Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №673/394/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/394/26

Провадження № 2-а/673/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" серпня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді: Грицишиної Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Карабанової Д.В.,

представника позивача – адвоката Березюка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Деражня адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

30.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №446 від 20.03.26 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

В обґрунтування зазначає, що 19.03.26р. їхав автобусом зі сполученням Хмельницький-Вроцлав до Польщі. На пункті пропуску Грушів-Будомєж, йому після перевірки документів працівники прикордонної служби повідомили, що він перебуває в розшуку та відмовлено у перетині кордону. Позивач був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказує, що не погодився із вищезазначеним твердженням, оскільки військово-облікові дані уточнив вчасно, що підтверджується відміткою у відповідній повістці, є багатодітним батьком, в зв`язку з чим має відстрочку від мобілізації.

27.03.26р. на його поштову адресу надіслано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №446 від 20.03.26р., відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з мотивів того, що ОСОБА_1 знаходився в розшуку по базі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк визначений в повстці, всупереч ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач вказану постанову вважає незаконною та просить скасувати, вказуючи, що є батьком трьох неповнолітніх дітей, в зв`язку з чим має відстрочку від мобілізації, свої облікові дані уточний вчасно, 30.09.22р., у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідною відміткою на звороті повістки від 29.09.22р. З того часу жодної іншої повістки про необхідність явки до органів ТЦК та СП він не отримував.

Звертає увагу, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності не розглядалася, протокол не складався, що, на думку позивача, є грубим порушенням КУпАП.

Повноважний представник позивача – адвокат Березюк В.Г. в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з наведених у позові підстав.

Відповідач, про час розгляду справи повідомлений належним чином, однак повноважного представника в судові засідання не направив.

23.04.26р. на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач вказує, що за результатами перегляду матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за неявку за викликом до ТЦК та СП встановлено відсутність належних та достатніх матеріалів для притягнення останнього до адміністративної відповідальності в зв`язку з чим винесено постанову №446/1 від 15.04.26р., якою скасовано постанову №446 від 20.03.26р., тобто оскаржувана постанова припинила свою дію та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Тому відповідач вважає, що відсутній предмет даного спору і позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, разом із відзивом відповідач надіслав клопотання про закриття провадження у даній справі за відсутності предмета спору.

15.06.26р. позивач направив відповідь на відзив, в якій вказує, що КУпАП відсутні повноваження керівників ІНФОРМАЦІЯ_2 переглядати та скасовувати винесені ними ж постанови про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, оскільки, на думку позивача, такими повноваженнями наділений лише суд, тому у клопотанні про закриття провадження у даній справі просить відмовити, а позовні вимоги задоволити, оскільки відсутні будь-які докази щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідальність за ст.210-1 КУПАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене, зокрема, в особливий період.

Указом Президента України №64/22 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Згідно абзацу 13 статті 1 Закону «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За приписами вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абзаців 2-6 частини третьої вказаної норми, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Приведені вище положення, зокрема абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024, набрали свою силу 15 травня 2024 року.

Поряд з цим, за положеннями пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (надалі - Закон № 3633-IX), зокрема, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

- громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Із оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковника ОСОБА_2 №446 від 20.03.26р., вбачається, що на позивача накладено штраф в сумі 17000 грн. за порушення приписів ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме за те, що він не прибув у строк зазначений у повістці до органів ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, судом враховується, що позивачем вчасно уточнено його облікові дані військовозобов`язаного, що підтверджується відміткою «облік уточнено» на зворотній стороні повістки, по якій позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 30.09.22р.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що на адресу позивача надсилалися інші повістки за якими він мав з`явитися до органів РТЦК та СП відповідачем не подано, не здобуто таких і судом в ході судового розгляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.254КУпАП,протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення,складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи,яка вчинила правопорушення, у двох примірниках,один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також, відповідно до ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку,встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Проте, в матеріалах справи відсутній як сам протокол про розгляд адміністративної справи щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП так і будь-які докази його складання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 порушено вимоги ст. ст. 256, 268 КУпАП, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що позивачем вчасно уточнено свої персональні дані, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

При цьому, судом критично оцінюється твердження відповідача про необхідність закриття провадження у даній справі через відсутність предмета спору у даній справі з огляду на те, що 15.04.26р. т.в.о. керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №446/1, якою встановлено відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та фактично скасовано оскаржувану постанову №446 від 20.03.26р., оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не надає посадовим особам повноважень скасовувати власні рішення після завершення розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що винесена постанова про накладення штрафу є остаточним рішенням органу чи посадової особи в межах адміністративної юрисдикції, змінити, скасувати чи визнати таку постанову неправомірною за законом може лише суд.

Натомість винесення т.в.о. керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови №446/1 від 15.04.26р. сприймається судом як самостійне визнання неправомірності дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджені докази в сукупності свідчать, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови №446 від 20.03.26р. підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 20.03.26 року за №446 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина