Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №686/16005/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 686/16005/26

Провадження № 2/684/398/2026

03 вересня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 31.03.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 з використанням сайту hhps://procent.com.ua/uk/аbout.us укладено кредитний договір №31081 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», а саме шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 663992. ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та видало ОСОБА_1 кошти в сумі 6000 гривень шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

За кредитним договором утворилася заборгованість, а саме заборгованість за процентами в розмірі 21600 гривень за період з 31.03.2025 по 26.03.2026 та штраф за порушення умов кредитного договору за наявності 12000 гривень, однак вимоги щодо дострокового повернення суми кредиту позивач не вимагає.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 33600 гривень, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень.

18.06.2026 ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області справу передано за підсудністю до Старосинявського районного суду Хмельницької області.

14.07.2026 ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

14.07.2025 ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області витребувано докази.

У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлени належним чином, про що свідчать повернуті до суду рекомендовані повідомлення з відміткою про отримання.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Суд установив.

По кредитному договору № V05.188.39869 наступне.

31.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 з використанням сайту hhps://procent.com.ua/uk/аbout.us укладено кредитний договір №31081 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», а саме шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 663992.

ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» виконало своє зобов`язання за договором та видало ОСОБА_1 кошти в сумі 6000 гривень шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання грошових коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ».

Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: кредитним договором №31081 від 31.03.2025; паспортом споживчого кредиту; розрахунком заборгованості, довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів за договором №31081 від 31.03.2025 на умовах фінансового кредиту.

Згідно умов Кредитного договору:

Сума кредиту становить 6000 гривень (п. 1.1. договору);

Процентна ставка за користування кредитом становить 1% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00% за користування кредитом (п. 1.2. договору);

Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з оплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів- кожні 20 днів (п. 1.3. договору);

Невідємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», які розміщені на сайті hhps://procent.com.ua (п. 1.5. договору);

Товариство переказує суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить позичальникові (п. 1.6. договору);

Загальні витрати позичальника за кредитом станом на дату укладення договору склають 43800 гривень (п. 1.8. договору);

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 2686,54% річних (п. 1.9. договору);

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає: 2686,54% річних (п. 1.10. договору).

Відповідно до довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08.04.2026 № 20260408-2310 через надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» на картку отримувача №5355280019213998 проведено платіж в загальному розмірі 6000 гривень.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» виконало своє зобов`язання за кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 26.03.2026 становить 39600 гривень, з яких: сума заборгованості з основного боргу 6000 гривень, заборгованість за процентами в розмірі 21600 гривень за період з 31.03.2025 по 26.03.2026 та штраф за порушення умов кредитного договору за наявності 12000 гривень. Однак вимоги щодо дострокового повернення суми кредиту позивач не вимагає, тому сума заявлених вимог становить 33600 гривень.

Як встановлено з витребуваних доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 та 31.05.2025 о 15:13:49 на дану картку проведено зарахування в розмірі 6000 гривень.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору. Стосовно стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача штрафу в сумі 12000 гривень, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан.

Отже, оскільки відповідачем укладено кредитний договір в період дії воєнного стану 12000 гривень штрафу до стягнення із відповідача не підлягають.

Висновки суду.

Оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором №31081 від 31.03.2025 відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості за відсотками в розмірі 21600 гривень.

Підстави для стягнення штрафу відсутні.

Відповідачем наявність заборгованості не спростовано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню на 64,29 %.

Розподіл судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмір 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 гривні 40 копійок, який сплачено згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 05.02.2026 №4321.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1711 гривень 66 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Щодо компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, укладений між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та адвокатом Руденко К.В.; актом від 04.02.2026 приймання – передачі наданих послуг №108 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, в якому зазначена загальна вартість юридичних послуг; витягом з реєстру №1 до від 04.02.2026 до акту приймання – передачі наданих послуг №108 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, згідно якого сума наданих послуг становить 10000 гривень: складання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з з ОСОБА_1 за кредитним договором №31081 від 31.03.2025 - 9000 гривень; складання адвокатського запиту про витребуваня доказів по боржнику – 1000 гривень.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме на професійну правничу допомогу в розмірі 6429 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №31081 від 31.03.2025 у розмірі 21600 гривень процентів, а також 1711 гривень 66 копійок в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та 6429 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а всього 29740 (двадцять девять тисяч сімсот сорок ) гривень 66 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» код ЄДРПОУ 41466388, місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м.Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН