Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №160/15158/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Справа № 160/15158/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

03.06.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №047050030336 від 31.03.2026р. про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за СПИСКОМ 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 23.05.1989 року по 20.01.2025р. у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського, у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком, на пільгових умовах з дати звернення із заявою, а саме, з 20.01.2025 року.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 08.06.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- звернення позивача із заявою про призначення пенсії;

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №047050030336 від 31.03.2026 року;

- відомості/інформацію щодо зарахування/незарахування спірного періоду роботи позивача;

- інформацію /підстави прийнятої відмови та всі наявні докази щодо суті спору.

24.06.2026 року відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

06.07.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 07.08.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 (далі–Рішення суду) та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 по адміністративній справі №160/9932/25 повторно розглянуто заяву від 20.01.2025 № 604 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), працює, щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі– Закон 1058).

Вказують, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 23.07.1986 до пільгового стажу за списком №2 незараховано періоди роботи у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” з 23.05.1989 по 02.08.2021, у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод” з 03.08.2021 по 31.12.2024, оскільки відсутня інформація, що заявник був зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (деякі підприємства встановлюють скорочений графік роботи при неритмічній роботі) та інформація про надання/відсутність відпусток без збереження заробітної плати та простоїв, відсутні відомості про характер виконуваної роботи. Крім вищезазначеного, не можливо зарахувати період роботи з 23.05.1989 по 02.08.2021 за списком № 2 згідно трудової книжки, оскільки відсутня дата наказу про звільнення з роботи, запис про звільнення не завірено печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.

За вищезазначені періоди заявником не надано уточнюючих довідок згідно додатку №5 Постанови №637.

Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 №Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ”Дніпровський металургійний комбінат” прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради. Рішення Комісії на даний час не надане.

Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відтак, вважають, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними, у спірних правовідносинах Головне управління діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції.

Отже, немає жодних підстав для визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено, що 20.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №604 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Вказана заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві №047050030336 від 27.01.2025 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. В указаному рішенні зазначено, що відповідно наданих до заяви документів (ідентифікаційний код, трудова книжка, уточнюючі довідки) загальний страховий стаж складає 37 років 1 місяць 12 днів. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній (пільгова довідка не надана). Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 року № Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради. Рішення Комісії на даний час не надане.

Не погодившись із рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №160/9932/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №047050030336 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) №604 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, дослідивши періоди роботи, зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 23.07.1986 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9932/25 залишено без змін.

Згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 (далі–Рішення суду) та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 по адміністративній справі №160/9932/25 повторно розглянуто заяву від 20.01.2025 № 604 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), працює, щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі– Закон 1058).

У рішенні відповідач вказує про те, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 23.07.1986 року до пільгового стажу за списком №2 не зараховано періоди роботи у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” з 23.05.1989 по 02.08.2021, у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод” з 03.08.2021 по 31.12.2024, оскільки відсутня інформація, що заявник був зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (деякі підприємства встановлюють скорочений графік роботи при неритмічній роботі) та інформація про надання/відсутність відпусток без збереження заробітної плати та простоїв, відсутні відомості про характер виконуваної роботи.

Крім вищезазначеного, вказано про те, що неможливо зарахувати період роботи з 23.05.1989 по 02.08.2021 за списком № 2 згідно трудової книжки, оскільки відсутня дата наказу про звільнення з роботи, запис про звільнення не завірено печаткою підприємства та підписом відповідальної особи.

За вищезазначені періоди заявником не надано уточнюючих довідок згідно додатку №5 Постанови №637.

Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 № Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ”Дніпровський металургійний комбінат” прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради.

Рішення Комісії на даний час не надане.

Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цією позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною першою статті 24 Закону №1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058).

Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно матеріалів справи, 31.03.2026 року ГУ ПФУ в м. Києві було повторно винесено рішення про відмову у призначені пенсії №047050030336, в якому зазначено, що на виконання вищезазначеного рішення суду від 09.06.2025 року по справі №1560/9932/25 заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за Списком №2 повторно розглянуто, за результатами розгляду документів прийнято рішення про відмову в призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Дане рішення управління ПФУ про відмову в призначені позивачеві пенсії та не зарахування періоду роботи за Списком №2.

Так, як вбачається з копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 23.07.1986 року останній працював:- з 03.07.1986 року по 08.08.1986 року працював монтажником 1 розряду у Дніпровському металургійному комбінатів ім. Ф.Е.Дзержинського;- з 21.09.1987 року по 17.05.1989 року працював лаборантом у Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. М.І. Арсенічева;- з 23.05.1989 року по теперішній час працює електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування у ПАТ «Камет-Сталь».

Отже, спірний період з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року (дата звернення до ПФУ) не були зараховані до пільгового стажу за Списком №2.

Згідно матеріалів справи наказом (розпорядженням) від 03 травня 1989 року № 439 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е.Дзержинського «Филонович Владимир Алексеевич» (так у документі) 18.01.1970 р.н., прийнятий електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Зчм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 23 травня 1989 року.

Розпорядженням від 12 жовтня 1989 року № 397 по цеху переведений електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 4чм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 01 жовтня 1989 року.

Розпорядженням від 14 травня 1992 року №143 переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5чм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 14 травня 1992 року.

Розпорядженням від 18 травня 1999 року №166 по цеху переведений електромонтером ремонту та обслуговуванню електроустаткування вісепрокатного стану 6чм розряду вісепрокатного цеху з 18 травня 1999 року.

Наказом від 20 серпня 2013 року № 1000 по комбінату та наказом (розпорядженням) від 30 серпня 2013 року № 3951 переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування 6чм 1 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту електроустаткування прокатного виробництва електроенергоремонтного цеху ремонтно-сервісного центру з 16 вересня 2013 року.

Наказом від 06 серпня 2020 року № 629 та наказом (розпорядженням) від 01 вересня 2020 року № 2160 по комбінату переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування 6 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту електроустаткування прокатного цеху з 02 вересня 2020 року.

Наказом від 02 серпня 2021 року № 840 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв`язку переведенням до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод»» ОСОБА_1 звільнений з 02 серпня 2021 року за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до ПРАТ «ДКХЗ».

Вищезазначений загальний стаж роботи за професіями, передбаченими Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджується такими документами:- довідка форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;- копія повідомлення, щодо атестації робочих місць за умовами праці №003/07-1 406-121 від 29.11.2011 р.;- копія повідомлення, щодо атестації робочих місць за умовами праці №14/1-121 від 26.10.1999 р.;- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 28.02.2014р. №88 з додатком (вибірково);- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 25.12.2001р. №1269 з додатком (вибірково);- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 26.12.2012; №660 з додатком (вибірково);- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 31.08.2020р. №22 з додатком (вибірково);- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 26.12.2017р. №28 з додатком (вибірково); копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 20.10.1994р. №813 з додатком (вибірково);- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 29.12.2006р. №992 з додатком (вибірково);- копія архівної довідки від 22.10.2024 року №Ф-21/2-09/1495.

Слід вказати також про те, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.05.1989 по 20.01.2025, оскільки ПФУ не враховано архівну довідку №Ф-21/2-09/1495 від 22.10.2024, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому Постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року "Про затвердження порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії".

Згідно трудової книжки дані періоди не можливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки відсутня печатка та підпис у трудовій книжці в записі про звільнення та не зазначено інформацію про відволікання від роботи.

Проте, виходячи із системного аналізу чинного законодавства, пільговий стаж — це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджується постановами Кабінету Міністрів України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій передбачено що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми Ок-5), а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці та персональних відомостях позивача, як застрахованої особи, містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 відповідач протиправно не зарахував періоди роботи у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського, у ім.Ф.Е.Дзержинського», у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «КАМЕТ СТАЛЬ» до страхового та пільгового стажу.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції №58).

З аналізу вказаних норм сторона позивача звертає увагу суду на те, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

Також, слід вказати про те, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З урахуванням викладеного, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за професією (посадою), що передбачена та атестована за Списком №2, протягом спірних періодів роботи.

Поряд з цим, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме органи, що призначають пенсії, мають право в разі сумніву вимагати документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданій позивачем до заяви про призначення пенсії довідці для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в разі наявності у відповідача сумніву в обґрунтованості її видачі.

За таких обставин, відмовляючи позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 спірних періодів роботи відповідач діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 вказані періоди його роботи.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте відповідачем не у відповідності до вимог чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для його скасування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 20.01.2025 про призначення пенсії за віком у вигляді рішення, яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 спірних періодів роботи позивача та зобов`язано відповідача зарахувати вказані спірні періоди до пільгового стажу.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 20.01.2025 про призначення пенсії за віком досяг необхідного пенсійного віку, мав необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.01.2025 про призначення пенсії за віком та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту порушеного права.

При вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 798,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №047050030336 від 31.03.2026р. про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 23.05.1989 року по 02.08.2021 року, та з 03.08.2021 року по 20.01.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 798,72 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 07.08.2026 року.

Суддя В.В. Ільков