Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №736/242/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/242/26

№ провадження 2/738/428/2026

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 вересня 2026 року місто Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Савченка О.А.

за участі:

секретаря судового засідання – Лях Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу

за позовом Акціонерного Товариства «Ідея Банк»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи – не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

У березні 2026 року до Менського районного суду за підсудністю надійшла позовна заява АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 20 березня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.34606.011710565, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 133441,52 грн., зі сплатою 81% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Проте, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором строк та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 07.01.2026 становить 172 522,48 грн., з них: прострочений борг 133 319,41 грн, прострочені проценти – 39 203,07 грн. Банк направляв вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 02.12.2025, однак, відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, тому позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач відзив на позов не подав.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи і винесення судом заочного рішення.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідача не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 08 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження Менського районного суду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачем відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.

Розпорядженням керівника апарату Менського районного суду № 136 від 22 травня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2026 року вказана судова справа розподілена в провадження судді Савченко О.А.

Ухвалою від 25 травня 2026 року справу прийнято до провадження судді Савченка О.А. та призначено справу до судового розгляду.

Згідно ухвали від 11 червня 2026 року постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Менського районного суду від 12 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку з тим, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без його участі не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

IV.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

20 березня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.34606.011710565 (а.с.11-17).

Пунктом 11.4 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts.

Сума кредиту становить 133441,51 грн, зі сплатою фіксованої процентної ставки 81% річних, строком на 96 місяців (п.п. 1,2 Договору).

Відповідно до п. 3 Договору процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 81% річних. Процентна ставка є фіксованою.

Згідно з Графіком щомісячних платежів, який є Додатком №1 до Договору R01.34606.011710565, загальна вартість кредиту становить 860 807,49 грн, з них 133441,51 грн - сума кредиту за договором, 727 365,98 грн - проценти за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка 118,94 %.

Також сторони підписали паспорт споживчого кредиту, де відображені аналогічні умови кредитування. (а.с. 18-20).

Копією платіжної інструкції № 6866417 від 20.03.2025 підтверджується факт надання кредиту відповідачу (а.с. 45).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором № R01.34606.011710565 станом на 07.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» становить 172 522,48 грн, з них: прострочений борг 133319,41 грн, прострочені проценти – 39 203,07 грн (а.с. 48).

Також, 02.12.2025 позивач направляв відповідачу Вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань.(а.с. 49).

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (свобода договору).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Ідея Банк»).

Умови договорів приєднання розробляються кредитодавцем, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим кредитодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625,1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв`язку з чим він відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, достатніми, оскільки вони підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

ОСОБА_1 всупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не надав суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог банку.

Ураховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Так, згідно платіжної інструкції № 4760801 від 15.01.2026 (а.с.1) позивачем було сплачено 3 328 гривень 00 копійок судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження юридичної особи 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11) заборгованість за кредитним договором R01.34606.011710565 від 20.03.2025 в розмірі 172 522 (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження юридичної особи 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11) 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А. Савченко