Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №450/2948/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2948/26 Провадження № 3/450/1664/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., в залі суду м. Пустомити за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Гриневича М.М., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2026 о 21 год. 46 хв. у м. Пустомити, а/д Льві в-Пустомити-Меденичі 16км+800м, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки Mitsubishi Lancег, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер ARSA 0295 тест номер 380, спроба позитивна 1.86 проміле. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений.

Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

31.08.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Гриневич М.М., подав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681487 в яких зазначив, що ОСОБА_1 вину не визнає, а його вина у порушенні п. 2.9 «А» ПДР України не доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом. Постанова серії ЕНА №7298005 від 01.06.2026 не підтверджує порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» ПДР України, не є рішенням суду, а відомості про набрання нею законної сили відсутні, тому не може бути належним доказом його вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Рапорт інспектора Федака Ю.М. також не може сам по собі підтверджувати вину особи та має оцінюватися лише в сукупності з іншими належними і допустимими доказами. Відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен проводитися з дотриманням установленої процедури, а у разі незгоди водія з оглядом на місці чи його результатом йому має бути запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Однак на наданому суду відеозаписі не зафіксовано належного роз`яснення ОСОБА_1 права не погодитися з оглядом на місці та пройти медичний огляд, а також відсутня пропозиція пройти огляд у медичному закладі чи відмова від такої пропозиції. Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 681487 його складено о 22:33:31 год., тоді як уже о 22:31:17 год. інспектор повідомляє ОСОБА_1 про складення протоколу за ст. 130 КУпАП, після чого продовжує встановлювати фактичні обставини та оформлювати докази, що ставить під сумнів дотримання належної процедури. Суду також не надано доказів на підтвердження наявності у інспектора Федака Ю.М. необхідних повноважень та спеціальних знань для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення та самостійно відшукувати докази вини особи. Отже, під час проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 допущено істотні порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, а вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні захисник підтримав вищезазначені заперечення та з підстав, викладених у них, просив закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Гриневича М.М., вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності з таких підстав.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В силу положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Вина правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681487 від 01.06.2026; результатом приладу Drager 6820, прилад ARSA-0295, тест №380 від 01.06.2026, згідно якого виявлено вміст алкоголю в крові 1.68 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.06.2026; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом працівника поліції від 01.06.2026; а також відеозаписами, які містять фіксацію обставин події та підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи містяться відеозаписи із бодікамер працівників поліції, які є належним доказом відповідності процедури огляду на стан сп`яніння вимогам закону.

Всупереч доводам сторони захисту, на відеозаписах зафіксовано всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи.

Як вбачається з відеозапису із бодікамери №907820 від 01.06.2026, о 21:49 працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку - на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотест «Drager» або в закладі охорони здоров`я, на що останній погодився пройти огляд на місці.

Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що о 21:50:17-21:50:21 на запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 повідомив, що вживав близько 50 грамів алкоголю.

Під час огляду та після повідомлення його результату ОСОБА_1 незгоди з результатом огляду не висловлював, а, навпаки, о 22:34:11 – 22:34:13 повідомив, що погоджується з результатом алкотестер «Drager».

Відеозапис з нагрудної боді-камери, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про дотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена відповідно до ст. 266 КУпАП та зафіксована відеозаписом, підстав для визнання процедури огляду недійсною суд не вбачає.

Доводи захисника наведенні в клопотанні є формальними і жодним чином не свідчать про його невинуватість, а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, вказані покликання в письмових поясненнях, розцінюються, як бажання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.9А, та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проаналізувавши матеріали справи про адміністративні правопорушення та дослідивши докази в їх сукупності, приходжу до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Д. А. Кукса