Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №945/1948/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1948/26

Провадження № 3/945/579/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., представника Доценко О.Д., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єланець Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , командира взводу, викладача 5 навчального взводу 5 навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , лейтенанта, за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

встановила:

03 серпня 2026 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол А1890 № 152/26, складений 10 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно фактичних даних, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, приблизно о 12:00 год. 09.06.2026 лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 6, абз. 1,2,3,5 ст.11, 16, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не з?явився без поважних причин на військову службу до тимчасового місця розміщення 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 (назва населеного пункту не розголошується, у АДРЕСА_1 ), в умовах дії особливого періоду - воєнного стану. На телефонні дзвінки не відповідав, про своє місце перебування та причину відсутності не повідомляв. Повернувся на місце служби 10.06.2026 о 08:00. Документів, які підтверджують законність його відсутності не надав.

Тобто лейтенант ОСОБА_1 , діючи умисно, в порушення встановленого внутрішнього порядку самовільно залишив місце служби та був відсутній на військовій службі без поважних причин протягом 1 доби з 09.06.2026 12:00 по 10.02.2026 08:00, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнав та повідомив, що 09.06.2026 перебував за місцем дислокації військової частини та виконував функціональні обов`язки. Про складення адміністративного протоколу дізнався від колег, які йому через месенджер направили фото. Протокол не підписував, будь-яких пояснень не надавав.

У нього складись погані відносини з командуванням військової частини, так як він мав намір повернутись до попередньої військової частини, де проходив службу. У переведенні йому відмовляли, що стало приводом для СЗЧ, щоб через резервний батальйон повернутись до служби. Це сталось у липні 2026 року. Наразі проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 з 17.07.2026.

Наголосив, що 09.06.2026 не залишав місце служби.

Представник ОСОБА_1 адвокат Доценко О.Д. у судовому засіданні просила закрити провадження за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП за відсутністю доказів та врахувати характеризуючі документи на ОСОБА_1 , а саме те, що має відзнаки за несення ним військової служби.

Вислухавши доводи адвоката та особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом досліджено наступні докази:

- витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 770 від 01.08.2025 про зарахування до списків особового складу частини ОСОБА_1 на посаду командира з навчального взводу;

- витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 1741 від 11.04.2026 про надання командирам підрозділів повноважень складати протоколи про адміністративні правопорушення;

-витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 23 від 23.01.2023 про призначення ОСОБА_2 на посаду командира навчального батальйону (особа, уповноважена на складення адміністративного протоколу).

Отже, будь-яких доказів, що підтверджують факт відсутності військовослужбовця за місцем служби до протоколу не долучено.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерел права.

Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня2011року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня1978року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Згідно положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого (п. 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barberа, Messeguе and Jabardo v. Spain) від 06 грудня1988року, п. 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня2002року).

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи і не може бути єдиним доказом винуватості особи.

За такого суд констатує, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не підтверджується належними та допустимими доказами по справі, а викладені у протоколі фактичні дані не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 172-11, 247, 251, 256, 265, 279-280, 283, 284, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановила:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ЛОПІНА