Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №684/254/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

ВИРОК

іменем України

Справа № 684/254/26

Провадження № 1-кп/684/13/2026

03 вересня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар с/з ОСОБА_2 ,

за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Стара Синява кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026243100000080 від 19 лютого 2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Севастополь, АР Крим, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 21 год до 22 год, коли він перебував у стані алкогольного сп`яніння у приміщенні спальної кімнати житлового будинку по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_9 розпочався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_7 виник умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень.

Надалі у той же період часу та у вказаному місці ОСОБА_7 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїй дій, передбачаючи їз суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень з прикладанням фізичної сили, кулаком правої руки наніс ОСОБА_9 щонайменше три удари в область голови та не менше чотирьох ударів у грудну клітину зліва, від чого останній впав на підлогу вказаної кімнати.

В подальшому без відриву у часі ОСОБА_7 взяв до рук господарську сокиру, яка знаходилась у вказаній кімнаті, та хаотично розпочав наносити потерпілому ОСОБА_9 удари її гострою та тильною металевою часиною, заподіявши загалом щонайменше 16 ударів в ділянку лівого плеча, лівого передпліччя, тулуба зліва, лівого стегна та ділянку правого стегна, в результаті чого потерпілому ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу лівої виличної ділянки голови, осаджень шкіри скроневої ділянки голови, бороди, зовнішньо-задньої поверхні верхньої третини правого стегна, передньої поверхні лівого колінного суглобу, передньої та внутрішньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні нижньої третини правого стегна, що мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають, та підшкірного крововиливу зовнішньо-задньої поверхні лівого плеча, ран шкіри зовнішньо-задньої поверхні лівого плеча, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, зовнішньої поверхні середньої третини лівого стегна, зовнішньої поверхні нижньої третини лівого стегна, передньої поверхні нижньої третини правого стегна, повного поперечного перелому середньої третини діалізу лівої плечової кістки, 2-х поверхневих ушкоджень зовнішньої компактної кісткової тканини середньої третини лівої плечової кістки, рани шкіри внутрішньої поверхні верхньої третини правої гомілки, крововиливу в ліву плевральну порожнину (близько 1500 мл крові), наскрізних розривів парієтальної плеври по лівій боковій поверхні грудної клітки, плеври та тканини верхньої долі лівої легені, переломів 2-8 ребер зліва по середньо-ключичній лінії, 4,5 ребер зліва по аскілярній лінії, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент заподіяння, та в результаті отримання яких ОСОБА_9 , через поєднану травму грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок, яка спричинила як до внутрішньої, так і до зовнішньої крововтрати, помер на місці події.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не визнав себе винним у висунутому йому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України та повністю заперечив свою причетність до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , що спричинило смерть потерпілого.

По обставинах кримінального правопорушення пояснив, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 він прийшов до свого хрещеного батька ОСОБА_10 , а оскільки він придбав автомобіль, то вони хотіли «обмити» цю покупку. ОСОБА_10 пішов по спиртне, а він пішов до ОСОБА_12 , щоб його також покликати для спільного розпивання спиртних напоїв. Він разом із потерпілим прийшли до господарства ОСОБА_10 близько 18.50 год. та у кімнаті будинку усі троє розпивали спиртні напої - горілку (самогон), яка була у двохлітровій пластиковій пляшці. Він пив менше за ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , по пів стопки, тому випив не багато, після чого сидів біля грубки та палив цигарки. ОСОБА_9 та ОСОБА_14 були випивші та щось там шарпались між собою, але не бились та не падали, а він вирішив піти до дому. Коли він виходив, то у пляшці випивки залишилось більше половини, приблизно 0,7 л. Він ще дав ОСОБА_15 цигарку та о 21.20 год вийшов з будинку, а ОСОБА_14 зачинив за ним двері. В подальшому він прийшов до дому, повечеряв та вирішив поїхати до друга ОСОБА_25 у с.Кудинка колишнього Летичівського району, тому запряг коня та в 23.40 виїхав з дому, а близько 02 год вночі приїхав до товариша, постукав у вікно, він вийшов, заварив чай та вони до ранку розмовляли. Зранку він телефонував до батька запитати як справи, а також дзвонив до ОСОБА_10 , який сказав йому, що в хаті труп - ОСОБА_16 помер. Тоді близько 09 год ранку його забрав син ОСОБА_10 - ОСОБА_17 та привіз на місце події у с.Щербані.

Тілесних ушкоджень він ОСОБА_9 не наносив, конфлікту із ним у нього не було, сокири у той день у кімнаті він не бачив та не брав її в руки, бачив сокиру у веранді, коли виходив із будинку. Тілесні ушкодження на руці в нього наявні ще зі служби в армії, а інших тілесних ушкоджень на ньому на час затримання не було. Напередодні 17 лютого 2026 року він допомагав ОСОБА_18 рубати дрова, оскільки його боліла рука та він не міг тримати сокиру в руках, дрова рубав біля гаража, а ІНФОРМАЦІЯ_3, коли вони перебували в будинку та розпивали спиртні напої, він сокиру не брав у руки, сокира була не у будинку, а у веранді, що він побачив, коли вже покидав будинок.

Він не причетний до смерті ОСОБА_9 , тілесних ушкоджень йому не наносив, оскільки вийшов о 21.20 год та залишив їх обох в будинку ОСОБА_10 , жодних слідів крові на його одязі не знайшли, а на час затримання він був у тому самому одязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 вважає себе невинуватим та відповідно не визнає цивільний позов про відшкодування моральної шкоди.

Незважаючи на невизнання вини, винність ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що обвинувачений ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ввечері прийшов до них та запропонував сину ОСОБА_16 піти з ним до ОСОБА_10 , бо він купив машину, тому син пішов із ним. Він очікував сина до дому, а близько 21.45-22 год вийшов з дому та пішов до господарства ОСОБА_10 , побачив, що у вікні блимає світло і працює телевізор, тому він відчинив клямочку, зайшов у будинок та побачив, що його син ОСОБА_16 лежить на підлозі одягнений у дублянку, а на ліжку ОСОБА_19 (за таким прізвищем знають у селі ОСОБА_10) лежить замотаний у ковдру на ліжку та спить. На столі була пляшка та сало. Він вирішив, що син проспиться, бо п`яний, та прийде зранку до дому, до ОСОБА_11 також звертався по імені (гукав «ОСОБА_10»), але він не реагував, бо був також п`яний, тому він пішов із будинку. Зранку прийшов ОСОБА_19 і сказав забрати сина ОСОБА_16 , бо він мертвий.

Цивільний позов підтримує повністю та просить стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 300000 грн. Просить суворо покарати обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 (батько обвинуваченого) показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3, коли він повернувся з роботи близько 17 год, сина ОСОБА_21 не було вдома, він знав, що той пішов до ОСОБА_10 - свого хрещеного батька, якому завжди допомагає рубати дрова. Близько 22.10 год. син повернувся до дому, повечеряв та сказав, що буде їхати в інше село, тому запряг коня та близько опівночі поїхав з дому та до ранку не повернувся, лише подзвонив та сказав, що він у с.Кудинка. Близько 06.30 до них прийшов ОСОБА_14 і сказав йому: «йди забери свого трупа», як він зрозумів - сина, на що він відповів, що син ОСОБА_7 живий та дзвонив йому. Він зайшов в будинок ОСОБА_10 і побачив, що лежить під столом ОСОБА_9 , сказав ОСОБА_18 , що це не ОСОБА_7 , сказав будити його, може він спить, а сам вийшов з будинку і пішов на роботу. Після цього, він зателефонував ОСОБА_7 , але нічого не розповідав про ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 15 год. він пригнав батькові ОСОБА_18 придбаний для нього автомобіль, віддав ключі, пиво та дав 500 грн., після чого поїхав до дому у м.Летичів. На наступний день зранку близько 7 год. до нього зателефонував ОСОБА_23 , сказав, що він у с.Кудинка та просив перекинути йому 100 грн., а потім дерез деякий час (приблизно через 40 хв.) ще раз подзвонив сказати новину про те, що в нього в будинку помер ОСОБА_24 . Через деякий час, вже після того, як він завіз дітей у садок, йому подзвонили працівники поліції, бо ОСОБА_23 сказав,що він в нього, та потім до нього не могли додзвонитись. Він зателефонував до ОСОБА_25 , в якого був ОСОБА_7 , забрав ОСОБА_7 та завіз на своєму авто у с.Щербані, де вже були працівники поліції. По дорозі він запитував в ОСОБА_7 , чому він не сказав працівникам поліції про те, де він знаходиться, також в дорозі ОСОБА_7 не розповідав про деталі подій, лише казав, що «мочили автомобіль», казав, що він їх розбороняв, бо батько з ОСОБА_16 шарпались. Також свідок показав, що батько зазвичай зберігає сокири у гаражі, також сокира була біля груби. Щодо тих подій батько казав, що вони троє розпивали спиртне, він ліг спати, а ОСОБА_7 і ОСОБА_16 залишились допивати спиртне, а коли зранку проснувся - побачив трупа.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснила, що 19 лютого 2026 року близько 07.30 год. батько їй повідомив, що брат ОСОБА_9 мертвий у будинку ОСОБА_10 , тому вона відразу повідомила в поліцію на номер 102 і виїхала у с.Щербані. Зайшовши у будинок, вона побачила, що брат лежить на землі, кров була на дублянці на лівій руці і на нозі, з рота ніби також виднілась кров. ОСОБА_27 на її запитання про те, що сталось, сказав, що вони випили, і він ліг спати.

Свідок ОСОБА_27 (власник будинку, де сталась подія) у судовому засіданні під час допиту показав, що ОСОБА_23 та ОСОБА_9 прийшли до нього ввечері, коли він вже лежав, та вони разом розпивали горілку з приводу покупки ним автомобіля, горілку вони принесли із собою. Він випив з ними пару стопок та ліг спати. Конфлікту у нього з ОСОБА_9 у той вечір не було, а лише він сварився із ОСОБА_7 та ОСОБА_28 , щоб вони не викурювали цигарки у будинку. Коли пішов ОСОБА_7 він не бачив, бо ліг спати, а вони ще залишились пити. Вночі коли спав, то не чув ніяких суперечок, бійок, нічого. В той день він ще випивав алкоголь до приходу ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , пив горілку та пиво. Коли він зранку проснувся, то побачив, що ОСОБА_9 лежав наполовину під столом, у нього була рука припіднята, та біля нього була сокира, лежав нерухомо, тому він пішов до його батька повідомити про це. Після цього прийшов батько ОСОБА_9 та його сестра та вони повідомили у поліцію, що ОСОБА_16 мертвий. Одягу зранку він не змінював, в чому проснувся, в тому і побіг до батька ОСОБА_12 , в той час він зазвичай спав одягнений, бо був мороз та в будинку холодно. У той день сокира була в кімнаті біля груби, то там він нею рубає дрібні тріски для розпалювання печі. Також свідок підтвердив, що ОСОБА_23 постійно йому рубав дрова, бо у нього болів палець на руці, тому він просив ОСОБА_7 та він допомагав. Зранку до батька ОСОБА_7 – ОСОБА_46 він не ходив та не повідомляв йому нічого.

Свідок ОСОБА_30 надав суду показання про те, що він знайомий із ОСОБА_31 близько 4-5 років та він періодично приїжджав до нього в гості сам або із братом, у лютому 2026 року ОСОБА_23 приїхав до нього у с. Кудинка колишнього Летичівського району вночі, близько 2 год., на санях з конем, та перед тим не попереджав його про приїзд. Такий приїзд посеред ночі це було вперше, він був не тверезий, але і не дуже п`яний, вони посиділи, випивали алкоголь, розмовляли на різні побутові теми. Зранку близько 9 год після розмови по телефону ОСОБА_7 сказав, що потрібно їхати до дому, бо хтось помер, після чого його на автомобілі забрав брат, поведінка ОСОБА_7 після новини про смерть чоловіка із села не змінилася.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні пояснив, що був залучений як понятий при затриманні та обшуку особи, яка присутня у залі - ОСОБА_33 , також був присутній ще один понятий ОСОБА_34 та адвокат, він чув пояснення затриманого про те, що вони троє випивали, потім відбулась сутичка між ОСОБА_7 і загиблим, однак ОСОБА_7 відібрав сокиру та наніс удари сокирою, після чого втік, бо злякався. Також у затриманого ОСОБА_7 були свіжі рубці на кулаках, він пояснював, що займається боксом. Затриманий розповідав про удари в руку та ногу потерпілому, більш детальніших пояснень про кількість ударів за спливом часу не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_35 також пояснив, що у лютому 2026 року був залучений понятим та це відбувалось у м.Старокостянтинів у кабінеті слідчого близько 20 год вечора, чув пояснення підозрюваного про те, що вони троє сиділи і випивали, потім почалась сутичка між ОСОБА_7 та загиблим, після чого він пішов до дому, в ході бійки удари завдавались сокирою.

Крім цього, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,доводиться дослідженими в судовому засіданні наданими стороною обвинувачення доказами, зокрема:

- даними рапорту про отримане повідомлення зі служби 102 про те, що 19 лютого 2026 року в будинку ОСОБА_19 у с.Щербані виявлено тіло брата ОСОБА_12 , ввечері спільно розпивали спиртні напої; (арк. спр.132 Том 1)

- даними протоколу огляду місця події від 19 лютого 2026 року із фототаблицями, в ході якого слідчим в присутності понятих та судово -медичного експерта оглянуто домогосподарство по АДРЕСА_2 , де у житловому будинку у приміщенні спальної кімнати, прохід до якої здійснюється через коридор, на підлозі виявлено труп ОСОБА_9 , 1971 р.н., який знаходиться в положенні лежачи на спині, одягнений у дубльонку із шкірзамінника коричневого кольору та трикотажну кофту, штани сірого кольору, судово-медичним експертом зафіксовані трупні явища та тілесні ушкодження, доступні для огляду. Під трупом ОСОБА_37 виявлено предмет, схожий на сокиру із дерев`яним руків`ям та металевим лезом, на гострій частині якого наявні сліди речовини бурого кольору, яку вилучено. Під кухонним столом на підлозі виявлено та вилучено металеве лезо для бритви із маркуванням «Bic» із слідами речовини бурого кольору. На поверхні кухонного столу виявлено та вилучено пластикову пляшку із мінеральної води «Вишнівецька» 2л, в середині якої наявні залишки прозорої рідини із запахом алкоголю у залишковому об`ємі 200 мл, одну порожню стопку скляну та один паперовий стакан із залишками рідини із запахом алкоголю; (арк. спр.134-144 Том 1)

- даними висновку експерта № 17 від 7 квітня 2026 року судово-медичної експертизи трупа (почата 20.02.2026 о 10.20, закінчена 07.04.26), згідно якого причиною смерті ОСОБА_9 , 1971 року народження, є поєднана травма грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок, що призвела як до внутрішньої, так і до зовнішньої крововтрати; давність настання смерті ОСОБА_9 становить приблизно 24-48 годин тому до початку проведення розтину (+-2-4 години), про що свідчить розвиток трупних явищ.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , 1971 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

-підшкірного крововиливу лівої виличної ділянки голови, осаджень шкіри лівої скроневої ділянки голови, бороди, зовнішньо-задньої поверхні верхньої третини правого стегна, передньої поверхні лівого колінного суглобу, передньої та внутрішньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні нижньої третини правого стегна, що могли утворитись від щонайменше 4-х разової травмуючої дії тупих твердих предметів (не виключено при падіннях з висоти власного зросту), за строком давності відповідають 3-12-годинному терміну утворення до моменту настання смерті і мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають;

-підшкірного крововиливу зовнішньо-задньої поверхні лівого плеча, ран шкіри зовнішньо-задньої поверхні лівого плеча, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, зовнішньої поверхні середньої третини лівого стегна, зовнішньої поверхні нижньої третини лівого стегна, передньої поверхні нижньої третини правого стегна, повного поперечного перелому середньої третини діафізу лівої плечової кістки, 2-х поверхневих ушкоджень зовнішньої компактної кісткової тканини середньої третини лівої плечової кістки, що могли утворитись від 16-ти разової травмуючої дії рубаючої частини (крайки полотна, носка чи п`ятки) якогось твердого рубаючого травмуючого предмету, в тому числі і по типу сокири, за строком давності відповідають 3-12-годинному терміну утворення до моменту настання смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент заподіяння;

-рани шкіри внутрішньої поверхні верхньої третини правої гомілки, крововиливу в ліву плевральну порожнину (близько 1500 мл крові), наскрізних розривів парієтальної плеври по лівій боковій поверхні грудної клітки, плеври та тканини верхньої долі лівої легені, переломів 2-8 ребер зліва по середньо-ключичній лінії, 4,5 ребер зліва по аскілярній лінії, що могли утворитись від травмуючої дії тупих твердих предметів, за строком давності відповідають 3-12-годинному терміну утворення до моменту настання смерті і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя в момент заподіяння;

(арк. спр.153-158 Том 1)

- даними висновку експерта № 498 від 27 лютого 2026 року, згідно якого при судово-медичній експертизі зразка крові трупа ОСОБА_9 , 1971 р.н., виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості - в крові 4,92 ‰ (проміле); (арк. спр.159 Том 1)

- даними висновку експерта №17 від 02 квітня 20206 року судово-медичної експертизи щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, згідно якого на зовнішній поверхні наданих на експертизу клаптів шкіри трупа ОСОБА_9 , 1971 р.н., виявлено:

1) на клапті шкіри з ранами зовнішньо-задньої поверхні середньої третини лівого плеча - п`ять окремих, чотири проникаючі і одна поверхнева рубаних ран шкіри зовнішньо-задньої поверхні середньої третини лівого плеча, що могли утворитись у невідомій послідовності, від дії рубаючої крайки полотна клина, як п`яти різних, так і ймовірно одного і того ж самого твердого рубаючого предмету, в тому числі і по типу сокири, що залишає в ушкодженнях шкіри сліди солей 3-х валентного заліза;

2) на клапті шкіри з передньої поверхні нижньої третини правого стегна - дві окремі проникаючі рубані рани шкіри передньої поверхні нижньої третини правого стегна, що могли утворитись в невідомій послідовності одна від одної, від дії рубаючої крайки полотна клина та дії рубаючої крайки полотна і носка чи п`ятки клина, як двох різних, так і ймовірно одного і того ж самого твердого рубаючого травмуючого предмету, в тому числі і по типу сокири, що залишає в ушкодженнях шкіри сліди солей 3-х валентного заліза; (арк. спр.162-167 Том 1)

- даними висновку експерта №18 від 06 квітня 2026 року судово-медичної експертизи щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, згідно якого при дослідженні реконструйованих відрізків тіла 5-го ребра із лівої половини грудної клітки та середньої третини діафазу лівої плечової кістки трупа ОСОБА_9 , 1971 р.н., виявлено: 5-те ребро зліва - два окремі ушкодження, що є характерні для подвійного фрагментарного розгинально-згинального перелому, що міг утворитись від одноразової механічної дії під кутом на зовнішню поверхню 5-го ребра твердого тупого травмую чого предмету; плечова кістка - три окремі, одне повне і два непроникаючі, ушкодження кісткової тканини, що є характерні для поперечного перелому з надрубом середньої третини діалізу лівої плечової кістки, що міг утворитись внаслідок симетричного поперечного згину від значної по силі та різкої в часі одноразової прямої дії якогось твердого травмую чого предмету, яким міг бути і клин сокири, та непроникаючих кортикальних надрубів кісткової тканими, що могли утворитись від дії рубаючої крайки леза полотна клина якогось рубаю чого знаряддя по типу сокири; (арк. спр.169-174 Том 1)

- даними лікарського свідоцтва про смерть №15 від 20 лютого 2026 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_9 , 1971 р.н., є гостра крововтрата, поєднана травма грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок, напад з метою вбивства чи нанесення ушкоджень;

(арк. спр.175-178 Том 1)

- даними висновків експертів №18 від 12 березня 2026 року додаткової судово-медичної експертизи та № 175 від 25 лютого 2026 року, згідно яких кров трупа ОСОБА_9 , 1971 р.н., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО (І група крові);

(арк. спр.184, 185 Том 1)

- даними висновку експерта №34 від 07 квітня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого при судово-медичному дослідженні зрізів нігтів з правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_9 , 1971 р.н., виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, а отже, дана кров може належати особі (особам), в кров якої (яких) міститься антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_9 ;

(арк. спр.192-197 Том 1)

- даними висновку експерта №23 від 12 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого при дослідженні сокири, а саме її металевій частині (лезі) та на топорищі знайдені сліди крові людини, в яких при визначенні їх групової належності знайдений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, а отже, кров людини на сокирі походить від особи (осіб) із групою 0 (Н) анти-А, анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 ,1971 р.н.;

(арк. спр.203-205 Том 1)

- даними повторного протоколу огляду місця події від 20 лютого 2026 року із фототаблицями, в ході якого слідчим в присутності понятих додатково оглянуто домогосподарство по АДРЕСА_2 , при огляді житлової кімнати будинку (місце скоєння злочину) виявлено порушену обстановку, праворуч від входу на стіні виявлено краплення речовини бурого кольору та на клейонці білого кольору, з якої здійснено виріз та вилучено, на підлозі виявлено віник, на якому наявна речовина бурого кольору, праворуч від вхідних дверей у куті виявлено перекинуті пуфи, на м`якій частині яких наявна речовина бурого кольору, також на нижній частині ковдри, яка зафіксована вертикально цвяхами у лівому куті виявлено нашарування речовини бурого кольору, з якого взятий шляхом вирізу фрагмент тканини ковдри. На підлозі у кімнаті виявлено сумку синьо- білого кольору, поряд із якою - перевернуту дерев`яну табуретку, із нашаруванням речовини бурого кольору. Під столом виявлено та дві скляні стопки, які вилучено, із столу вилучено два ножі кухонних із рукояткою чорного кольору, кухонний ніж біло-червоного кольору, скляну стопку, а також вилучено із тумбочки складний ніж; (арк. спр.207-228 Том 1)

- даними висновку експерта №123 від 14 квітня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого при судово-медичному дослідженні фрагмента клейонки, яку вилучили в ході додаткового огляду місця події по АДРЕСА_3, знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген Н, а отже, ця кров може належати особі (особам), в кров якої (яких) міститься антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_9 ,1971 р.н.;

(арк. спр.12-14 Том 2)

- даними висновку експерта №124 від 14 квітня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого при судово-медичному дослідженні фрагмента синтетичної тканини (виріз тканини з ковдри), яку вилучили в ході додаткового огляду місця події по АДРЕСА_3, знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген Н, а отже, ця кров може належати особі (особам), в кров якої (яких) міститься антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_9 ,1971 р.н.;

(арк. спр.18-20 Том 2)

- даними висновку експерта №121 від 27 лютого 2026 року судово-медичної імунологічної експертизи, згідно якого кров свідка ОСОБА_27 , 1967 р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0;

(арк. спр. 30-31 Том 2)

- даними висновку експерта №529 від 03 березня 2026 року, згідно якого при судово-медичній експертизі зразка крові ОСОБА_27 , 1967 р.н., виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості - в крові 2,15 ‰ (проміле);

(арк. спр. 35 Том 2)

- даними висновку експерта №17 від 23 лютого 2026 року судово-медичної експертизи, згідно якого станом на 23 лютого 2026 року у ОСОБА_27 , 1967 р.н., будь-яких зовнішніх тілесних ушкоджень не виявлено;

(арк. спр. 39 Том 2)

- даними висновку експерта №28 від 03 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого при судово-медичному дослідженні зрізів нігтів з правої та лівої рук ОСОБА_27 , 1967 р.н., слідів крові та епітеліальних клітин не знайдено;

(арк. спр. 45-46 Том 2)

- даними висновку експерта №528 від 03 березня 2026 року, згідно якого при судово-медичній експертизі зразка крові ОСОБА_7 , 2001 р.н., виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості - в крові 0,3 ‰ (проміле);

(арк. спр. 95 Том 2)

- даними висновку експерта №122 від 27 лютого 2026 року судово-медичної імунологічної експертизи, згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_7 , 2001 р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0;

(арк. спр.99-100 Том 2)

- даними висновку експерта №СЕ-19/123-26/3139-БД від 04 березня 2026 року молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка буквального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , 2001 р.н.;

(арк. спр.107-112 Том 2)

- даними протоколу освідування особи від 20 лютого 2026 року із фототаблицями, проведеного старшим слідчим за участю медичного працівника - лікаря ортопеда-травматолога, в ході якого встановлено, що у підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено забій м`яких тканин третього пальця правої кисті (за візуальним спостереженням), забій правої кисті, за ознаками свіжо утворений, на рентгенографічних знімках перелому не виявлено; (арк. спр.198-207 Том 2)

- даними висновку експерта №18 від 23 лютого 2026 року судово-медичної експертизи, згідно якого у гр. ОСОБА_7 , 2001 р.н., виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забоїв м`яких тканин третього пальця правої кисті, м`яких тканин правої кисті; осадження шкіри тильної поверхні середньої фаланги правої кисті, що могли утворитись від травмуючої дії тупих твердих предметів та відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки, не можна виключати ймовірність утворення тілесних ушкоджень в час та при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи (під час нанесення ударів кулаком), дати відповідь щодо давності утворення виявлених тілесних ушкоджень не представляється можливими, так як у медичній документації не вказані їх морфологічні особливості; (арк. спр.210-217 Том 2)

Судово-медичний експерт ОСОБА_38 , допитаний у ході судового розгляду в порядку ст.356 КПК України для роз`яснення свого висновку, підтримав надані ним висновки № 17 від 07 квітня 2026 року та №18 від 23 лютого 2026 року. В ході допиту експерт пояснив, що утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 , 2001 р.н., можливе як і від нанесення удару рукою, так як і внаслідок нанесення удару по руці, не виключається утворення виявлених у обвинуваченого тілесних ушкоджень при нанесенні ним ударів кулаком руки потерпілому. У медичній документації не вказані індивідуальні особливості, тому неможливо встановити давність утворення виявлених тілесних ушкоджень, однак ці тілесні ушкодження відносяться до легких, які зазвичай повністю зникають до семи днів. Можливість утворення тілесних ушкоджень у 2024 році виключається. Також експерт зауважив, що травми кісток він не досліджував, а лише забій м`яких тканин та осадження шкіри.

Також експерт підтвердив, що проводив судово-медичну експертизу щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_27 , 1967 р.н, якого оглядав особисто та жодних тілесних ушкоджень у нього не було виявлено.

Щодо висновку № 17 від 07 квітня 2026 року експерт ОСОБА_38 роз`яснив, що виявлені у потерпілого ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які утворились саме від дії тупого твердого предмету, могли утворитись від дії кулака, так як кулак діє саме як тупий твердий предмет, зокрема це осадження шкіри умовно позначені під №№2-4, 6, 12,7, 8-11, хоча не виключається, що тілесні ушкодження №№8-11,7 могли утворитись і при падінні. Виявлені у потерпілого тілесні ушкодження у вигляді ран шкіри є рубаними ранами, окрім осадження шкіри на носі під № 5, яке є забійною раною, що могла утворитись від дії тупого твердого предмета, відповідає 2-денному терміну утворення до смерті потерпілого та не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із смертю. Рани шкіри умовно позначені №№16,17 є рубаними ранами, вони не є різаними ранами та не могли утворитись від леза бритви, кухонного ножа. Тілесні ушкодження умовно позначені №№10-13 також не могли утворитись від дії леза бритви, а могли утворитись від дії леза сокири. Рана шкіри умовно позначена №15 могла утворитись від обуха сокири. На тілі потерпілого не було виявлено тілесних ушкоджень, які могли б бути заподіяні лезом від бритви.

Всі ребра у потерпілого були переломані по одній лінії з лівої сторони, вони утворились від дії тупих твердих предметів, яким може бути і обух сокири, і кулак, точніше неможливо визначити, удар мав бути з достатньою силою. Також експерт зазначив, що утворення переломів ребер при падінні потерпілого є малоймовірним, бо під час падіння зазвичай відбувається перелом локально нижніх ребер, що не було характерним у даному випадку. Перелом лівого плеча утворився від рубаючої дії предмету по типу сокири, що відображено у наданому ним висновку.

Дослідження одягу експерт не проводив та не надав оцінку пошкодження одягу, так як це відноситься до компетенції експертів криміналістів, однак не виключає можливості, що тілесні ушкодження наносились коли потерпілий був одягнений.

Причиною смерті потерпілого є поєднана є поєднана травма грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок, що призвела як до внутрішньої, так і до зовнішньої крововтрати, що зазначено ним у висновку та не суперечить даним лікарського свідоцтва про смерть, яке видається для поховання та реєстрації смерті особи.

Давність смерті точніше неможливо встановити, тому у висновку зазначено, що смерть настала за 24-48 год до розтину, який проводився 20 лютого 2026 року.

Всі тілесні ушкодження є прижиттєві, посмертних тілесних ушкоджень у потерпілого не було виявлено.

Усі тілесні ушкодження, які були виявлена на тілі потерпілого ОСОБА_9 , окрім осадження шкіри спинки носа утворились у той самий час їх заподіяння - за 3-12 год до настання смерті, а осадження шкіри на носі (тілесне ушкодження №5) відповідає 2-денному терміну утворення до смерті потерпілого та не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із смертю.

Також судом досліджено надані стороною обвинувачення висновки експертиз.

Висновок експерта №24 від 10 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого на представленому для дослідження лезові від бритви із маркуванням «Bic» знайдені сліди крові, визначити видову належність яких видовими преципітуючими сироватками не вдалось. (арк. спр.198-199 Том 1)

Висновок експерта №26 від 10 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого на представленому для дослідження складному ножі із гравіюванням «ECHONCIMING», в його металевій частині (лезо) та руків`ї сліди крові не знайдені. (арк. спр.242-243 Том 1)

Висновок експерта №22 від 10 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого на представленому для дослідження кухонному ножі із рукояткою чорного кольору, в його металевій частині (лезо) та руків`ї сліди крові не знайдені. (арк. спр.247-248 Том 1)

Висновок експерта №27 від 10 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого на представленому для дослідження кухонному ножі із лезом та рукояткою чорного кольору сліди крові не знайдені. (арк. спр.2-3 Том 2)

Висновок експерта №25 від 10 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого на представленому для дослідження кухонному ножі біло-червоного кольору в його металевій частині (лезо) та руків`ї сліди крові не знайдені. (арк. спр.7-8 Том 2)

Висновки експерта №127 від 14 квітня 2026 року, №126 від 10 квітня 2026 року, №125 від 10 квітня 2026 року судово-медичної імунологічної експертизи, згідно яких на лівому гумовому чоботі та на правому гумовому чоботі, на дублянці, на кофті із капюшоном, які вилучили у підозрюваного ОСОБА_7 , 2001 р.н., під час його затримання слідів крові не знайдено.

(арк. спр.63-64,68-69 Том 2)

Висновок експерта №29 від 03 березня 2026 року судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого при судово-медичному дослідженні зрізів нігтів з правої та лівої рук ОСОБА_7 , 2001 р.н., слідів крові та епітеліальних клітин не знайдено.

(арк. спр.89-90 Том 2)

Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 07 травня 2026 року, відповідно до якого на підстав ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду від 15 квітня 2026 року отримано у ПрАТ «Київстар» на лазерному диску (6363) інформацію мобільного оператора про телефонні з`єднання по номеру НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7

(арк. спр.33-44 Том 3)

Протокол огляду речей та документів від 08 травня 2026 року, згідно з яким слідчим проведено огляд вилученого в ході тимчасового доступу до речей та документів лазерного диску із інформацією ПрАТ «Київстар» за період 18.02.2026- 19.02.026, згідно якої підозрюваний ОСОБА_7 здійснював вихідний дзвінок 18.02.2026 о 18.20 год. свідку ОСОБА_27 , в подальшому до 23.34 год. в цей день дзвінків не зафіксовано, 18.02.2026 о 23.34 та о 23.49 год. вихідні дзвінки на невідомі номери в зоні дії базової станції с.Буглаї та с.Новокостянтинів Летичівського району, в подальшому в період часу 18.0.2026 23.49 год. до 19.02.2026 06.09 год. дзвінків не зафіксовано. Надалі 19.02.2026 о 06.09 год. вихідний дзвінок невідомій особі, 19.02.2026 о 06.09 год. вихідний дзвінок матері підозрюваного, 19.02.2026 о 06.42 год. вихідний дзвінок батьку підозрюваного, 19.02.2026 о 07.04 год., 19.02.2026 о 07.04 год., 07.08 год. та 07.48 год. вхідний та вихідний дзвінок на номер ОСОБА_39 , 19.02.2026 о 07.36 год. вихідний дзвінок на номер ОСОБА_10 , 19.02.2026 о 09.02 год. вхідний дзвінок від ОСОБА_40

(арк. спр.45-49 Том 3)

Протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (розсекречено 29 квітня 2026 року) та протокол огляду інформації, яка була отримана на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького апеляційного суду від 26 лютого 2026 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - ауді відео контроль місця та особи на лазерних оптичних дисках, які розсекречено 29 квітня 2026 року.

(арк. спр.51-80 Том 3)

Також прокурором надано суду процесуальні документи про прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, які досліджено судом з метою оцінки допустимості доказів, зокрема постанови про визначення групи слідчих та прокурорів, протокол затримання підозрюваного, повідомлення про підозру, процесуальні рішення щодо застосування запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування, продовження застосування запобіжного заходу, постанови про призначення судових експертиз, отримання тимчасового доступу до документів, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, постанови про визнання речовими доказами, ухвали про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №226 від 02 квітня 2026 року ОСОБА_7 на період інкримінованого йому злочину та на час проведення експертизи психічним захворюванням не страждав, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та на даний час ОСОБА_7 може усвідомлювати значення своїх дій та може керувати ними.

(арк. спр.221-223 Том 2)

Вищевказані докази, дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення щодо підтвердження обставин у даному кримінальному провадженні.

Оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку у межах висунутого обвинувачення, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Стаття 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналіз судової практики свідчить, що доказування тих чи інших обставин кримінального правопорушення досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19).

Ретельно проаналізувавши усі надані докази та оцінивши саме сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку у межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, та винуватість ОСОБА_7 підтверджується у сукупності показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_20 , ОСОБА_41 , висновками експертиз, які детально описані вище та з яких встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 із потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_27 перебували у будинку останнього ввечері ІНФОРМАЦІЯ_3, де потерпілому ОСОБА_9 заподіяно численні тілесні ушкодження за 3-12 годин до смерті, в результаті отримання яких він помер на місці події через поєднану травму грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок, що призвела як до внутрішньої, так і до зовнішньої крововтрати, труп потерпілого зранку 19.02.2026 року виявив у будинку ОСОБА_27 .

Як встановлено судом із висновку експерта № 17 від 07 квітня 2026 року, висновку експерта № 18 від 06 квітня 2026 року щодо механізму утворення тілесних ушкоджень та пояснень судово-медичного експерта ОСОБА_42 у судовому засіданні, тілесні ушкодження, які є тяжкими та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із смертю потерпілого ОСОБА_9 утворились від дії тупих твердих предметів, якими може бути і обух сокири, і кулак, а також від травмуючої дії рубаючої частини рубаючого предмету типу сокири, дія травмуючого предмету була значною по силі та різкою в часі, тобто удари наносились із значною силою, що узгоджується із даними протоколу огляду місця події, в ході якого біля трупа ОСОБА_9 виявлено та вилучено сокиру, та із висновком судово-медичної цитологічної експертизи №23 від 12 березня 2026 року, згідно якого при дослідженні сокири, а саме її металевій частині (лезі) та на топорищі знайдені сліди крові людини, яка походить у тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 ,1971 р.н.

Доводи сторони захисту про можливість на думку захисника отримання виявлених у потерпілого ОСОБА_9 смертельних ушкоджень у результаті падіння його з висоти власного зросту, оскільки він перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, або удару об різну поверхню (пуфи, каструлі, які знаходились поряд із потерпілим), суд вважає необґрунтованими та вони суперечать висновку експерта щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, а допитаний в судовому засіданні експерт зазначив, що утворення переломів ребер при падінні потерпілого є малоймовірним, бо під час падіння зазвичай відбувається перелом локально нижніх ребер, що не було характерним у даному випадку, крім цього потерпілий не падав із значної висоти, а тілесні ушкодження, що спричинила перелом плечової кістки за висновком експертизи утворились від значної по силі дії твердого рубаючого предмету типу сокири.

Про заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 саме обвинуваченим ОСОБА_7 свідчить факт виявлення у нього станом на 20.02.2026 року тілесних ушкоджень у вигляді: забоїв м`яких тканин третього пальця правої кисті, м`яких тканин правої кисті; осадження шкіри тильної поверхні середньої фаланги правої кисті, що могли утворитись від травмуючої дії тупих твердих предметів, не виключено під час нанесення ударів кулаком, що підтверджено даними висновку експерта №18 від 23 лютого 2026 року та роз`ясненнями експерта в судовому засіданні.

Натомість у свідка ОСОБА_27 , 1967 р.н, жодних тілесних ушкоджень не було виявлено, що підтверджено відповідним висновком експерта.

Доводи обвинуваченого про наявність у нього тілесних ушкоджень на руці з часів служби в армії у 2024 році, так як він там займався боксом, не підтверджені об`єктивними даними, а згідно висновку експерта не виключено отримання даних тілесних ушкоджень під час нанесення ударів кулаком, та як роз`яснив експерт можливість утворення тілесних ушкоджень таких як забій м`яких тканин та осадження шкіри у 2024 році виключається.

Окрім того, із показань свідка ОСОБА_27 , свідка ОСОБА_20 , а також показань і самого обвинуваченого ОСОБА_7 з`ясовано, що обвинувачений рубав дрова своєму хрещеному батьку ОСОБА_27 , так як останній через біль в руці не міг самостійно рубати дрова, лише міг рубати дрібні тріски для розпалу у печі.

Про причетність обвинуваченого до вчинення даного злочину в свою чергу свідчить і його поведінка після того, як він покинув будинок ОСОБА_27 , зокрема те, що він близько опівночі, запрягши коня, поїхав без попередження в с. Кудинка колишнього Летичівського району до свідка ОСОБА_41 , та в нього перебував від 02 год ночі до ранку. Свідок ОСОБА_43 підтвердив суду, що приїзд до нього посеред ночі ОСОБА_7 був неочікуваний, попередньо ОСОБА_7 не дзвонив та не попереджав його про приїзд. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 спочатку пояснював, що просто так вирішив поїхати до друга ОСОБА_41 вночі без попередження, в подальшому пояснював це тим, що друг мав йти служити в ЗСУ, що не узгоджується із показаннями свідка про те, що він на той час був у СЗЧ, а згідно матеріалів справи лише 26 червня 2026 року свідок був доставлений до ВСП та з цього часу знову проходить військову службу.

При цьому, викладена під час допиту версія обвинуваченого про те, що він не причетний до смерті ОСОБА_9 , жодних тілесних ушкоджень йому не наносив, сокири у той вечір не бачив та не брав у руки, а о 21.20 год 18 лютого 20206 року вийшов з будинку та залишив в будинку ОСОБА_27 та потерпілого ОСОБА_9 , а жодних слідів крові на його одязі не знайшли, не підтверджена об`єктивними даними, яких би було достатньо для розумного сумніву щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин та на переконання суду спрямована на уникнення кримінальної відповідальності.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що о 21.20 год 18 лютого 20206 року він вийшов з будинку, залишивши там ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_9 , не виключають заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому, так як згідно показань батька потерпілого - ОСОБА_5 він близько 22 год заходив у будинок та в кімнату, ОСОБА_21 там не було, а його син ОСОБА_16 лежав на підлозі одягнений, а на ліжку спав ОСОБА_44 , не реагуючи на його слова, тобто подія уже відбулась, що в свою чергу також узгоджується із даними висновку експерта про заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень за 3-12 годин до настання смерті.

Відсутність слідів крові на одязі обвинуваченого сама по собі не може виключати завдання обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому.

Показання обвинуваченого про те, що у той вечір він сокири у кімнаті не бачив, взагалі не брав у руки та жодних тілесних ушкоджень потерпілому не наносив є суперечливими, не узгоджуються із даними протоколу затримання, згідно якого ОСОБА_7 у присутності понятих та захисника повідомляв, що він розбороняв ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які шарпались, та відібрав сокиру у потерпілого ОСОБА_12 , яку він міцно тримав, та випадково поранив собі ліве плече, а потім він випадково вдарив його сокирою у праву ногу, сокиру викинув поблизу столу.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_35 , які були понятими при затриманні обвинуваченого та обшуку особи, повідомили, що особисто чули пояснення ОСОБА_7 про сутичку між ним та загиблим, в ході якої ОСОБА_7 відібрав сокиру та наніс удари сокирою, після чого втік, бо злякався.

Щодо доводів обвинуваченого про те, що пояснення під час досудового дослідування він надавав так, як йому казали працівники поліції, то такі судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі пояснення під час затримання були надані ним у присутності захисника, а обвинувачений не повідомив та не пояснив, які дії чи обставини перешкоджали йому надати правдиві, на його погляд, показання під час проведення досудового розслідування.

В подальшому, в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 додатково повідомив, що під час шарпанини, які відбувалась між ОСОБА_27 та ОСОБА_9 був нанесений один удар потерпілому від ОСОБА_45 . Також уже вказував, що тілесні ушкодження на його руках були, бо він напередодні пошкодив руку, та в цей день зняв бинти, також захист вказував, що він керував кінною упряжею, намотуючи її на руки.

Така поведінка обвинуваченого є суперечливою та непослідовною. Указане свідчить про нещирість показань обвинуваченого, які суд сприйняв як такі, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинений злочин.

Суд дійшов висновку про неспроможність версії захисту щодо непричетності обвинуваченого до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та можливість отримання таких внаслідок падіння через перебування у стані сильного алкогольного сп`яніння або від дії інших осіб (свідка ОСОБА_27 або інших осіб, які могли зайти у будинок), оскільки така версія є вкрай малоймовірною та суперечить дослідженим судом доказам.

Таким чином, із зазначених досліджених судом доказів слідує, що прямі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7 в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , що спричинили смерть останнього, відсутні, однак скоєння цього злочину саме обвинуваченим суд встановив на підставі сукупності інших вищенаведених належних, детально проаналізованих і допустимих непрямих доказів, які з урахуванням обставин цього кримінального провадження та висунутих на свій захист непослідовних версій обвинуваченого, дозволяють суду встановити винуватість ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Про умисел обвинуваченого на заподіяння потерпілому саме тяжких тілесних ушкоджень свідчить кількість нанесених ударів за висновком експерта, їх нанесення, в тому числі сокирою, із значною силою, наявність на руках обвинуваченого тілесних ушкоджень, характерних для нанесення ударів. При цьому, на думку суду, обвинувачений достеменно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав, що в наслідок такої його поведінки можливі наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, які у подальшому призвели до смерті.

Разом з тим, згідно обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_7 інкриміновано також заподіяння потерпілому ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 тілесного ушкодження у виді осадження шкіри спинці носа більш зліва, що має ознаки тілесного ушкоджень легкого ступеня тяжкості та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого не перебуває, однак аналізуючи вищенаведені докази, суд вважає, що вказана обставина підлягає виключенню із обвинувачення.

Так, згідно висновку експерта № 17 від 7 квітня 2026 року судово-медичної експертизи при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , 1971 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді, окрім інших, також у вигляді осадження шкіри спинці носа більш зліва, що могло утворитись від одноразової травмуючої дії тупого твердого предмету, за строком давності відповідає 2-х денному терміну утворення до моменту смерті і має ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не перебуває.

Експерт ОСОБА_38 під час допиту у судовому засіданні підтвердив наданий ним висновок та також пояснив, що вказане тілесне ушкодження, на відміну від усіх інших, які утворились за 3-12 годин до смерті, є давнішим, дане тілесне ушкодження умовно позначене №5 та відповідає 2-денному терміну утворення до смерті потерпілого та не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із смертю.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність виключення із обвинувачення обставин про спричинення ОСОБА_9 тілесного ушкодження у вигляді осадження шкіри спинці носа більш зліва, оскільки за висновком експерта дане тілесне ушкодження було наявне у потерпілого за два дні до смерті, що виключає можливість його заподіяння ІНФОРМАЦІЯ_3, що не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121 КК України за обставин, що викладені у обвинувальному акті та визнані судом доведеними.

Таким чином, проаналізувавши та об`єктивно оцінивши досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, вказані вище докази в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно ч.2 ст.50, ч.2 ст.65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий (а.с.240 Том 2), на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 247, 248 Том 2), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.5 Том 3), офіційно не працевлаштований, неодружений.

Обставин, що пом`якшують покарання, в ході судового розгляду не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи наведені обставини, характер та високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який супроводжувся застосуванням насильства до потерпілого, що призвело до смерті останнього, дані про особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, не визнав та не розкаявся, однак раніше не судимий, є особою досить молодого віку, на час вчинення злочину усвідомлював свої дії та міг керувати ними, позицію потерпілого, який наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, яке слід відбувати реально, оскільки його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання щодо обвинуваченого судом не встановлено.

Таким чином, дотримуючись принципів справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі на строк у межах, установлених санкцією статті обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, вирішуючи який, суд дійшов наступного висновку.

В обґрунтування позову потерпілий ОСОБА_5 вказує, що смерть сина та втрата рідної людини є для нього важким та непоправним ударом, його трагічна смерть спричинила йому глибокі моральні страждання, душевний біль та тривалі психологічні переживання, у зв?язку із втратою рідної людини - сина він постійно перебуває у стані емоційного пригнічення, відчуває моральне спустошення та психологічний стрес. Через смерть сина він втратив не лише рідну людину, а й моральну підтримку, сімейний зв`язок, а наслідки пережитого матимуть для нього довічний характер. Внаслідок вчинення обвинуваченим злочину, що спричинив смерть сина, йому було завдано моральної шкоди, розмір відшкодування якої він, з врахуванням глибини і тяжкості моральних страждань, вимог розумності та справедливості, оцінює в 300000 грн та просить стягнути з обвинуваченого.

Так, за змістом ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів ( ст. 23 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з приписами пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19 від 15 грудня 2020 року.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно вимог ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичною особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

В ході розгляду справи суд встановив, що протиправні дії ОСОБА_7 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із наслідками у вигляді смерті ОСОБА_9 , який був рідним сином потерпілого ОСОБА_5 , тому внаслідок дій обвинуваченого потепілому ОСОБА_5 завдано моральної шкоди, оскільки останній втратив близьку людину- сина, що призвело до глибоких моральних страждань, душевного болю, тривалих переживань, та завдані втрати у виді смерті сина є непоправними.

Таким чином, зважаючи на обставини заподіяння обвинуваченим моральної шкоди, враховуючи глибину та тривалість моральних страждань потерпілого ОСОБА_5 , істотність вимушених змін в його житті, пов`язаних із втратою рідного сина, та непоправність спричинених наслідків, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, стягнувши на користь потерпілого із обвинуваченого 300000,00 грн моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки на думку суду саме такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає обсягу моральних страждань, заподіяних потерпілому ОСОБА_5 .

Процесуальні витрати на проведення експертизи сумі 12349,78 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України, питання арешту майна - у відповідності до положень ч.4 ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, слід залишити без змін та з огляду на те, що ОСОБА_7 призначено покарання у позбавлення волі, яке слід виконувати реально, з метою з метою забезпечення виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, суд вважає необхідним продовжити строк застосування даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 був затриманий у даному кримінальному провадженні 20 лютого 2026 року, що підтверджується відповідним протоколом (арк. спр. 47-51 Том 2), та з цього часу йому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, тому у силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення з 20 лютого 2026 року до набрання вироком законної сили підлягає зарахованню у строк покарання у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити попередній - тримання під вартою та продовжити строк дії вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання час його попереднього ув`язнення з 20 лютого 2026 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 300000 гривень моральної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні:

предмет, схожий на сокиру із дерев`яним руків`ям та металевим лезом, на гострій частині якого наявні сліди речовини бурого кольору, лезо для бритви із маркуванням «Bic» із слідами речовини бурого кольору, пластикову пляшку із прозорою рідиною із запахом алкоголю, скляну стопку та паперовий стакан, біологічні зразки та одяг трупа ОСОБА_9 , три кухонні ножі, один складний ніж чорного кольору, три прозорі скляні стопки, один виріз із тканини ковдри, один виріз частини клейонки, конверт із залишками крові підозрюваного, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області (квитанції 3026078584021699, 302607858675327, 3026113616993088) - знищити:

одяг, вилучений при затриманні ОСОБА_7 : дублянку коричневого кольору, спортивну кофту сірого кольору, гумові зимові черевики, які передані до камери зберігання речових доказів ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області (м.Старокостянтинів) - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ;

Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду від 23 лютого 2026 року на предмет, схожий на сокиру із дерев`яним руків`ям та металевим лезом, на гострій частині якого наявні сліди речовини бурого кольору, лезо для бритви із маркуванням «Bic» із слідами речовини бурого кольору, пластикову пляшку із прозорою рідиною із запахом алкоголю, скляну стопку та паперовий стакан - скасувати після набрання вироком законної сили.

Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду від 24 лютого 2026 року на три кухонні ножі, один складний ніж чорного кольору, три прозорі скляні стопки - скасувати після набрання вироком законної сили.

Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Старокостянтинівського районного суду від 24 лютого 2026 року на одяг ОСОБА_7 : дублянку коричневого кольору, спортивну кофту сірого кольору, гумові зимові черевики- скасувати після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 12349,78 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а обвинуваченим - з моменту вручення йому копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення. Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Головуюча суддя ОСОБА_1