023 року в розмірі 6930,00 гривень,

-12 вересня 2023 року в розмірі 6510,00 гривень,

-03 жовтня 2023 року в розмірі 8190,00 гривень,

-09 листопада 2023 року в розмірі 2000,00 гривень.

Відповідач не оспорює факт укладання кредитного договору, отримання кредитних коштів у розмірі 14000,00 грн.

Суд ураховуючи норми ч. 1 ст. 82 ЦПК України вважає вказані обставини встановленими та такими, що не підлягають доказуванню.

Відповідач не погоджується з порядком зарахування його платежів лише в рахунок погашення процентів за користування кредитом, надаючи при цьому власний розрахунок.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що він є військовослужбовцем.

Мотиви суду та застосування норм права

Ураховуючи, що стороною відповідача не оспорюється факт укладання договору про надання йому кредиту, отримання ним кредитних коштів у розмірі 14000,00 грн, суд не надає оцінку вказаним обставинам.

Відповідач звертає увагу суду на його статус військовослужбовця відповідача, та з логічних міркувань суд доходить висновку, що метою повідомлення вказаної інформації та долучення відповідних документів є застосування норм діючого законодавства в частині звільнення військовослужбовців від сплати усіх платежів за кредитними договорами, окрім тіла кредиту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, проаналізувавши доводи та аргументи представників сторін, суд дійшов таких висновків.

До спірних правовідносин застосовуються норми ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування».

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами у справі, 06.07.2023між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Договір ПРО ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ №1234-9069 продукту «CreditKasa».

Згідно з умовами кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 14000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 30 днів, знижена % ставка –2,5% в день, стандартна % ставка – 3% в день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом упродовж всього строку кредитування нараховувались:

за період з 06.07.2023 по 21.08.2023 – за процентною ставкою 2,5%,

за період з 22.08.2023 по 25.08.2023– за процентною ставкою 3%,

за період з 26.08.2023 по 09.09.2023– за процентною ставкою 2,5%,

за період з 10.09.2023 по 12.09.2023 – за процентною ставкою 3%,

за період з 13.09.2023 по 27.09.2023 – за процентною ставкою 2,5%,

за період з 28.09.2023 по 04.10.2024 – за процентною ставкою 3%,

за період з 05.10.2023 по 19.10.2023 – за процентною ставкою 2,5%,

за період з 20.10.2023 по 30.04.2024 – за процентною ставкою 3%.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання взятих за кредитним договором зобов`язань вносив платежі на загальну суму 34 970,00 грн,зокрема:

-21 липня 2023 року в розмірі 5670,00 гривень,

-06 серпня 2023 року в розмірі 5670,00 гривень,

-25 серпня 2023 року в розмірі 6930,00 гривень,

-12 вересня 2023 року в розмірі 6510,00 гривень,

-03 жовтня 2023 року в розмірі 8190,00 гривень,

-09 листопада 2023 року в розмірі 2000,00 гривень.

У своїх позовних вимогах та згідно з наданим розрахунком заборгованості, позивач просить суд стягнути заборгованість за договором, яка станом на дату подання позовної заяви становить 35030 грн (заборгованість по тілу-14 000,00 грн, заборгованість по відсотках–21030,00грн).

Відповідач надав суду докази на підтвердження перебування його на військовій службі у Збройних Силах України, зокрема: копію Військового квитка Серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 27 листопада 2024 року, відповідно до якої відповідач був мобілізований на підставі Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24 лютого 2022 року № 65/2022; копію Довідки № 856 від 19 вересня 2025 року, відповідно до якої матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 27 листопада 2024 року по поточний час в військовій частині НОМЕР_2 .

Суд при вирішенні спору враховує норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (Постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15-ц), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (Постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.

Дослідженням вказаних доказів (копіїВійськового квитка Серії НОМЕР_1 ; копіїДовідки форми 5 № 856 від 19 вересня 2025 року) суд дійшов висновку про наявність у відповідача статусу військовослужбовця.

Оцінивши надані відповідачем докази, суд бере їх до уваги та доходить висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами факт перебування його на військовій службі у лавах Збройних Сил України.

Отже, ураховуючи що в Україні триває воєнний стан, то відповідачу не можуть нараховуватись відсотки за користування кредитом.

Таким чином, ураховуючи внесені відповідачем кошти на виконання зобов`язань за кредитним договором (34 970,00 грн) мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (14000,00 грн).

Отже, зобов`язання відповідача перед позивачем є виконаними в повному обсязі.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, ураховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 137, 139, 141, 211, 223, 263-268 ЦПК України,ст.ст. 6, 11, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 628, 629, 638, 1077, 1078, 1050, 1052,1054, 1077 ЦК України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 385485981, місцезнаходження: 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ел. пошта: esud@сreditkasa.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суд підписане 02.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль