Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №501/3277/24 — Чорноморський міський суд Одеської області

02 вересня 2026 року Єдиний унікальний № 501/3277/24 Провадження № 3/501/1199/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого Тордія Е.Н., секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В..

номер справи № 501/3177/24 провадження № 2/501/1622/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом

позивача : ОСОБА_1 до

відповідача ОСОБА_2

предмет та підстава позову про припинення права на часту у спільному майні, -

участь у справі приймали: представник відповідача РВК - Племениненко Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин позиція сторін.

23 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась Іллічівського міського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.

В обґрунтування своїх позовних вимог послалась на те, що вона є власницею частини автомобіля марки MERCEDES-BENZ, рік випуску 2019, чорного кольору , об`єм двигуна 2925, тип авто легковий, тип кузова універсал-b, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 вересня 2020 року справа № 501/1609/20. З`явилась потреба оформлення права власності на частину належного майна та спільного користування майном, тобто здійснення перереєстрації транспортного засобу у встановленому порядку на підставі рішення суду.

Зазначеним автомобілем з 2019 року користується відповідач, автомобіль зареєстрований на ім`я – ОСОБА_2 . На сьогоднішній день місцезнаходження автомобіля невідоме, відповідач чинить всі дії по недопущенню позивача користування, володіння та розпорядження належною їй частиною транспортного засобу та переховує його.

На лист-вимогу від 07 червня 2024 року надати автомобіль до Сервісного Центру (МРЕО) відповідач не відреагував, автомобіль не надав, відповіді не надіслав.

Позивач просить припинити її право власності на частини автомобіля марки MERCEDES-BENZ, рік випуску 2019, колір чорний, об`єм двигуна 2925, тип авто легковий, тип кузова універсал-b, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та виплатити грошову компенсацію за частини автомобіля стягнувши з відповідача компенсацію в розмірі 1521350,00 грн. Крім того, просила стягнути на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, зі змісту позовної заяви вбачається, що просять проводити розгляд справи за своєї відсутності. Позовну заяву, прохали задовольнити в повному обсязі на підставі наданих доказів.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому законом порядку, до судового засідання не з`явився. Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, через недоведеність вартості автомобіля.

Процесуальні дії

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Заочним рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 12 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволенні.

21 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, надали заяви про те що просять проводити розгляд справи за своєї відсутності. Позовну заяву, прохали задовольнити на підставі наданих суду доказів задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому законом порядку, до судового засідання не з`явився.

Представник відповідача адвоката Племениненко Г.В., в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, через відсутність доказів вартості автомобіля. Зазначив ,що автомобіль перебуває у користуванні ОСОБА_2 на теперішній час є не справним .Надав суду данні інтернет ресурсу щодо вартості спірного автомобіля на час розгляду справи.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 вересня 2020 року у справі 501/1609/20, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) право власності на частину автомобілю марки MERCEDES-BENZ, рік випуску 2019, колір чорний, об`єм двигуна 2925, тип авто легковий, тип кузова універсал-b, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

На підтвердження ринкової вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ, рік випуску 2019, колір чорний, об`єм двигуна 2925, тип авто легковий, тип кузова універсал-b, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 представник позивача надав витяги про вартість аналогічного авто з офіційних сайтів з продажу авто auto.ria.com, згідно якого ринкова вартість аналогічного автомобіля із відповідним пробігом складає від 89000 до 91000 доларів США, з інтернет ресурсу AVTOPODBOR.NET AUTOMOTO.UA від 72999 до 90000 доларів США( а.с.60-67).

20 лютого 2025 року представником позивача подана уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить стягнути частину вартості спірного автомобіля у розмірі що дорівнює 36499.50 доларів США , виходячи з даних інтернет ресурсу на час подачі позову та становить 1521 350.00 грн. за курсом Національного Банку України

21 серпня 2025 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Племениненко Г.В. звернувся з заявою про скасування заочного рішення , в його обґрунтування посилався на дані інтернет ресурсу , згідно якого вартість аналогічного автомобіля балансує від 24-25000.00 доларів США , враховуючи що позивачу належить частина спірного майна 12000.00 доларів США вважає можливою сумою для відшкодування( а.с.85-91).

Питання щодо призначення судової експертизи щодо вартості автомобіля сторонами відхиллено.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 372 Цивільного кодексу України визначено, що майно яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі такого поділу, частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено законом або домовленістю між ними.

У разі поділу майна між співвласниками за умовами ч. 3 ст. 372 Цивільного кодексу України право спільної сумісної власності на нього припиняється

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 Цивільного кодексу України).

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу),співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Абзацом першим і другим ч.2 другої ст. 364 Цивільного кодексу України встановлено ,що компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою

Частиною 2 ст.1 183 Цивільного кодексу України встановлено ,що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільного кодексу України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п`ята статті 71 Сімейного кодексу України).

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 Цивільного кодексу України).

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 Цивільного кодексу України).

Приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 Сімейного кодексу України і статті 365 Цивільного кодексу України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 Цивільного кодексу України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.(Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21), постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі №345/2224/20 (провадження № 61-5915св22).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) виснувала, що частини четверта та п`ята статті 71 Сімейного кодексу України не передбачають обов`язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно, а також не передбачають обов`язкове внесення відповідачем на депозитний рахунок суду грошової компенсації у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач.

Отже, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини ,зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду із позовом на підставі статті 364 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо річ є неподільною.

Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може

бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації.

Такий висновок суду відповідає висновкам, викладеним в постанові КЦС ВС від 09 червня 2021 року по цивільній справі № 760/789/19.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільна справа повинна вирішується з урахуванням «балансу вірогідностей».

Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Враховуючи, що спірний автомобіль є річчю неподільною, позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить його частки, то у відповідності д ст. 364, 365 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню вартість частки спірного автомобіля.

Щодо вартості автомобіля Суд зауважує наступне.

Позивачем на підтвердження вартості автомобіля надана інформація інтернет ресурсу згідно якого вартість аналогічного автомобіля становить 72999.00-90000.00 доларів США , частина вартості виходячи з мінімальної вартості автомобіля становить 36499.50 доларів США.Згідно довідки Національного Банку України станом на 02 лютого2025 року офіційний курс долара 41.6814 та становить 1521350.00 грн.

В своїх запереченням представник відповідача зазначив , що попереднім судом вартість автомобіля визначена, відповідно до відомостей наданих позивачем з інтернет ресурсів , яка становить 1521299,16 грн. виходячи з мінімальної вартості аналогічного автомобіля від 72999.00-90000.00 доларів США. Також зазначив , що на час розгляду справи спірний автомобіль перебуває у користуванні відповідача , проте знаходиться в несправному стані, також надав інформацію інтернет ресурсу щодо вартості аналогічного автомобіля 24-25000.00 доларів США. При цьому саме з цієї інформації вбачається , що вартість аналогічного автомобіля визначена від 34 499 до 38200 доларів США , залежно від комплектації та стану.

Питання про призначення судової експертизи щодо вартості автомобіля сторонами відхиллено. Після розірвання шлюбу спірний автомобіль перебуває у користуванні відповідача, в процесі розгляду справи відповідач підтвердив користування спірним автомобілем та той факт ,що на теперішній час він перебуває в несправному стані, проте належних доказів вищевказаного суду не надав.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України , майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, спільне майно подружжя можна поділити шляхом встановлення режиму спільної часткової власності або встановлення режиму приватної власності на конкретну річ для кожного з подружжя (поділити в натурі).

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу.

Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам також врахувавши ,що судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту, Суд надає перевагу доказам наданим позивачем оскільки , такі у сукупності є більш вірогідними ніж докази, надані відповідачем.

Висновок суду.

Суд оцінивши надані докази у їх сукупності дійшов висновку ,що позивачем надано більш розширена інформація щодо комплектації та вартості спірного автомобіля, яка була актуальна на час розгляду справи тому вважає можливим визначити розмір компенсації виходячи з наданих позивачем розрахунків.

Судові витрати.

Крім того з відповідача стягненню підлягає сума судових витрат сплачена позивачем при зверненні до суду та підтверджена документально, в розмірі 15140,00 грн. відповідно до положень ст.133, 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн., Суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Представником позивача на виконання вказаних вище вимог, а саме підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн., належних та допустимих доказів Суду не представлено.

Суд враховує, що дана категорія справ не відноситься до складних , також враховує витрачений час представника позивача для участі в судовому засіданні ( в судові засідання не з`являвся надавши заяву про розгляд справи за своє відсутності), відсутність підтвердження позивача що понесених витрат та не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в визначеному розмірі.

Керуючись ст. 10,11, 78-82 ,133, 137, 141,264- 265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 182, 190, 364,365 Цивільного кодексу України Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні –задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на частину автомобіля марки MERCEDES-BENZ, рік випуску 2019, колір чорний, об`єм двигуна 2925, тип авто легковий, тип кузова універсал-b, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) грошову компенсацію за частку майна – частини автомобіля марки MERCEDES-BENZ, рік випуску 2019, колір чорний, об`єм двигуна 2925, тип авто легковий, тип кузова універсал-b, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у розмірі 1 52 1299,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

В частині стягнення витрат на правову допомогу -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий