Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №447/3131/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/329/26

Справа №447/3131/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження №12026142250000107, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рудківці, Жидачівського району Львівської області, українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, незаміжньої, працевлаштованої на посаді касира в ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», раніше не судимої, без визначеного місця реєстрації проживання, яка проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

17.08.2026 близько 19:50 год. ОСОБА_3 перебувала на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 , поблизу спільної межі із земельною ділянкою ОСОБА_4 , де поралась біля огорожі з металевої сітки. У цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт із приводу спільної межі земельних ділянок. На крики вийшов ОСОБА_4 , де між ним та ОСОБА_3 також виник словесний конфлікт.

Під час вказаного конфлікту в ОСОБА_3 виник умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли під час конфлікту, ОСОБА_5 , діючи умисно, із застосуванням фізичної сили, нанесла ОСОБА_4 удари граблями, які тримала в руках, по обох руках останнього.

У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця та рани на передній поверхні середньої третини правого передпліччя, а також синця тильної поверхні лівої кисті, які відповідно до висновку судово-медичного експерта, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 заподіяла умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

31.08.2026 прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно із ст. 302 КПК України.

За правилами ч. 1 ст. 381 КПК України стосовно розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_8 , відповідно до якої обвинувачена визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Крім цього, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , у якій він зазначив, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду, а також ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Відтак, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, разом із доданими до нього документами, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження №12026142250000107, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2026, враховуючи, що обвинувачена свою вину визнала та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто заподіяння потерпілому ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження.

Призначаючи обвинуваченій покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, працевлаштована на посаді касира, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем свого проживання характеризується типово, її вік, сімейний стан – незаміжня, те, що малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, наявність обставин, що пом`якшують покарання – щире каяття, а також обставину, що відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень і цілком відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Згідно з постановою про визнання предметів та речей речовими доказами від 26.08.2026, електронний носій, на якому наявний відеозапис із нагрудної камери працівників СРПП ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області по факту нанесення тілесних ушкоджень – визнано речовим доказом та постановлено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до постанови про визнання предметів та речей речовими доказами від 28.08.2026, граблі з дерев?яного держака та робочої частини по факту нанесення тілесних ушкоджень – визнано речовим доказом та постановлено передати на відповідальне зберігання ОСОБА_3 .

На підставі ст. 100 КПК України, диск слід залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, а граблі належить остаточно повернути володільцю.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази у справі, а саме:

- електронний носій, на якому наявний відеозапис із нагрудної камери працівників СРПП ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області по факту нанесення тілесних ушкоджень – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- граблі з дерев?яного держака та робочої частини по факту нанесення тілесних ушкоджень, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , – остаточно повернути володільцю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1