Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №332/202/19 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 01.09.2026 Справа № 332/202/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/202/19 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О. С.

Провадження № 22-ц/807/1686/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В., Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2026 року про поворот виконання рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Остапенко Мар`яна Василівна звернулася до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Заводського районного суд м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року у справі №332/202/19.

В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 332/202/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в розмірі 108 824,18 грн та судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. На виконання вищевказаного заочного рішення, Заводським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 332/202/19 від 03 травня 2019 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року за заявою сторони відповідача заочне рішення було скасовано, справа призначена до судового розгляду по суті.

10 квітня 2025 року Заводським районним судом м. Запоріжжя ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в розмірі 85 205,07 грн та судовий збір в розмірі 1 504,14 грн. На виконання вищевказаного заочного рішення Заводським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 332/202/19 від 10 липня 2025 року.

Згідно інформації, отриманої від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Відділ), на виконання виконавчого листа № 332/202/19 від 03.05.2019 було відкрито виконавче провадження № 59549116 (дата відкриття 26.07.2019).

Постановою від 03.06.2024 виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» через фактичне повне виконання рішення. Загальна сума стягнутих коштів у межах виконавчого провадження № 59549116, згідно наведеної у заяві таблиці, становить 122 188,70 грн, що складається з: коштів стягувача – 110 745,18 грн; виконавчого збору – 11 074,52 грн; витрат ВП – 369,00 грн.

Згідно інформації, отриманої від Відділу, на виконання виконавчого листа № 332/202/19 від 10.07.2025 було відкрито виконавче провадження № 78959638 (дата відкриття 05.09.2025). Станом на дату надання відповіді виконавче провадження відкрито. Сума, що підлягає до стягнення (відповідно до заяви стягувача станом на 14.08.2025) становить 47 201, 85 грн, що складається з: основного боргу – 45 697, 71 грн, судового збору – 1 504,14 грн. Вже стягнута сума коштів становить 13 608,10 грн, що складається з: коштів стягувача – 11 643,72 грн; виконавчого збору – 1 164,38 грн; витрат ВП – 800,00 грн.

Державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки боржник ОСОБА_1 отримує дохід за місцем служби. Відсоток щомісячного стягнення – 20 %. Залишок заборгованості за рішенням суду (станом на дату відповіді) становить 35 558,13 грн – на користь стягувача; 3 555, 81 грн – виконавчий збір.

Згідно інформації Відділу, перерахунок або взаємозвірка (взаєморозрахунок) між органом виконавчої служби та АТ КБ «Приватбанк» щодо фактично стягнутих сум у розрізі обох рішень суду у межах повноважень органу виконавчої служби не здійснювались. Зазначена обставина обумовлена тим, що виконавче провадження № 59549116 та виконавче провадження № 78959638 відкрито на підставі різних виконавчих документів, що відповідають різним судовим рішенням. Відповідне питання перебуває поза межами компетенції органу виконавчої служби та підлягає вирішенню у судовому порядку або шляхом безпосередніх розрахунків між боржником і стягувачем.

На підставі вищевикладеного заявник просив суд допустити поворот виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2019 у справі № 332/202/19, що скасовано ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.10.2023 та переглянуто заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2025, яким позовні вимоги стягувача задоволені в меншому обсязі. В порядку повороту виконання рішення суду стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 122 188,70 грн, з яких 110 745,18 грн – стягнута заборгованість, 11 074,52 грн – виконавчий збір та 369,00 грн – витрати виконавчого провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 – адвоката Остапенко Мар`яни Василівни - задоволено частково.

Допущено поворот виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2019 в рамках справи № 332/202/19, провадження № 2/332/644/19, за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В порядку повороту виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2019 в рамках справи № 332/202/19, провадження № 2/332/644/19, за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 110 745,18 грн, що були стягнуті на підставі виконавчого листа № 332/202/19, виданого Заводським районним судом м. Запоріжжя 03.05.2019. Інші вимоги заяви про поворот виконання рішення суду – залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить зупинити дію оскаржуваного судового рішення, а саме: ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя про поворот виконання рішення суду від 27 травня 2026 року. Скасувати ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя про поворот виконання рішення суду від 27 травня 2026 року та прийняти нове судове рішення, яким в порядку повороту виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2019 в рамках справи № 332/202/19 стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 надлишкові кошти в розмірі 37 183,83 грн, що були стягнуті в рамках виконання судового рішення по справі № 332/202/19. Розподілити судові витрати по справі.

Аргументами апеляційної скарги зводяться до того, що суд має встановити точну суму коштів, яка була перерахована виконавцем на погашення боргу відповідача у межах іншого виконавчого провадження, де останній є боржником для вирішення питання щодо повного чи часткового задоволення заяви про поворот виконання рішення. Суд мав зобов`язати позивача повернути боржнику різницю між сумою, яка фактично стягувалася за первинним рішенням, і сумою, визначеною новим рішенням. Судом першої інстанції, в порушення прав та законних інтересів банку, було вирішено повернути всі сплачені боржником кошти, замість різниці, яка була надлишковою, чим було поставлено банк, як стягувача, вкрай невигідне положення, незважаючи на те, що позивач і так був змушений в судовому порядку відновлювати свої порушені права та інтереси. При цьому, судом першої інстанції не встановлювався факт зарахування стягнутих коштів державною виконавчою службою на рахунках АТ КБ “ПриватБанк” при ухваленні рішення про повний поворот виконання рішення суду, що свідчить про неповний та необ`єктивний розгляд заяви про поворот виконання судового рішення судом першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Остапенко М.В. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року справа була призначена до судового розгляду в суді апеляційної інстанції на 01 вересня 2026 року на 11 годину 40 хвилин.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, а саме шляхом надсилання судової повістки-повідомлення в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою відповідального працівника суду про доставку до їх електронного кабінету судової повістки-повідомлення – 28.08.2026( а.с. 178--180) до апеляційного суду не з`явилися.

Крім того, ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 серпня 2026 року було задоволено клопотання представника АТ Комерційний банк «ПриватБанк» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконферензв`язку, та було повідомлено останнього відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України про ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо (а.с.195-197). Проте, з технічних причин, які виникли у представника АТ КБ «Приват Банк» Смірнової О.К., остання не могла вийти на зв`язок з апеляційним судом.

Відповідно до статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

02 вересня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Остапенко М.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, АТ КБ «ПриватБанк» реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, ОСОБА_1 в особі представника- адвоката Остапенко М.В. у відзиві на апеляційну скаргу, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), а у справі достатньо матеріалів для вирішення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи, які належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, та не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Остапенко М.В. про відкладення розгляду справи.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відкладення розгляду справи призведе до порушення строку розгляду апеляційної скарги, визначеного статтею 371 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи заяву про поворот виконання рішення, суд першої інстанції встановивши виконання ОСОБА_1 заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року у справі №332/202/19 в частині стягнення з останнього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 108 824,18 грн та судового збору у розмірі 1921 грн, а всього у розмірі 110 745,18 грн, яке було виконане в примусовому порядку станом на 03.06.2024, і скасовано в подальшому ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року, та ухвалення Заводським районним судом м. Запоріжжя від 10 квітня 2025 року нового рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені в меншому розмірі, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року у справі №332/202/19, яке було скасовано, та стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 110 745,18 грн. При цьому, суд першої інстанції врахував, що виконавче провадження щодо виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2025 року наразі триває та частково виконане в примусовому порядку.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають нормам процесуального права та узгоджуються із матеріалами справи.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що у провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа № 332/202/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 березня 2017 року.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» були задоволені у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь банку було стягнуто заборгованість в розмірі 108 824,18 грн та судовий збір в розмірі 1 921,00 грн (т. 1 а.с. 51-52).

На виконання вищевказаного заочного рішення Заводським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 332/202/19 від 03 травня 2019 року (т. 1 а.с. 192).

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року заочне рішення було скасовано, справа призначена до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 75-76).

Повторним заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2025 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» були задоволені частково, з ОСОБА_1 на користь банку було стягнуто заборгованість в розмірі 85 205,07 грн та судовий збір в розмірі 1 504,14 грн (т. 1 а.с. 136-141).

На виконання вищевказаного заочного рішення Заводським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 332/202/19 від 10 липня 2025 року (т. 1 а.с. 187).

Згідно інформації, отриманої від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Відділ) від 09.03.2026, на виконання виконавчого листа № 332/202/19 від 03.05.2019 було відкрито виконавче провадження № 59549116 (дата відкриття 26.07.2019). Постановою від 03.06.2024 виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» через фактичне повне виконання рішення. Загальна сума стягнутих коштів у межах виконавчого провадження № 59549116 становить 122 188,70 грн, що складається з: коштів стягувача – 110 745,18 грн; виконавчого збору – 11 074,52 грн; витрат ВП – 369,00 грн (т. 1 а.с. 182-183, 193, 194).

Згідно інформації, отриманої від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Відділ) від 09.03.2026, на виконання виконавчого листа № 332/202/19 від 10.07.2025 було відкрито виконавче провадження № 78959638 (дата відкриття 05.09.2025). Станом на дату надання відповіді виконавче провадження відкрито. Сума, що підлягає до стягнення (відповідно до заяви стягувача станом на 14.08.2025) становить 47 201, 85 грн, що складається з: основного боргу – 45 697, 71 грн, судового збору – 1 504,14 грн. Вже стягнута сума коштів становить 13 608,10 грн, що складається з: коштів стягувача – 11 643,72 грн; виконавчого збору – 1 164,38 грн; витрат ВП – 800,00 грн (т. 1 а.с. 184, 188).

Державним виконавцем направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки боржник ОСОБА_1 отримує дохід за місцем служби. Відсоток щомісячного стягнення – 20 %. Залишок заборгованості за рішенням суду (станом на дату відповіді) становить 35 558,13 грн – на користь стягувача; 3 555, 81 грн – виконавчий збір (т. 1 а.с. 184-185, 189).

Згідно інформації Відділу, перерахунок або взаємозвірка (взаєморозрахунок) між органом виконавчої служби та АТ КБ «Приватбанк» щодо фактично стягнутих сум у розрізі обох рішень суду у межах повноважень органу виконавчої служби не здійснювались. Зазначена обставина обумовлена тим, що виконавче провадження № 59549116 та виконавче провадження № 78959638 відкрито на підставі різних виконавчих документів, що відповідають різним судовим рішенням. Відповідне питання перебуває поза межами компетенції органу виконавчої служби та підлягає вирішенню у судовому порядку або шляхом безпосередніх розрахунків між боржником і стягувачем (т. 1 а.с. 185).

Усе вищенаведене також підтверджується матеріалами, що надійшли від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2026 (т. 2 а.с. 3-105).

Порядок повороту виконання судового рішення врегульовано статтею 444 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

У частині 3 статті 444ЦПК України вказано, що суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина 5 статті 444 ЦПК).

У частині 6 статті 444 ЦПК України вказано, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин 1-3 цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 9 статті 444 ЦПК).

Частиною 10 статті 444ЦПК України визначено, що заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 №13- рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Поворот виконання можливий у разі, якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Отже, поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Відтак, поворот виконання рішення це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв`язку із скасування виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.

За своєю суттю поворот виконання рішення- це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідача (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 01. вересня 2019 року у справі 3 569/15646/16-ц).

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9695/14, зазначено, що поворот виконання рішення є гарантією виконання прав учасників процесу, то суди повинні задовольнити відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст. 445 ЦПК України, яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ, при розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з`ясувати, чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновлення у судовому порядку. При повороті виконання рішення вчиняються дії, які покликані повернути стан речей до виконання рішення суду.

Так, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з моменту прийняття ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року справі №332/202/19, заочне рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12 березня 2019 року у цій же справі втрачає законну силу.

Відповідно до змісту ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року у справі №332/202/19 та заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2025 року у цій справі питання про поворот виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року – не вирішено.

При цьому, слід зауважити, що АТ КБ «ПриватБанк» достовірно знаючи, що з ОСОБА_1 уже стягнуто на його користь кошти в розмірі 110745. 18 грн за скасованим в подальшому судовим рішенням, отримує виконавчий документ згідно рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 10.04.2025 року у справі № 332/202/19 та звертає його до примусового виконання.

Оскільки поворот виконання рішення суду є гарантією відновлення прав учасників процесу, отже відповідачем ОСОБА_1 з метою відновлення своїх прав застосовано, передбачений ЦПК України спосіб захисту у вигляді звернення до суду із захистом про поворот виконання рішення суду, тому є правильні висновки суду першої інстанції, що відповідачеві мають бути повернуті стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням від 12 березня 2019 року.

Судом також встановлено, що відповідно супровідного листа на виконання ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2026 року у справі № 332/202/19 від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.05.2026 вбачається, що в межах виконавчого провадження № 78959638, яке відкрито згідно виконавчого листа № 332/202/19, виданого на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2025, виконавче провадження відкрито 05.09.2025 та триває до теперішнього часу.

Станом на 04.05.2026 з боржника стягнуто та перераховано на користь стягувача АТ КБ «Приват Банк» кошти у загальному розмірі 20117,12 грн. Додатково стягнуто виконавчий збір у розмірі 2011, 73 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 800, 00 грн.

Таким чином, оскільки продовжується примусове виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2025 року у справі № 332/202/26 та фактичного стягнення з ОСОБА_1 коштів за цим рішенням, тому є правильні висновки суду першої інстанції, що підстав для застосування часткового повороту заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року у справі № 332/202/26 , немає.

Оцінюючи аргументи апеляційної скарги про невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, обставинам справи, судова колегія вважає їх голослівними, адже судом першої інстанції встановлено усі обставини справи, а саме: виконання ОСОБА_1 судового рішення в частині стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 108 824,18 грн та судового збору у розмірі 1 921 грн, а всього у розмірі 110 745, 18 грн, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябінським А.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №332/202/19 виданого Заводським районним судом м. Запоріжжя 03 травня 2019 року (т.1 а.с.194), що в подальшому ухвалою суду першої інстанції від 12 жовтня 2023 року скасовано. А тому висновок районного суду про наявність підстав для повороту виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2019 року у справі №332/202/19 та стягнення із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 110 745,18 грн є таким, що відповідає вимогам закону.

Посилання в апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведеній заявником постанові Верховного Суду у справі № 910/10309/21 від 16.02.2024 року є необгрунтованими, оскільки висновки у цій справі і у справі, яка переглядається, та встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суд виходив з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

З огляду на зазначене, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування або зміни з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі вирішується процесуальне питання забезпечення позову, то понесені за подання апеляційної скарги судові витрати підлягають розподілу за наслідками вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 367,368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2026 року –залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 02 вересня 2026 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддя

Подліянова Г.С.Кочеткова І.В. Кухар С.В.