Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №346/5589/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5589/25

Провадження № 2-о/344/323/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Домбровської Г.В.,

секретаря Петришин Р.Р.,

за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи 1 Гольонко О.А.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особі: Західне міжрегіональне управління ДМС, Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме просить встановити факт народження ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: мати ОСОБА_3 , громадянка України, батько: ОСОБА_4 по-батькові невідомо, громадянство – невідомо; встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24.08.1991 рік.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що він, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківську. Його матір`ю була ОСОБА_3 , громадянка України, батьком – ОСОБА_4 по-батькові та громадянство невідомо. В нього є брат ОСОБА_5 , 1992 року народження, сестра ОСОБА_6 , приблизно 1995 – 1997 року народження, брат ОСОБА_7 , 2000 року народження, які є громадянами України. Заявник проживав у АДРЕСА_1 .

Перебуваючи у місці позбавлення волі, заявник звернувся із заявою про виготовлення паспорта громадянина України вперше. Через установу відбування покарань таку заяву було направлено до Коломийського відділу Державної міграційної служби, за результатами розгляду якої отримано листа про необхідність встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Окрім того, для виготовлення паспорта громадянина України слід надати свідоцтво про народження, яке у заявника відсутнє, оскільки на запит колонії із органу РАЦСу отримано інформацію про відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану актового запису про народження ОСОБА_1 .

Оскільки іншим способом підтвердити факт свого народження та факт проживання на території України станом на 24.08.1991 року неможливо – заявник звернувся до суду з даною заявою.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, про встановлення фактів народження та постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, передано для розгляду за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі статті 32 Цивільного процесуального кодексу України ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.06.2026 року справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, про встановлення фактів народження та постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року – прийнято до провадження Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Заявник та його представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити.

Західним міжрегіональним управлінням ДМС на адресу суду подано заяву, у якій представник посилається на відсутність підстав для задоволення поданої зави. Зазначає, що у Західному міжрегіональному управлінні ДМС немає документів та відомостей, які б підтверджували постійне проживання заявника в Україні станом на 24.08.1991 року. Вважає, що заявник не долучив жодного доказу, який би підтверджував заявлений ним факт.

Представник Західного міжрегіонального управління ДМС в судовому засіданні підтримала викладені у письмовій заяві пояснення. Вважала, що підстави для задоволення заяви відсутні у зв`язку з недоведеністю вимог заявника належними доказами.

Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, – на адресу суду направлено заяву про розгляд справи без їх участі. Письмових пояснень по суті заяви від заінтересованої особи до суду не надходило. При вирішення заяви по суті – покладаються на розсуд суду.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункту 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

– факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

– встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

– заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

– чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

З даною заявою до суду звернулася особа, ОСОБА_1 , який станом на даний час та, з його слів, протягом 21 років його життя перебуває у місцях позбавлення волі.

Стверджує про те, що він є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в місті Івано-Франківську та все життя проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що його матір`ю була ОСОБА_3 , громадянка України, батьком – ОСОБА_4 по-батькові та громадянство невідомо. В нього є брат ОСОБА_5 , 1992 року народження, сестра ОСОБА_6 , приблизно 1995 – 1997 року народження, брат ОСОБА_7 , 2000 року народження, які є громадянами України.

Однак у заявника відсутнє свідоцтво про народження та паспорт громадянина України, який ним ніколи не виготовлявся (у зв`язку з тим, що ще з неповнолітнього віку заявник постійно перебував у місцях позбавлення волі).

Так, згідно листа Західного міжрегіонального управління ДМС від 08.10.2025 року (а.с.6) особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по всіх наявних обліках Державної міграційної служби не значиться.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану №00054063925 від 08.10.2025 року (а.с.7) актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – не виявлено.

Листом КНП «Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради» від 17.10.2025 року (а.с.8) на адвокатський запит повідомлено про неможливість надання інформації та підтверджуючих документів щодо народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з втратою архівних документів через підтоплення архіву.

