Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №756/11702/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11702/26

Провадження № 3/756/3329/26

Оболонський районний суд міста Києва

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690980 від 12.06.2026 ОСОБА_1 12.06.2026 об 11:40 у м. Києві на вул. Луговій, 2 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 20.07.2026 о 09:25 та 31.08.2026 о 09:35, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в порядку ст. 268, 277-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не належать до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

При цьому суд враховує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи.

Враховуючи наведене та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма встановлює імперативний обов`язок водія, а не його право; жодних винятків з цього обов`язку Правила дорожнього руху не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан такого сп`яніння.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, при цьому матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. За приписами ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок направлення водіїв для проведення огляду і проведення такого огляду визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису, та іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом встановлено, що підставою для проведення огляду стала наявність у ОСОБА_1 виявлених поліцейським ознак сп`яніння - неприродної блідості обличчя та вираженого тремтіння пальців рук, тобто ознак, прямо передбачених п. 4 розділу І Інструкції.

Як вбачається з направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 12.06.2026, ОСОБА_1 було направлено для проходження огляду до закладу охорони здоров`я - Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 20. У направленні зазначено ті самі виявлені поліцейським ознаки сп`яніння та відмітку про те, що до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не доставлявся.

З відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції. На місці зупинки транспортного засобу йому було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, за результатами якого стану алкогольного сп`яніння не встановлено. Після цього поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 порядок проходження огляду в закладі охорони здоров`я та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога. На пряме запитання поліцейського, чи готовий він пройти такий огляд в установленому законом порядку, ОСОБА_1 відповів відмовою. Йому було роз`яснено відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого на місці зупинки транспортного засобу складено протокол про адміністративне правопорушення, копію якого ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис у протоколі.

Той факт, що за результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу стану алкогольного сп`яніння не встановлено, не спростовує наявності у поліцейського підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд у закладі охорони здоров`я, оскільки виявлені ознаки - неприродна блідість обличчя та виражене тремтіння пальців рук - за п. 4 розділу І Інструкції є ознаками саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, а встановлення такого стану, згідно з п. 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, здійснюється в закладі охорони здоров`я.

Оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, обов`язку щодо його доставки до закладу охорони здоров`я, передбаченого ч. 4 ст. 266 КУпАП і п. 9 розділу ІІ Інструкції, у працівників поліції не виникло, а відсутність висновку закладу охорони здоров`я на доведеність факту відмови не впливає.

Факт відмови зафіксовано технічним засобом відеозапису - нагрудним відеореєстратором № 473822, про застосування якого зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а сам відеозапис долучено до матеріалів справи, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП. За наявності відеозапису залучення двох свідків зазначена норма не вимагає.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено декілька альтернативних діянь, кожне з яких утворює окремий склад цього адміністративного правопорушення, серед них - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Отже, така відмова є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, для встановлення якого доведення самого стану сп`яніння не вимагається.

Мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність у діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки проходження такого огляду на вимогу поліцейського є обов`язком водія.

У рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; об`єктивна сторона в цьому випадку полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння; суб`єктом є водій транспортного засобу; суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених доказів, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690980 від 12.06.2026;

- направленням водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 12.06.2026;

- відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Наведені докази отримані у передбачений законом спосіб, є належними та допустимими, узгоджуються між собою і в сукупності є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні.

За таких обставин суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеною.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а тому суд позбавлений дискреційних повноважень щодо обрання іншого виду чи розміру стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026, що становить 665,60 грн, оскільки правопорушення вчинено у 2026 році.

На підставі викладеного, керуючись ст. 279, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя Андрій ПУКАЛО