Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №199/12339/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/12339/26

(3/199/2967/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

02.09.2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОСОБА_1 26.07.2026 року о 00:26 год. в м. Дніпро, Центральний міст, керувала транспортним засобом Nissan Micra, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водійка відмовився, чим порушила п. 2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонена згідно зі ст. 266 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнала. Пояснила, що увечері 26.07.2026 вона разом з неповнолітньою донькою (16 років) поверталася з дачі за містом, затрималася в дорозі, тому не встигла до початку комендантської години повернутися додому. На Центральному мосту в м.Дніпрі їх зупинили працівники поліції. Наркотичних засобів вона не вживає і ніколи не вживала, ознак наркотичного сп`яніння не мала. Оцінивши ризики залишити неповнолітню дитину вночі одну в автомобілі в місті під час повітряної тривоги, щоб поїхати на огляд до медичного закладу, або відмовитися від такого огляду та якнайшвидше повернутися додому, де її чекала менша неповнолітня дитина, вона обрала останнє. В той же час, коли поліцейські повідомили, що вона відсторонена від керування транспортним засобом і в будь-якому випадку доведеться ночувати в автомобілі до завершення комендантської години, вона виявила бажання поїхати до медичного закладу для проведення огляду, зверталася по поліцейських, однак їй було відмовлено, оскільки вже почалося складання протоколу. Умислу на вчинення адміністративного правопорушення вона не мала. Після внесення відомостей про протокол відносно неї до поліцейських баз, її вже тричі зупиняли та направляли для огляду на стан наркотичного сп`яніння до лікарні, всі висновку виявилися негативними.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння закріплений в ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 року № 1452/735 МВС України, МОЗ України.

Так, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні були досліджені такі наявні в матеріалах справи докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729111 від 26.07.2026 року, зміст якого викладено вище;

- рапорт поліцейського УПП, який містить аналогічні викладеним в протоколі відомості;

- направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені наступні виявлені в неї ознаки наркотичного сп`яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість.

- відеозапис, долучений до матеріалів справи.

Під час перегляду вказаного відеозапису судом встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на Центральному мосту після початку комендантської години. На передньому пасажирському сидінні сиділа неповнолітня дитина. Під час спілкування поліцейська повідомила, що відчуває запах алкоголю. На відмітці часу 00:16 поліцейська повідомляє водійці ознаку алкогольного сп`яніння – поведінка, що не відповідає обстановці. На відмітці часу 00:17 ОСОБА_1 продула газоаналізатор, який стану алкогольного сп`яніння не підтвердив. Після чого, поліцейська запропонувала проїхати для огляду на стан сп`яніння до лікарні, на що ОСОБА_1 погодилася, проте факт перебування в стані сп`яніння заперечувала, повідомляла, що втомилася на дачі. Жодної іншої ознаки сп`яніння при цьому водійці повідомлено не було. Незважаючи на її згоду, поліцейські по черзі ще декілька разів питали, чи згодна вона пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, доки остання о 00:26 год. не відмовилася. Після чого, ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно неї протоколу та відсторонення її від керування. На відмітці часу 00:50 ОСОБА_1 повідомляла, що вона погодилася пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, однак протокол вже було складено.

Крім того, за клопотанням особи, яка притягується о адміністративної відповідальності до матеріалів справи долучено та в судовому засіданні досліджено:

- висновок КП «ДБКЛПД» ДОР № 1956 від 12.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп`яніння о 22:00 год. 01.08.2026 року (доставлена працівниками поліції), результат – в стані сп`яніння не перебуває;

- висновок КП «ДБКЛПД» ДОР № 2003 від 19.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп`яніння о 22:30 год. 06.08.2026 року (доставлена працівниками поліції), результат – в стані сп`яніння не перебуває.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являють собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Виходячи з системного аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху, п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають не всі водії транспортних засобів, а лише ті, у яких поліцейськими виявлено ознаки такого сп`яніння, вичерпний перелік яких установлений Інструкцією, і для його проведення поліцейський видає відповідне Направлення.

В той же час, жодної з зазначеної в протоколі та направленні ознаки сп`яніння згідно з відеозаписом з місця події поліцейські ОСОБА_1 не повідомляли і судом таких ознак не встановлено. При цьому, протягом наступних двох тижнів ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння не перебувала, що підтверджується висновками КП «ДБКЛПД» ДОР, тому суд вважає, що вказані обставини викликають сумнів, що у поліцейського були достатні підстави, передбачені п. 2 Розділу І Інструкції для огляду водія на стан наркотичного сп`яніння і свідчать про порушення порядку проведення такого огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП.

Крім того, у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

При цьому, ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат якого виявився негативним. Також, вона погоджувалася проїхати для проведення медичного огляду до закладу охорони здоров`я, який протягом майже 10 хвилин поліцейськими не був забезпечений, після чого відмовилася від такого огляду.

З огляду на такі обставини є очевидним, що в вказані дії поліцейського спровокували та схилили ОСОБА_1 до відмови проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність в судовому засіданні складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ч.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.В. Машкіна