Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №947/16285/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/16285/26

Провадження № 2/947/4093/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 630419316 від 24.01.2022 у розмірі 19 351,20грн, а також судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 24.01.2022 між ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії № 630419316 на 11600,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9B68B.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, проценти за їх користування не сплатила.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

У подальшому до вказаного Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії цього Договору.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

30.10.2023між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ«ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 11.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 19 351,20 грн, з яких:11 600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 751,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Відповідачка заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що додані позивачем до позову 7 платіжних доручень не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно ст.ст. 77-80 ЦПК України, якими визначено вимоги до доказів, що подаються учасниками справи до суду, та зокрема, докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Сам факт укладення кредитного договору жодним чином не підтверджує та не може підтверджувати отримання кредиту, в її випадку 11 600,00 грн, як про це стверджує позивач.

Також сторона відповідача заявляє про пропуск позивачем строків позовної давності.

Так, згідно п. 1.7. Договору,заявлений строк користування Кредитом становить 30 днів. Відповідно термін повернення кредиту сплив 23.02.2022. таким чином термін позовної давності сплив 23.02.2025.

Також сторона відповідача заявляє про неспівмірність витрат на правничу допомогу складності справи.

Позивач просить стягнути 7000,00 грн витрат на правничу дорогому, натомість ціна позову становить лише 19 351,20 грн.

Отже, справа є незначної складності, оскільки стосується типового спору про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відтак, заявлений представником розмір витрат не є обґрунтованим та співмірним для такої категорії спорів.

Сторона відповідача вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути зменшенні до 1000,00 грн.

Відповідь на відзив

Відповідач заперечує сплив строків позовної давності, посилаючись на набрання чинності та дії Законів України від 30 березня 2020 року № 540-IX, від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ та від 14 травня 2025 року № 4434-IX.

Щодо підтвердження факту зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки зазначає, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів ні кожною із транзакцій, ініційованими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено, таким чином позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів відповідачеві.

Позивач звертає увагу суду, що надані платіжні інструкції містять підписи та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Натомість відповідачка не надала доказів, таких як:

- виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок;

- доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Щодо витрат на правничу допомогу, сторона позивача вважає їх обґрунтованими та співмірними.

Заперечення на відповідь на відзив

Вважає доводи позивача про відсутність пропуску позовної давності такими, що не заслуговують на увагу, посилаючись на позицію Верховного Суду, який зазначав, що введення воєнного стану саме по собі не зупиняє перебіг позовної давності.

При цьому представник відповідачки вказав, що не наполягає на застосуванні наслідків пропуску строків позовної давності оскільки вважає, що обставини наведені у запереченнях (щодо відсутності належних та допустимих доказів факту перерахування кредитних коштів відповідачці) є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову

Додаткові письмові пояснення

Позивач не згоден з позицію сторони відповідача про відсутність належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачці.

При цьому посилався на інформацію та рух коштів, витребувані з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з якої вбачається перерахування коштів відповідачці на загальну суму 11600,00 грн.

Вказана інформація та рух коштів банку відповідає критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності доказів на підтвердження здійснення перерахування грошових коштів.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачці визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслана за останнім відомим місцем реєстрації відповідачки.

Ухвалою суду від 08.05.2026 також задоволено клопотання позивача та витребувано з АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК» запитувану інформацію та докази.

25.05.2026 до суду з банку надійшла витребувана інформація та докази.

08.07.2026 до суду від відповідачки надійшла заява про надання їй додаткового строку для подання відзиву на позов.

20.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідачки про ознайомлення з матеріалами справи.

28.07.2026 до суду від представника відповідачки надійшов відзив на позов.

28.07.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

03.08.2026 до суду від представника відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.08.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надходили.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 24.01.2022 між ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором MNV9B68B) був укладений кредитний договір № 630419316.

Перед укладенням Кредитного договору відповідачка з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшла на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвалась на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; пройшла належну перевірку (верифікацію), ознайомилась та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору; отримала на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання Кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписала Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Отже, саме відповідачка ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачкою та первісним кредитором не був би укладений.

Порядок дій відповідачки підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідно до якої заявка на кредит подана 24.01.2022 о 23:11:35 годині, одноразовий ідентифікатор MNV9B68B відправлений на номер телефону НОМЕР_1 , який введений позичальником 24.01.2022 о 23:12:28 годині, договір відправлений позичальнику 24.01.2022, перерахування грошових коштів позичальнику у сумі 4000 грн здійснено 24.01.2022 о 23:13:12 годині.

Також відповідно до вказаної Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», встановлено, що сума кредиту збільшувалась, зокрема:

25.01.2022 – сума2 000 грн,

26.01.2022 – сума 1 700 грн,

26.01.2022 – сума 1 050 грн,

26.01.2022 – сума 500 грн,

26.01.2022 – сума 1 000 грн,

10.02.2022 – сума 1 350 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 11600,00 грнна умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця.

Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника (п. 1.3. Договору).

Згідно з п.1.3. Договору, Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 4000,00 грнодразу після укладення Договору, який має бути повернено до 23.02.2022.

Відповідно до п. 1.4. Договору, Позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору.

Відповідно до п.1.6. Договору, Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.

Згідно з п. 1.7. Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – Дисконтний період), а саме до 23.02.2022. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Пунктами 1.9. Договору передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

-п. 1.9.1. Договору - виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 584% річних, що становить 1,60% від суми Кредиту за кожний день користування ним;

-п.1.9.2. Договору - за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 716,26% річних, що становить 1,96% в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

-п.1.9.3. Договору - якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 2,10% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Пунктом 1.12. Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

-п.1.12.1. Договору - зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

-п. 1.12.2. Договору - з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

На виконання умов договору, первісний кредитор перерахував грошові кошти на рахунок відповідачки (банківську картку № НОМЕР_2 ) 24.01.2022 в сумі 4000,00грн, 25.01.2022 в сумі 2000,00 грн, 26.01.2022 – в сумі 1700,00 грн, 1050,00 грн, 500,00 грн, 1000,00 грн, 10.02.2022 – в сумі 1350,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.01.2022 № 2d999d89-df0d-42ac-934f-37ad7f9c37cb, від 25.01.2022 № 61fc7e69-5ba2-4a5d-9722-e657281ee648, від 26.01.2022 № b83e4f1e-03cb-4772-8c3e-36adc3df6c33, № 46e9c38f-fb66-4c33-a617-fc5c2c23da26, № 52057f9e-b85b-4408-8ef2-755aa01e5380, № 3448dcfc-a37a-4c31-a93b-391bfd235299, від 10.02.2022 № 33c3d3c0-9884-4f9e-84a9-43182fba0998.

У платіжних дорученнях платником зазначене ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Банк платника ПАТ «КБ «ГЛОБУС».

Факт належності відповідачці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжної картки № НОМЕР_2 , перерахування не неї грошових коштів 24.01.2022 – в сумі 4000,00 грн, 25.01.2022 в сумі 2000,00 грн, 26.01.2022 – в сумі 1700,00 грн, 1050,00 грн, 500,00 грн, 1000,00 грн, 10.02.2022 – в сумі 1350,00 грн, також підтверджується витребуваною з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією та банківською випискою про рух коштів по картці.

Зокрема, відповідно до інформації банку від 23.05.2026 № БТ/Е-21538, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_1 був та є фінансовим номером ОСОБА_1 .

На вказану картку були перераховані кошти: 24.01.2022 – в сумі 4000,00 грн, 25.01.2022 в сумі 2000,00 грн, 26.01.2022 – в сумі 1700,00 грн, 1050,00 грн, 500,00 грн, 1000,00 грн, 10.02.2022 – в сумі 1350,00 грн. В деталях операції зазначено – «Платіжний сервіс Глобус Банку».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти на загальну суму 11600 грн виконав в повному обсязі.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 кредитні кошти не повертала, проценти за їх користування не сплачувала, у зв`язку з цим станом на 05.05.2022(дата продажу первісним кредитором прав вимог) сформувалась заборгованість у розмірі 17 309,60 грн, з яких: 11600,00грн – заборгованість за тілом кредиту, 5 709,60 грн – заборгованість за процентами.

У подальшому, 18.11.2018 між первісним кредитором ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА`та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу№ 28/1118-01.

До вказаного Договору факторингу укладені додаткові угоди, якими продовжений строк дії Договору факторингу від 18.11.2018.

Зокрема, 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.

31.12.2021 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

Згідно з Витягом з Реєстру прав вимог № 175 від 05.05.2022 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_1 ,на загальну суму 17 309,60 грн, з яких: 11600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 5 709,60 грн – заборгованість за процентами.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснило донарахування відсотків за користування кредитними коштами за період з 06.05.2022 по 23.05.2022 на суму 2 041,6 грн, внаслідок чого розмір заборгованості за процентами збільшився до 7 751,20 грн та склав 19 351,20грн, з яких: 11600,00грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 751,20 грн – заборгованість за процентами.

У подальшому, 30.10.2023, між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, за яким до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлене право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором від 24.01.2022.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до цього Договору факторингу до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму120 572,97грн, з яких: 24 999,11грн – заборгованість по тілу кредиту, 95 573,86 грн – заборгованість за процентами.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором на суму 19 351,20грн, з яких: 11600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 751,20 грн – заборгованість за процентами.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» донарахування за вказаним договором не здійснювались.

Докази, які спростували повернення кредитних коштів та сплату процентів відповідно до умов договору матеріали справи не містять, стороною відповідача суду не надано.

Доказів того, що платіжна картка не належить відповідачці, а також що відповідачка не отримувала вказані кредитні кошти матеріали справи не містять, стороною відповідача не надано.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог сторона позивача посилалася на недоведеність належними доказами щодо перерахування коштів на її рахунок, водночас доказів на підтвердження того, що відповідачка не укладала вказаний договір, кошти в кредит не отримувала, або у разі помилкового їх отримання, здійснила їх повернення, суду не надала.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли з кредитного договору і позивач доводить в суді, що має місце неналежне виконання зобов`язань боржником.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень статті 527ЦКУкраїни,боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто,якщо інше не встановлено договором або законом,не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, між первісним кредитором та відповідачкою укладений Договір кредитної лінії від 24.01.2022 № 630419316, відповідно до якого первісним кредитором на платіжну картку відповідачки перераховані кредитні кошти на загальну суму 11600,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 на загальну суму 11600,00 грн, належність цієї платіжної картки відповідачці, підтверджується витребуваною з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією та банківською випискою про рух коштів по картці відповідачки, а також платіжними дорученнями від від 24.01.2022 № 2d999d89-df0d-42ac-934f-37ad7f9c37cb, від 25.01.2022 № 61fc7e69-5ba2-4a5d-9722-e657281ee648, від 26.01.2022 № b83e4f1e-03cb-4772-8c3e-36adc3df6c33, № 46e9c38f-fb66-4c33-a617-fc5c2c23da26, № 52057f9e-b85b-4408-8ef2-755aa01e5380, № 3448dcfc-a37a-4c31-a93b-391bfd235299, від 10.02.2022 № 33c3d3c0-9884-4f9e-84a9-43182fba0998.

Факт надання позивачем та отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 11600,00 грн стороною відповідачки належними та достатніми доказами не спростовано.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог сторона позивача посилалася на недоведеність належними доказами щодо перерахування коштів на її рахунок, водночас доказів на підтвердження того, що відповідачка не укладала вказаний договір, кошти в кредит не отримувала, або у разі помилкового їх отримання, здійснила їх повернення, суду не надала.

Отже, суд вважає доведеними факт укладання кредитного договору та отримання відповідачкою на її платіжну картку кредитних коштів на загальну суму 11600,00 грн належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Також суд вважає доведеними обставини набуття позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі Договору факторингу від 11.07.2025 № 11/07/25-Е.

Зокрема, надаючи оцінку доказам переходу права вимоги від первісного кредитора до кожного наступного на кожному етапі такої передачі, суд підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі Договору факторингу від 18.11.2018 № 28/1118-01 та Додаткових угод до нього.

Аналогічних висновків дійшов суд під час надання оцінки договорам факторингу, укладеним між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» від 30.10.2023 № 30/1023-01, між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» від 11.07.2025 № 11/07/25-Е.

Надаючи оцінку Витягам з Реєстрів прав вимоги, суд звертає увагу, що вони є належним чином засвідченими, мають першу сторінку, та останню сторінку реєстру з печатками та підписами сторін договорів факторингу, та містять відомості щодо боржника - відповідача, його порядкового номеру у Реєстрі прав вимоги та боржників, номер договору структури та розміру заборгованості.

З урахуванням вимог та обмежень встановлений законодавством про захист персональних даних, суд приймає аргументи позивача щодо доцільності, з метою непорушення прав інших фізичних осіб прав щодо захисту персональних даних, надання лише належним чином завірених Витягів з таких Реєстрів прав вимог та боржників.

З урахуванням викладеного, суд вважає надані договори факторингу та Витяги з Реєстрів прав вимоги та боржників належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Отже, суд встановив, що позивач ТОВ «ФК«ЕЙС» набув статусу нового кредитора за Договором кредитної лінії від 24.01.2022 № 630419316.

Відповідачка отримані кредитні кошти у повному обсязі не повернув, проценти не сплатила.

Ураховуючи, що відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала позивач має підстави для захисту свого права в суді.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11600,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 7751,20 грн

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Судом встановлено, що відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договоромщодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом не виконала, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідачки заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 7751,20грн.

Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом, суд притримується правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), відповідно до якої, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Відповідно до п. 1.7, п. 1.12 Договору,кредитна лінія надається строком на 30 дніввід дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»), а саме до 23.02.2022,з можливістю продовження строку кредитування додатково до 90 днів.

Отже останній день строк дії кредитної лінії (межею строку кредитування) з урахуванням пролонгації до 90 днів через неповернення відповідачкою кредиту та сплати процентів є 23.05.2022.

Первісним кредитором здійснено нарахування процентів за користування кредитом з 24.01.2022 по 05.05.2022, тобто в межах строку кредитування.

У подальшому новий кредитор ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» додатково здійснив донарахування процентів за користування кредитом з 06.05.2022 по 23.05.2022, що також не виходить за межі строку кредитування.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування процентів за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування з 24.01.2022 по 23.05.2022 та за процентною ставкою, передбаченою умовами договору.

Отже, з аналізу розрахунків заборгованості, проведених первісним кредитором та наступним за ним новим кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», вбачається, що нарахування та донарахування процентів за користуванням кредитними коштами здійснено за процентною ставкою, передбаченою умовами договору та в межах строку кредитування (в останнє здійснено донарахування процентів ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 23.05.2022).

Виходячи з того, що доказів повернення відповідачкою позивачу або первісному кредитору отриманих кредитних коштів матеріали справи не містять, сторона відповідача не надала, а доказів того, що відповідачка не укладала вказаний договір, кошти в кредит не отримувала, або у разі помилкового їх отримання, здійснила їх повернення, суду не надала, суд виснував, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів на загальну суму 19351,20 грнє обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 19 351,20 грн, з яких: 11600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 751,20 грн – заборгованість за процентами.

Щодо застосування строків позовної давності

Представник відповідачки у відзиві на позовну заяву порушив питання про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що строк виконання договору настав 23.02.2022, а отже 3-річний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, сплинув 23.02.2025.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Статтею 253 ЦК України передбачений порядок перебігу позовної давності, відповідно до якого,перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину строки позовної давності, визначені, зокрема, статтями 257 та 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, діяв до 30 червня 2023 року, а отже перебіг позовної давності з 02 квітня 2020 року до вказаної дати не здійснювався.

Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, яким передбачено продовження строків позовної давності на період дії воєнного стану, а згодом, відповідно до редакції, запровадженої Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ, перебіг позовної давності було зупинено на період дії воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 роз`яснила, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то такий строк був спочатку продовжений на період дії карантину, надалі - на період дії воєнного стану, а з 30 січня 2024 року перебіг позовної давності був зупинений на строк дії воєнного стану.

Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено, у зв`язку з чим перебіг позовної давності було відновлено з 04 вересня 2025 року.

Отже, суд погоджується з позиціє позивача, що перебіг позовної давності у даних правовідносинах щодо стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту та процентами), був зупинений законом на період карантину і воєнного стану та відновився лише з 04 вересня 2025 року. Період з 23.02.2022 по 03.09.2025 відповідно до закону не підлягає врахуванню при обчисленні позовної давності.

З огляду на зупинення перебігу позовної давності на період дії карантину та воєнного стану, а також з метою дотримання загального трирічного строку позовної давності після його відновлення з 04 вересня 2025 року, позивач своєчасно звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором (тілом кредиту, процентами за користування кредитом) за період з 24.01.2022 по 23.05.2022.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідачку.

Щодо витрат на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача наданодоговір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року; Додаткову Угоду від 01.09.2025 № 25771162474 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; Акт від 29.12.2025 прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025.

Згідно з Акт від 29.12.2025 прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20.08.2025, витрати на правничу допомогу становлять 7000,00 грн, які складаються з

-складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630419316 від 24.01.2022 - 5000,00 грн,

-- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 630419316 від 24.01.2022 – 2 1000,00 грн,

-підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 630419316 від 24.01.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 500,00 грн,

-підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 630419316 від 24.01.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 500,00 грн.

Відповідачка зазначає про завищення вказаних витрат, оскільки витрати з надання правничої допомоги фактично складаються з підготовки матеріалів позовної заяви та додатків до неї; зазначає, що вказана категорія справ є нескладною.

Суд бере до уваги заперечення відповідачки, та зазначає, що вказана категорія справ належить до малозначних, ціна позову складає 19351,20 грн, розглядається судом на підставі наявних матеріалів справи, а витрати на правничу допомогу складаються лише з вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовки позовної заяви, яка за своїм змістом є однотипною у порівнянні з іншими позовами, що подаються позивачем у вказаній категорії справи, а також з підготовки клопотання про витребування доказів та 1 адвокатського запиту.

Суд вважає заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу неспівмірними із сумою заявленою до стягнення (ціни позову), складністю справи, та вважає обґрунтованим та співмірним розміром витрат на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Ураховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючисьст.ст.251, 252, 256, 258, 261, 512, 526, 533,554,559,625,651,1046,1048,1049,1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії від 24.01.2022 № 630419316 на загальну суму 19 351 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят одну) гривню 20 копійок, з яких:11 600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 751,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС витратим по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині розміру судових витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки , 6, кабінет 13.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 02.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль