Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №345/4418/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4418/26

Провадження № 2-о/345/158/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи:

адвокат Кушлик О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Калуш Івано-Франківської області, є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 (далі - Заявниця).

20.09.1986 у зв`язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявниці – ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно (однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ). Оскільки за життя ОСОБА_3 заповіту не склала, то по закону право на спадкування належного їй майна виникло у двох її рідних дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_2 (далі – заінтересована особа) у визначений законом строк заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подав, оскільки вважав, що успадкувати все належне його покійній матері майно повинна саме заявниця. Натомість заявниця зметою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері звернулася до державного нотаріуса Хомин Наталії Богданівни зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

09.10.2014 листом № 698/02-14 нотаріус відмовила заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зазначивши, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої неможливо, в зв`язку з неможливістю доказати родинні відносини. Також в листі № 698/02-14 від 09.10.2014 року нотаріус зазначила, що ОСОБА_1 має право звернутися в суд. А тому, з метою реалізації свого законного права на оформлення спадщини після смерті матері, заявниця змушена в судовому порядку встановлювати юридичний факт, а саме, що ОСОБА_3 є її матір`ю.

Як вбачається зі свідоцтва про народження заявниці НОМЕР_1 від 10.01.1967 року, в графі «мати» вказано ОСОБА_3 . Натомість, в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 років померла ОСОБА_3 . Оригінали зазначених вище документів були надані заявницею нотаріусу. І саме через розбіжність у написанні в цих документах по батькові ОСОБА_3 - « ОСОБА_7 » нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину. Однак, різниця у написанні по батькові є наслідком орфографічної (технічної) помилки, що виникла через переклад та написання персональних даних російською мовою замість української, оскільки « ОСОБА_7 » - це нормативна форма по батькові для жінки від імені ОСОБА_8 , що вважається правильним в українській мові, а « ОСОБА_9 » - це русизм, який після проголошення незалежності України почали вважати мовною помилкою в українській мові, а тому перестали застосовувати в правописі. Загалом така відмінність не змінює змісту по батькові, не свідчить про належність документів різним особам та має виключно мовно-орфографічний характер. За таких обставин можна констатувати, що зазначена в свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 від 10.03.2014 ОСОБА_3 та зазначена в свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 10.01.1967 року в графі «мати» ОСОБА_3 це одна і та ж особа.

Представник заявниці подав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, а розгляд справи проводити без його та заявниці участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій зазначив, що розгляд справи просить здійснювати за наявними матеріалами та без його особистої участі. Даною заявою підтверджує, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Калуш Івано-Франківської області, є дійсно рідною матір?ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А тому заявлені його рідною сестрою ОСОБА_1 вимоги визнає в повному обсязі.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 31.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом учасників справи.

14.08.2026 представник заявниці подав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, а розгляд справи проводити без його та заявниці участі (а.с. 46).

18.08.2026 заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій зазначив, що розгляд справи просить здійснювати за наявними матеріалами та без його особистої участі (а.с. 47-55).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Фактичні обставини, встановлені судом:

03.02.1960 ОСОБА_10 , 1939 р.н., уродженка с. Копанки, одружилась з ОСОБА_11 , 1935 р.н., уродженцем с. Копанки, у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 15.05.1962 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками яких є ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 20.06.1967 та серії НОМЕР_1 від 10.01.1967 (а.с. 11, 32, 48).

20.09.1986 заявниця зареєструвала шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 від 20.09.1986 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.03.2014 (а.с. 12).

Листом державного нотаріуса від 09.10.2014 № 698/02-14 ОСОБА_13 заявницю повідомлено про те, що видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 неможливо, в зв`язку з неможливістю доказати родинні відносини (« ОСОБА_14 ») (а.с. 5).

Згідно з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера від 15.04.1998 Калуська державна податкова інспекція повідомляє, що ОСОБА_3 одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_6 (а.с. 14).

На ім`я ОСОБА_3 було видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_6 від 17.12.2005 та картку Ощадного банку України (а.с. 15, 16).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.11.2000 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності громадянину ОСОБА_11 та членам його сім`ї – дружині ОСОБА_3 в рівних долях (а.с. 17).

Згідно з будинковою книгою від 09.02.2001 ОСОБА_11 та ОСОБА_3 з 07.02.1995 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18-19).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.03.2010 ОСОБА_3 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_11 (одну другу частку) однокімнатної квартири номер АДРЕСА_1 , після чого в цілому за нею було зареєстровано право власності на дану квартиру (а.с. 20-22, 25).

Згідно з фотознімками на них зафіксовано, зокрема, заявницю, її рідного брата - заінтересовану особу, а також їхніх батьків у різні періоди життя (а.с. 26-29).

ОСОБА_1 було видано свідоцтво на поховання 12.03.2014 ОСОБА_3 (а.с. 31).

Крім того, 12.03.2014 між ОСОБА_1 та КП «Ритуальна служба» Калуської міської ради було укладено договорі-замовлення № 123 на організацію та проведення поховання ОСОБА_3 (а.с. 30).

Встановлення факту родинних відносин має для заявниці юридичне значення, оскільки вона зможе оформити свої спадкові права на квартиру.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, надані заявником на обґрунтування заяви, заяву заінтересованої особи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Нормами статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатися за участю заявників та заінтересованих осіб. Заявники та залучені до участі у справі заінтересовані особи, зокрема, вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви по встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що заявниця позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування за законом у зв`язку з розбіжністю у написанні по батькові матері, зокрема, у її свідоцтві про народження по батькові матері вказано, як « ОСОБА_9 », а у свідоцтві про смерть та інших документах зазначено, як « ОСОБА_7 », що могло виникнути внаслідок людського фактору, а саме: помилки при заповненні відповідного свідоцтва про народження.

Таким чином встановлення факту родинних відносин між заявницею та її матір`ю безпосередньо породжує для неї юридичні наслідки, оскільки дасть їй змогу оформити свої права на спадщину на квартиру за законом після смерті останньої.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

Отже, в ході судового розгляду на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин, а саме той факт, що померла ОСОБА_3 була матір`ю заявниці, знайшов своє підтвердження.

Тому, з огляду на викладене, зважаючи на те, що заявниця не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт родинних відносин, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки вона законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 76,77, 81, 293, 294, 315 ЦПК України, та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин задоволити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , жителька АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , житель АДРЕСА_4 .

Суддя: