Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №442/6602/26
Суддя: Курус Р. І.
Справа № 442/6602/26
Провадження №3/442/1446/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03 вересня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
в с т а н о в и л а:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741824 від 10.08.2026 ОСОБА_1 10.08.2026 о 09:39 год. на вул. Трускавецька, 117 м. Стебник, керував транспортним засобом марки Hyungai Tucson з д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, тест №2344 від 10.08.2026, результат огляду 0,27 проміле, від проходження огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив 2.9.а. ПДР України.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 1 ст. 130 КК України як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.
01.09.2026 від захисника ОСОБА_1 , адвоката Кондратюка Т.А., надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 – адвокат Кондратюк Т.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі. У своїх доводах захисник посилався на те, що на місці зупинки транспортного засобу поліцейським за допомогою газоаналізатора було проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено вміст алкоголю на рівні 0,27 проміле. ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, у зв`язку з чим поліцейські склали направлення на медичний огляд та одразу ж доставили його до КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради. За результатами огляду в медичному закладі, проведеного за допомогою приладу «АлкоФор 307» у межах 2 годин після проведення огляду на місці зупинки, вміст етанолу у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 0,000 проміле. На думку адвоката, поліцейський безпідставно взяв до уваги лише результат огляду на місці зупинки та склав протокол про адміністративне правопорушення, незважаючи на результат медичного огляду, який засвідчив відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння. У зв`язку з наведеним адвокат просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника Котули І.Я., перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до матеріалів протоколу долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741824 від 10.08.2026;
- результат тестування на алкоголь із застосуванням приладу «Drager» тест №2344 результат 0,27 проміле від 10.08.2026, із письмовим зазначенням, що ОСОБА_1 не згідний з результатом огляду;
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проводився у зв`язку з виявленими ознаками : запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, огляд проводився за допомогою Drager Alkotest 6820, проба позитивна 0,27 проміле;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2026 10:40 год. щодо скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР;
- консультаційний висновок спеціаліста КНП «ДМР №1», згідно якого за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено, що вміст етанолу у видухувальному повітрі 0,000 проміле);
- постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху серії ЕНА №7695201 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;
- рапорт поліцейського Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Буги Р. від 10.08.2026, згідно якого гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп ’яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест Drager 6820, огляд проводився на місці події у встановленому законом порядку, проба позитивна та становить 0,27% проміле, ОСОБА_1 повідомив, що із результатом не згідний, поліцейським було запропоновано пройти повторний огляд на стан сп ’яніння у закладі охорони здоров`я, згідно висновку лікаря КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» ДМР, результат огляду становить - 0,000% проміле.
Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
На виконання вказаних вимог Закону поліцейський застосовував засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, із відомостей на відеоматеріалах, вбачається фіксація проведення щодо ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager». При цьому на відеозаписі дійсно зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він погоджується із результатом тестування на алкоголь. Працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак, вказали, що щодо нього вже складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУПАП. Окрім цього, відеоматеріалами зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі 10.08.2026 о 11:23 год.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, при здоровому глузді людині, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема: забезпечення права людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі Порядок №1103), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 6 даного Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (п. 7 Порядку № 1103).
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за №1413/27858 (далі Інструкція №1452), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції №1452, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров`я).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення т(п. 9 розділу II Інструкції №1452).
Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції №1452, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
За змістом ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно п. 2 розділу III Інструкції № 1452, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи (п. 3 розділу III Інструкції № 1452).
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ (п. 13 Порядку).
Отже, враховуючи наведені вище норми, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння у випадку його незгоди з результатами огляду проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу має проводитись у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення відповідних медичних оглядів.
Після висловлення незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейські склали направлення на медичний огляд і доставили водія ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради для огляду на стан алкогольного сп`яніння.
За результатами огляду проведеного приладом АлкоФор 307 в медичному закладі вміст етанолу у видихуваному повітрі водія ОСОБА_1 становить 0,000% проміле.
Враховуючи, що проведений у медичному закладі огляд встановив відсутність алкоголю у видихуваному повітрі 0,000 проміле, об`єктивних і належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не встановлено. Відтак, результати медичного огляду свідчать про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Таким чином, сукупність наданих суду доказів не підтверджує належним чином факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
Керуючись ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 256, ст. ст. 283-285 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а :
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Курус Р.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua