Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №517/725/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Суд: Захарівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №517/725/26

Суддя: Меєчко О. М.

Справа № 517/725/26

Провадження № 2/517/391/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 19 серпня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 288715. Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнтці фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнтка зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором на таких умовах: сума виданого кредиту - 5000 гривень, строк кредиту - 90 днів (до 16 листопада 2025 року), відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредитні кошти в обумовленому розмірі.

Водночас відповідачка всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на неї обов`язки перед кредитодавцем не виконала, порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

За таких обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 288715 від 19 серпня 2025 року, яка станом на 01 липня 2026 року становить у розмірі 19490 гривень, з яких: 5000 гривень – сума кредиту, 1250 гривень – комісія за обслуговування заборгованості, 3240 гривень – проценти за користування кредитом, 10000 гривень – пеня.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 87).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 114). Водночас звернулась до суду із заявою в якій вказала, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без участі представника позивача. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 94).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 113). Водночас звернулась до суду із заявою, у якій вона позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила суд розглянути справу за її відсутності (а.с. 102).

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом установлено, що 19 серпня 2025 року, пройшовши ідентифікацію, ОСОБА_1 уклала з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» договір про надання фінансового кредиту № 288715, який разом з Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL3333 (далі-Договір) (а.с. 29-34).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності (далі-Кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту – кредит.

Згідно пункту 1.2 Договору, Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 16 листопада 2025 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Згідно пункту 1.3 Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Відповідно до пункту 1.5 Договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

В розділі 9 Реквізити та підписи сторін клієнтом ОСОБА_1 вказаний наступний номер картки: НОМЕР_1 .

ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 288715 від 19 серпня 2025 року, надавши ОСОБА_1 грошові кошти, що підтверджується копією листа (підтвердження) ТОВ «ПрофітГід». Вказаним листом (підтвердженням) ТОВ «ПрофітГід» підтвердило, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30 вересня 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: надавач послуг ТОВ «ПрофітГід», платник ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», номер транзакції 45559-25706-52314, дата/час здійснення переказу 19.08.2025 11:36, сума переказу 5000 гривень, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітент картки Oshad Bank, код авторизації 413756, код RRN 523111174470, призначення переказу видача кредиту # 288715 (а.с. 37).

Зазначені докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свого обов`язку за кредитним договором № 288715 від 19 серпня 2025 року.

У свою чергу відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість сума заборгованості.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (стаття 1052 ЦК України).

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, установлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Наданими суду доказами підтверджено, що відповідачкою підписано за допомогою електронного підпису кредитний договір.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальниці кредит у загальному розмірі розмірі 5000 гривень.

Позичальниця свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконала, не повернула отримані кошти та проценти за користування кредитом.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» заборгованість за кредитним договором № 288715 від 19 серпня 2025 року у розмірі 9490 гривень, з яких: 5000 гривень – сума кредиту, 1250 гривень – комісія за обслуговування заборгованості, 3240 гривень – проценти за користування кредитом. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості від 22 червня 2026 року (а.с. 68-70).

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідачки пені в розмірі 10000 гривні, суд зазначає таке.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Водночас виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отож усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України установлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Отож ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 10000 гривень.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 3476 від 22 червня 2026 року вбачається, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 12).

Отже, згідно із вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які понесені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1296 гривень 32 копійки (48,69 %).

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» заборгованість за кредитним договором № 288715 від 19 серпня 2025 року у розмірі 9490 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) гривень, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень – заборгованість за сумою кредиту, 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень – заборгованість за комісією за обслуговування заборгованості, 3240 (три тисячі двісті сорок) гривень – заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», судовий збір в розмірі 1296 (одна тисяча двісті дев`яносто шість) гривень 32 копійки.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 вересня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42146903, реквізити п/р НОМЕР_2 , місцезнаходження: вул. Кирилівська, буд. 1-3А, секція С, м. Київ, 04080;

відповідачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua