Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №683/2880/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2880/26

3/683/701/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощук Є.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від ДПП УПП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої АДРЕСА_1

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №302355 від 18.08.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 18 серпня 2026 року о 10 год. 10 хв. в м.Старокостянтиноваі по вул.Пілотській,17, керуючи Peugеot 308 д.н.з. НОМЕР_1 здійснювала господарську діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів в режимі таксі, без ліцензії на право проведення даного виду господарської діяльності та без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушила п.1 абз.2 ч.8 ст.39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування», чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, будучи своєчасно сповіщеною про місце та час розгляду справи, про що свідчить її підпис у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №302355 від 18.08.2026, причини неявки суду не повідомила і від неї не надійшло заяви про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку про відсутність у діянні ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Також, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до вимог чинного законодавства, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Пунктом 24 ч.1 ст.7 вказаного Закону передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Частиною першою статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків та довести їх систематичність і повторність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення факту керування особи транспортним засобом в стані сп`яніння, вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Наданий до матеріалів адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №302355 від 18.08.2026містить лише виклад обставин адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, яке на думку уповноваженої особи ДПП Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, скоїла ОСОБА_1 .

Крім того, у матеріалах адміністративної справи на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення надано відеозапис, зроблений з нагрудного відео реєстратора поліцейського 18.08.2026.

При перегляді відеозапису вбачається, що автомобіль поліції рухається за автомобілем Peugеot 308 д.н.з. НОМЕР_1 і після його зупинки поблизу аеродрому м.Старокостянтинтинова, з переднього пасажирського місця вийшов чоловік у військовому однострої та пішов від автомобіля. Надалі поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що остання здійснює господарську діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів в режимі таксі без відповідних дозвільних документів і в подальшому відображено процес складання протоколу про вчинення адмінправопорушення, відносно ОСОБА_1 .

Разом з тим, з відеозапису вбачається, що поліцейським не було встановлено особу, яка на його думку, користувались послугами ОСОБА_1 по перевезенню пасажирів в режимі таксі, також, відсутні пояснення з цього приводу даної особи і в матеріалах справи.

Отже, з аналізу наведених доказів, вбачається, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про систематичність, регулярність та тривалість господарської діяльності ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб`єкта господарювання і отримання від такої діяльності прибутку.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З врахуванням викладеного, приходжу до висновку про відсутність достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.ст.33, п.1 ч.1 ст.247, 276–280, 283–285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С ТА Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діянні події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Є.М. Андрощук