Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №716/1344/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1344/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.,

з участю секретаря судових засідань - Барабащук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Український платіжний центр» Андрущенко М.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.02.2026 між ТОВ ФК «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1604945812024, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 3 500,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач зобов`язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Однак ОСОБА_1 не виконує умови укладеного договору, в зв`язку з чим станом на дату підготовки позовної заяви борг складає 11368,00 грн, з яких: 3 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4491,90 грн - заборгованість за процентами; 3376,10 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Український платіжний центр» та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином. У позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку через засоби поштового зв`язку, однак до суду повернувся конверт із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою..

З відповіді на запит з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно місця реєстрації відповідача видно, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , куди і направлялася судова повістка. Відзив на позовну заяву не подавалось.

Згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 130 ЦПК України якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд зі згоди предстаника позивача ухвалює рішення про проведення заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.02.2026 між ТОВ ФК «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1604945812024, за умовами якого: позикодавець зобов`язувався надати позичальнику позику у розмірі 3 500,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.п.5.1.-5.5., п.5.7. цього договору, його додатків.

Основні умови договору щодо надання коштів у позику: тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - для задоволення особистих споживчих потреб, які не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк, на який надається кредит, складає 360 днів; дата надання кредиту: 18.02.2026; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0,93% за кожен день користування кредитом. За умовами цього договору може бути встановлена знижена процентна ставка в розмірі 0,01% в день, яка діє тільки на перший платіж за Графіком, тобто діє за період користування кредитом з 18.02.2026 до 04.03.2026, та застосовується за умови своєчасної сплати першого платежу за Графіком; комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (залишається незмінною протягом строку дії договору та не є додатковою та/або супутньою послугою товариства).

Договір укладено з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора D6733 позичальника, що підтверджено копією про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс, де зазначено, що ОСОБА_1 для підписання договору №1604945812024 від 18.02.2026 на номер телефону: НОМЕР_2 (а.с.58).

Відповідно до пункту 4.1. договору № 1604945812024 від 18.05.2026 кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки (електронного платіжного засобу) : № НОМЕР_3 .

Про успішне перерахування 18.05.2026 грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_3 в розмірі 3500,00 грн. свідчить копія квитанції «Platon» №47141-88482-80263 від 18.02.2026 (а.с.7).

Згідно п.16.1 на підстві ст.640 ЦК України договір вважається укладеним з дати надання кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.9.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів їх розмір та періодичність внесення, здійснюватиметься згідно Графіком платежів.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі договору про надання споживчого кредиту від 18.02.2026 за яким ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 3500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 зазначену у договорі строком на 360 днів, що підтверджується належними доказами, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в строк та на мовах визначених договором.

Кредитний договір підписаний сторонами із використанням засобу електронного цифрового підпису, що відповідає вимогам ст.1055 ЦК України. До підписання кредитного договору відповідач був ознайомлений з його умовами, адже без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.

Відповідно до змісту ст. 526, 530 ЦК України з обов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.60 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 1604945812024 від 18.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 11368,00 грн. (а.с.56-57).

Контррозрахунку відповідач ОСОБА_1 суду не надав.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок до договору про споживчий кредит № 1604945812024 суд вважає його обґрунтованим, адже загальний розмір заборгованості відповідає заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами за користування кредитом. Проте відповідач ОСОБА_1 порушив договірні зобов`язання, та не виконав свій обов`язок щодо погашення заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Судом встановлено, що договір про надання грошових коштів у кредит №1604945812024 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ФК «Український платіжний центр» 18.02.2026 строком на 360 днів ( п.6.1) . Дата повернення кредиту 13.02.2027 (п.6.4).

Згідно п.10.2.1 Договору надання грошових коштів у кредит №1604945812024 від 18.05.2026 сторони узгодили, що уразі затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення Кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Згідно п. 10.2.2. Договору надання грошових коштів у кредит №1604945812024 від 18.05.2026Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Згідно п.10.2.3. Договору надання грошових коштів у кредит №1604945812024 від 18.05.2026сторони погодили, що належним способом направлення повідомлення про затримку виконання зобов`язань, що може призвести до вимоги про дострокове повернення Кредиту, та самої вимоги є розміщення їх в Особистому кабінеті Позичальника та/або направлення на електронну адресу Позичальника, зазначену в цьому Договорі. Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення.

Судом встановлено, що позивачем 26.05.2026 о 09:12:44 год. на електронну адресу ОСОБА_1 було надіслано лист (а.с.27) про дострокове повернення кредиту в сумі 9349,90 грн, що підтверджується довідкою про направлення вимоги щодо дострокового повернення кредиту (а.с.61).

Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов`язанням, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Поданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.

Крім цього судом витребувано, за клопотанням представника позивача у АТ "УніверсалБанк» письмові докази.

17.08.2026 на електронну дресу суду надійшов лист відповідь у якому вказано про те, що на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 .

На платіжну картку №НОМЕР_5 було здійснено зарахування переказу 18.02.2026 у розмірі 3500,00 грн.

Додатково зазначено, що кошти зараховувалися не по реквізитам, а через платіжну систему, тому у банку відсутня інформація, щодо призначення, та рахунків відправників, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платіж надійшов через систему інтернет-еквайрингу «Platon» чи з ID операції :8ddcd7ae-5db0-4c99-8852-3c070f349fdc Банк не може.

Також долучено виписку про рух коштів за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період з 18.02.2026 по 20.03.2026.

Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки в сумі 3376,10 грн. то слід зазначити наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

За таких підстав позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення на суму 7991,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги становлять 11368,00 грн, з яких судом задоволено 7991,90 грн, що становить 70,30 % від загального розміру позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1871,67 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Споживчий цетр» слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 1871,67 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» заборгованість за кредитним договором № 1604945812024 в сумі 7991,90 грн ( сім тисяч дев`ятсот дев`яносто одну) гривню 90 копійок, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 3 500,00 грн; заборгованість за процентами в розмірі 4491,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1871,67 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Український Платіжний Центр», адреса 04071, м.Київ вул. Верхній Вал, буд.4-в, під`їзд 1, поверх 2, Реєстраційний код юридичної особи 39898755, ІВАN: НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ», МФО 334851.

Представник позивача: Андрущенко Михайло Валерійович, адреса 04071, м.Київ вул. Верхній Вал, буд.4-в, під`їзд 1, поверх 2, ордер серії АН №1854011 від 28.07.2026.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Сірик І.С.