Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №681/913/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/913/26

Провадження № 2/681/976/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Горгулько Н.А.,

розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В червні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі – Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18487,63 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та 7000 грн професійну правничу допомогу.

Позов мотивований тим, що 24.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено кредитний договір №8600567, за умовами якого позичальник отримав кредит на суму 14000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

29.01.2026 ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 29012026 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.

Таким чином, відповідно до реєстру боржників б/н за договором факторингу від 29.01.2026 до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 26787,63 грн. Відповідач не виконував умови договору, не сплачува платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 26787,63 грн, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 8403,47 грн, заборгованості по відсотках в сумі 10084,16 грн та заборгованості за штрафними санкціями в сумі 8300 грн.

Ухвалою судді Полонського районного суду від 09.07.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання судом надіслано копію ухвали про відкриття провадження, проте конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення Укрпошти від 21.07.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається врученим адресату

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 24.12.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 8600567, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 14000 грн строком на 360 днів (п. п. 1.3., 1.4 договору).

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів) 24.12.2024 підписано відповідачеміз застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором, період знижки в 30 днів.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

Згідно з п. 1.5.1. та 1.5.2. стандартна процентна ставка становить – 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору; знижена процентна ставка - 0,95% в день та застосовується, якщо споживач до 23.01.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у Графі платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

На виконання кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» перераховано 14000 грн на вищезазначену платіжну картку, що підтверджується даними: листа ТОВ «ПЕЙТЕК»; листа ТОВ «Авентус Україна».

29.01.2026 ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 29012026 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Таким чином, відповідно до реєстру боржників б/н за договором факторингу від 29.01.2026 до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 26787,63 грн. Відповідач не виконував умови договору, не сплачува платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 26787,63 грн, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 8403,47 грн, заборгованості по відсотках в сумі 10084,16 грн та заборгованості за штрафними санкціями в сумі 8300 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Підписавши договір, позичальник погодився на укладення договору саме на таких умовах, в тому числі і щодо порядку застосування передбачених ним процентних ставок за користування кредитними коштами.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом з загальному розмірі 26787,63 грн, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 8403,47 грн, заборгованості по відсотках в сумі 10084,16 грн та заборгованості за штрафними санкціями в сумі 8300 грн.

Докази сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи відсутні. Вказаний позивачем розмір заборгованості за кредитом відповідачем не спростовано.

Зважаючи на оформлені в належному порядку кредитний договір № 8600567 від 24.12.2024 та договір факторингу Товариство є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

На підставі зазначеного, відповідно до принципу свободи договору, визначеного ст.ст. 6, 627 ЦПК України, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за тілом кредиту в сумі 8403,47 грн та за відсотками в сумі 10084,16 грн.

Перевіряючи правомірність нарахування заборгованості за пенею в сумі 8300 суд виходить з такого.

У розділі 7 Договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1 (один) відсоток від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, яка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 8300 грн пені, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 18487,63 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8403,47 грн, заборгованості по процентах в розмірі 10084,16 грн.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на часткове задоволення позову на 69,02% (18487,63 грн х 100 /26787,63 грн), на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд») в розмірі 1837,59 грн (2662,40 грн х 69,02%).

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, на підставі договору надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткової угоди до нього №25771531329 від 20.04.2026 та довіреності від 29.05.2025 на представництво інтересів Товариства у всіх судових установах уповноважено адвоката Тараненко А.І., в тому числі у справі за позовом ТОВ «ФК «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Адвокатом надано клієнту юридичні послуги, у вигляді вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, підготовки адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів загальна вартість яких становить 7000 грн та погоджена актом прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026.

Відтак, згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 4831,40 грн (7000 х 69,02 %).

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №8600567 від 24.12.2024 в сумі 18487,63 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8403,47 грн, заборгованості по процентах в розмірі 10084,16 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1837 грн 59 коп. та на правову допомогу в розмірі 4831,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його підписання суддею має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, 19 офіс 2005 м.Київ, поштовий індекс 02090.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько