Додаткове рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №583/833/25 — Сумський апеляційний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Суми

Справа №583/833/25

Номер провадження 22-з/816/101/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Сидоренко А. П. , Сізова Д. В.

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Цурканом Віктором Івановичем, про ухвалення додаткового рішення

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на неповнолітню доньку на період навчання,

в с т а н о в и в:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

Постановою Сумського апеляційного суду від 23 липня 2026 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року задоволена частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню доньку на період навчання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 24 лютого 2025 року по 13 квітня 2025 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1816,80 грн судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

24 липня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Цуркан В.І., подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, просив здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції та на стадії апеляційного розгляду, стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 витрати з оплати поштового супроводження, витрати на правничу допомогу у розмірі 13500 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 1 – 3 ст. 137 ЦК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).

Згідно з частинами 1, 2 статті 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (частини перша, третя статті 246 ЦПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Встановлено, що звертаючись з позовом до місцевого суду через свого представника – адвоката Цуркана В.І. позивачка зазначила попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що складається з витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн та поштових витрат, пов`язаних з надісланням заяв, доказів, копій документів (а.с. 5).

На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви долучений ордер серії ВІ № 1282549 від 24 лютого 2025 року, виданий адвокатом Цурканом В.І. на підставі договору №549 від 24 лютого 2025 року (а.с. 7 зворот).

25 лютого 2025 року представник позивачки надав до місцевого суду докази направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи, на підтвердження поштових витрат надав фіскальні чеки АТ «Укрпошта» на загальну суму 85 грн (а.с. 25).

У позовній заяві також зауважено про те, що додаткові докази по судовим витратам, які не подані при зверненні з позовом до суду, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення, відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

09 квітня 2025 року суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 (а.с. 44-45).

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду від 09 квітня 2025 року стороною позивача повторно зазначено, що судові витрати в суді першої інстанції складаються з поштових витрат та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн (а.с. 57).

На підтвердження повноважень здійснювати представництво інтересів позивачки в Сумському апеляційному суді адвокат Цуркан В.І. надав ордер серії ВІ № 1299412, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №412 від 08 травня 2025 року (а.с. 58 зворот).

09 травня 2025 року представник позивачки подав до апеляційного суду докази на підтвердження витрат на пересилання відповідачу ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку копії апеляційної скарги з додатками. Підтверджений фіскальними чеками розмір поштових витрат становить 42,50 грн (а.с. 70).

Постановою Сумського апеляційного суду від 23 липня 2026 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року у цій справі скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову .

Стягнуто з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 24 лютого 2025 року по 13 квітня 2025 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1211,20 грн, судовий збір за апеляційний перегляд справи у розмірі 1816,80 грн.

24 липня 2025 року ОСОБА_1 подала через свого представника – адвоката Цуркана В.І. заяву по ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу та поштових витрат, на підтвердження яких надала наступні докази:

договір від 24 лютого 2025 року, укладений адвокатом Цурканом В.І. та ОСОБА_1 щодо надання правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – повнолітня дочка ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню доньку на час навчання (а.с. 119);

розрахункову квитанцію ЦВІ №24-02/2025 відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила адвокату за надання правничої допомоги перший внесок 7000 грн (а.с. 118 зворот);

договір від 08 травня 2025 року, укладений адвокатом Цурканом В.І. та ОСОБА_1 щодо надання правничої допомоги у справі №583/833/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року (а.с. 118);

розрахункову квитанцію ЦВІ №8-05/2025 відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила адвокату за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції перший внесок 7000 грн (а.с. 117 зворот);

фіскальні чеки на суму 51,50 грн, що підтверджують витрати на поштове пересилання відповідачу копії додатків долучених до заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с. 114 зворот);

акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договорами про надання правничої допомоги у суді першої та апеляційної інстанції, відповідно до якого загальна кількість витрачених адвокатом годин становить 13,50, загальна сума до сплати за надані послуги, виконану роботу становить 13500 грн (а.с. 114 зворот – 117).

Проте звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та надаючи відповідні докази заявник не зазначив жодного обґрунтування поважності причин не подання відповідних доказів місцевого суду у порядку та строки, визначенні ЦПК України, та до апеляційного суду до прийняття апеляційним судом постанови по суті заявлених вимог.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: від 13 лютого 2024 року у справі № 757/33206/22-ц зазначено, що «тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 зазначено, що:

«у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.»

З огляду за встановлені обставини справи та відсутність у заяві ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення будь-якого обґрунтування поважності причин не подання доказів понесених витрат на правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції до ухвалення судами рішення, колегія суддів виснувала про відсутність підстав для задоволення заяви в частині відшкодування витрат на правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, а саме на поштове відправлення копій документів іншим учасникам справи, підтверджених належними доказами, що були надані до суду з дотриманням строків та порядку, встановленого ЦПК України.

Наданими фіскальними чеками від 25 лютого 2025 року підтверджується розмір витрат, понесених заявницею на пересилання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 копії позовної заяви з додатками на загальну суму 85 грн (а.с. 25), фіскальними чеками від 09 травня 2025 року – на пересилання копії апеляційної скарги ОСОБА_2 на суму 42,50 грн (а.с. 70), фіскальними чеками від 24 липня 2026 року – на пересилання відповідачу копій доказів на суму 51,50 грн (а.с. 114 зворот).

Таким чином, з огляду на викладене, вимоги представника ОСОБА_3 - адвоката Цуркана В.І. про розподіл судових витрат підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з відправленням поштової кореспонденції у розмірі 179 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Цурканом Віктором Івановичем, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з відправленням поштової кореспонденції в сумі 179 гривень 00 копійок, понесених в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: А. П. Сидоренко

Д. В. Сізов