Листом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.10.2025 року (а.с.9) на адвокатський запит повідомлено про відсутність відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 . Згідно з інформацією, наданою Ліцеєм ім. Романа Шухевича Івано-Франківської міської ради (колишня школа №14), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в школі №14 м. Івано-Франківська не навчався.

Згідно довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання від 14.11.2025 року (а.с.35) ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованими/знятими з реєстрації місця проживання не значаться; в паперовій картотеці дані щодо реєстрації місця проживання станом на 24.08.1991 відсутні.

Службовою запискою заступника начальника відділу Н.Цахнюк від 12.11.2025 року (а.с.36) повідомлено про проведення перевірки щодо документування паспортом громадянки України зразка 1994 року ОСОБА_3 . Встановлено, що вказана громадянка з клопотанням про оформлення паспорта громадянина України до ЗМУ ДМС не зверталася. Інформація щодо зазначеної особи відсутня.

Відділом з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади листом від 05.11.2025 року повідомлено, що згідно діючої та архівної картотек відсутня адресна картка за адресою: АДРЕСА_1 .

Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом від 12.12.2025 року (а.с.66) повідомлено, що у даному відділі актовий запис про шлюб, розірвання шлюбу, смерть, народження дітей у матері ОСОБА_3 , актовий запис про шлюб чи його розірвання зазначених осіб з іншими особами – відсутній. За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про шлюб, розірвання шлюбу, смерть, народження дітей у матері ОСОБА_3 , актовий запис про шлюб чи його розірвання зазначених осіб з іншими особами – відсутній.

Листом УДМС у Сумській області від 12.03.2026 року (а.с.98) повідомлено, що за обліками Управління УДМС у Сумській області ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованою/знятою із зареєстрованого місця проживання на території Сумської області не значиться, паспортом громадянина України не документувалась.

Коломийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції супровідним листом від 26.01.2026 року (а.с.100) надано повні витяги з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Так, згідно з даними Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00057124855 від 16.03.2026 року (а.с.101) ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Макіївка Донецької області. Батько – ОСОБА_12 , мати – ОСОБА_13 .

У актових записах про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю зазначено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство – Україна, місце проживання – АДРЕСА_2 (а.с.101-109).

Згідно службової записки (а.с.117) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспортом громадянина України не документувалася. Була документована паспортами зразка 1974 року серії НОМЕР_1 вид. 23.08.1983 року та НОМЕР_2 вид 03.03.1988 року Івано-Франківським МВВС. Інформацією про місце реєстрації ОСОБА_8 , в тому числі станом на 24.08.1991 року, установа не володіє.

Листом від 18.03.2026 року (а.с.123) Західне міжрегіональне управління МС повідомило, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспортом громадянина України не документувалася. Була документована паспортами зразка 1974 року серії НОМЕР_1 вид. 23.08.1983 року та НОМЕР_2 вид 03.03.1988 року Івано-Франківським МВВС. Інформацією про місце реєстрації ОСОБА_8 , в тому числі станом на 24.08.1991 року, установа не володіє.

У цій справі про встановлення факту народження та факту постійного проживання на території України з 24 серпня 1991 року, заявник обґрунтовує необхідністю звернення до підрозділу Державної міграційної служби України за місцем його фактичного перебування із заявою про видачу паспорта громадянина України вперше та подальшої перевірки даних про його особу вказаним органом згідно положень Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України.

1) На підставі п. 7 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану,якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч.1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно п.24 глави 1 розділу 3 «Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні», затверджених наказом МЮУ 18.10.2000 року № 52/5, у разі досягнення дитиною 16 років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред`явленням паспорта та відповідно до законодавства, яке регулює порядок поновлення актових записів цивільного стану..

Державна реєстрація народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження проводиться за правилами поновлення актових записів, якщо з дня народження дитини, зазначеного у рішенні суду, минуло більше року.

Згідно п. 26 зазначених Правил, у разі державної реєстрації народження дитини на підставі рішення суду про встановлення факту народження, надісланого судом, свідоцтво про народження оформлюється та видається особі, яка була заявником у суді, або іншому законному представнику дитини під час звернення цієї особи до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

2) Для встановлення факту, що має юридичне значення, метою якого є встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, слід застосовувати Закон України «Про громадянство України» та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У статті 1 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, Закон) передбачено визначення, зокрема, таких термінів:

Громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.

Чинне законодавство, яке регулює підстави і порядок набуття громадянства та його припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб розрізняє, зокрема, порядок та процедуру встановлення належності до громадянства України та набуття громадянства України.

У статті 3 Закону України «Про громадянство України» встановлено належність до громадянства України. Відповідно до цієї статті громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Встановлення належності особи до громадянства України це - визнання особи громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.

З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, зокрема, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

Так, цим Порядком відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно з пунктом 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

У пункті 25 Порядку передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

У пункті 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Так, в ході розгляду даної справи Судом встановлено, що реєстрацію народження заявника ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проведено не було.

З моменту народження та до часу звернення до суду заявник свідоцтво про своє народження та паспорт громадянина не виготовляв, реєстрацію місця проживання не здійснював.

Особа, яка, за твердженням заявника, є його матір`ю – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно даних Державного реєстру актових записів цивільного стану – є українкою.

Зареєстроване місце проживання як заявника, так і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , станом на 24.08.1991 року – відсутнє.

Судом неодноразово здійснювалися відповідні запити до уповноважених органів з метою з`ясування відповідних обставин, які підлягають з`ясуванню в рамках розгляду аналогічної заяви, однак з незалежних від заявника причин відповідні відомості виявилися відсутніми.

Разом з тим, Суд зауважує, що заявник з неповнолітнього віку неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів:

18.03.2002 року Івано-Франківським міським судом за ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 186 ч.2, 103 КК України до позбавлення волі строком на один рік шість місяців;

07.09.2004 року Івано-Франківським міським судом за ст.ст. 15-186 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на три роки шість місяців;

05.06.2008 року Івано-Франківським міським судом за ст. 186 ч.2 КК України до трьох років позбавлення волі,

27.03.2012 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.2 ст.187, ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ст.69, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;

05.12.2017 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 4 місяців арешту;

11.10.2019 року вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту;

16.03.2020 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

28.07.2021 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.4 ст. 296, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.12.2024 року у справі №344/18325/24, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 185 КК України - позбавлення волі на строк п`ять років.

- за ч.1 ст. 357 КК України – штраф в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом повного складання покарань остаточно призначити обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - у виді позбавлення волі на строк п`ять років та у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_1 - позбавлення волі на строк п`ять років.

Наразі заявник відбуває покарання за даним вироком.

Притягуючи заявника до кримінальної відповідальності та призначаючи йому покарання, судами щоразу встановлювалася його особа та зазначалися наступні дані:

« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 »,

« ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер суду невідомий, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 »,

« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України»,

« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Івано-Франківська, без постійного місця проживання, останнє місце проживання АДРЕСА_3 , громадянина України».

Всі вищезазначені вироки набрали законної сили, тобто, встановлені ними обставини повинні враховуватися і при розгляді даної заяви.

За таких обставин, з метою захисту прав заявника, який протягом тривалого часу є особою, у якої відсутній документ на посвідчення його особи, Суд вважає за необхідне встановити факт народження особи чоловічої статі – ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківську; відомості про батьків: мати – ОСОБА_8 , громадянка України, відомості про батька вказати на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України – ОСОБА_4 , громадянство – невідомо; встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24.08.1991 рік.

Встановлення вказаних фактів має юридичне значення та потрібно заявнику для підтвердження належності до громадянства України і отримання паспорта громадянина України та подальшої реалізації всіх наданих законом прав та виконання покладених обов`язків.

За таких обставин заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись ст. 315 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особі: Західне міжрегіональне управ ління ДМС, Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення фактів, що мають юридичне значення – задовольнити.

Встановити факт народження особи чоловічої статі – ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Івано-Франківську; відомості про батьків: мати – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, відомості про батька вказати на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України – ОСОБА_4 , громадянство – невідомо.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 03.09.2026 року.

Суддя ДомбровськаГ.В.