Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №332/2001/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

03.09.2026

Справа № 332/2001/26

Провадження № 2/337/2535/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» по системі «Електронний суд» звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 162837,8 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.02.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою укладено Договір № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов?язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 30000 грн. Строк кредиту 360 днів: з 12.02.2025 року по 07.02.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_2 .

01.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.02.2025 року. Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 5000 грн. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Відповідно до реквізитів Договору № 5313301 від 12.02.2025 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «77125».

Відповідно до реквізитів Додаткового договору № 5313301 від 01.03.2025 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «42323».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору ФК-П-19/03-01 про організацію переказу коштів від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

За інформацією в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору № 5313301 від 12.02.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 30000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 .

Також, відповідно до інформації, зазначеної в лист ТОВ «ПЕЙТЕК», 01.03.2025 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 , яку під час укладання Додаткового договору було особисто зазначено відповідачем. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору № №03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,8075 % в день.

У період з 12.02.2025 по 30.10.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 7 469,33 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 7469,32 грн.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 30.10.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

До Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.10.2025 року № 30/10/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5313301 від 12.02.2025 року загальна сума заборгованості склала 129587,8 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 34999,99 грн., заборгованості за процентами 77087,81 грн., штрафні санкції 17500 грн.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 5313301 строк кредиту 360 днів: з 12.02.2025 року по 07.02.2026 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30.10.2025 року №30/10/2025, строк дії Договору № 5313301 від 12.02.2025 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 року по 07.02.2026 року (100 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 33 250,00 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 34999,99 грн * 0,95% = 332,5 грн*100 календарних дні = 33 250,00 грн.

Заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 110 337,81 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 77087,81 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 33 250,00 грн.).

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

До договорів споживчого кредиту, укладених після 24.01.2024 р. не застосовуються положення щодо звільнення споживача від неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит. А тому, нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за договорами, укладеними з 24.01.2024 р., є обґрунтованим та правомірним.

В даному випадку Договір № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено 12.02.2025 року, після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024 року).

Вважає, що у зв`язку з наведеним, вимога Позивача про стягнення штрафних санкцій в сумі 17500 грн. є законною та обґрунтованою.

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5313301 від 12.02.2025 року загальною сумою 162 837,80 грн., яка складається з тіла кредиту 34999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 77087,81 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 100 календарних днів 33 250,00 грн.

Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.

Просить суд стягнути з Відповідача заборгованості в розмірі 162 837,8 грн. сплачений судовий збір 2662,4 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

На підставі Ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2026 року цивільну справу передано за підсудність до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

25.05.2026 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року витребувано від АТ «СЕНС БАНК» інформацію щодо належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , зарахування коштів 01.03.2025 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «СЕНС БАНК», у сумі 5000 грн., зарахування коштів 12.02.2025 на дану платіжну картку у сумі 30000 грн.

Представник позивача до суду не з`явився, текст позовної заяви місить клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надавла повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки листом рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, та за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, 12.02.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 30000 грн. За взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778%. Знижена процентна ставка становить 0,8075% за кожен день користування кредитом. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на Знижену процентну ставку дорівнює 0,9659%.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Дата надання кредиту: 12.02.2025 або 13.02.2025.

Договір підписано 12.02.2025 року відповідачкою електронним підписом 77125.

Також 12.02.2025 року відповідачкою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 52752 паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до довідки АТ «Сенс Банк», підтверджено факт зарахування кредитних коштів на платіжні картки, банком-емітентом яких є АТ «СЕНС БАНК» від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», зокрема, ПІБ ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , Дата зарахування 12.02.2025, Сума зарахування (грн.) 30000, № Карткового рахункуНОМЕР_2 . А також ПІБ ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , Дата зарахування 01.03.2025, Сума зарахування (грн.) 5000, № Карткового рахункуНОМЕР_2 .

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 30000 грн. підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 12.02.2025 21:22:08 на суму 30000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_6 , призначення платежу: Зарахування 30000 грн на карту НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації наданої суду АТ «Сенс Банк» ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 клієнт Банку. На її ім`я відкрито карту, маска якої № НОМЕР_2 , рахунок до картки № НОМЕР_7 (валюта Українська гривня).

Відповідно до виписки про рух коштів по карті 12.02.2025 відображено зарахування переказу а картки на картку CREDIT7_VVDACHA 30000 UAH.

01.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.02.2025 року, відповідно до умов якого Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором, складає: 5 000,00 гривень. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 35 000,00 гривень. Денна процентна ставка за Договором за стандартною процентною ставкою дорівнює 0,9710%. Денна процентна ставка за Договором у разі використання Клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 0,9601%. Товариство протягом двох днів з моменту укладення цього Додаткового договору надає кредит (додаткову суму кредиту) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Дати надання додаткової суми кредиту: 01.03.2025 або 02.03.2025.

Додатковий договір підписано 01.03.2025 року відповідачкою електронним підписом 42323.

Також 01.03.2025 року відповідачкою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 19244 паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 5000 грн. підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» відповідно до якої між Товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 2024-01-03. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: на суму 5000.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 22060c02-c84a-4937-8192-4eb8d743235a Номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - top_up_payment_НОМЕР_9 Session ID - 030203489889 Сайт торгівця - https://credit7.ua Код авторизації - 603464 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2025-03-01 09:07:18 Дата і час прийняття в роботу - 2025-03-01 09:07:21 Дата і час виконання - 2025-03-01 09:07:22 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_2.

З алгоритму укладення електронного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд висновує, що договір № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.02.2025 року і Додатковий договір від 01.03.2025 року укладені у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Наведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договорів, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису).

Таким чином, суд вирішуючи спір по суті, перш за все враховує принципи презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - кредитного договору сторін, підписаного сторонами без зауважень (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду не надані), оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, відповідач у справі зустрічного позову про визнання недійсними договору не заявляв, також у матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання договору сторін недійними) та обов`язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.02.2025 року складеним ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», станом на станом на 30.10.2025 року за відповідачкою наявна заборгованість у розмірі 129587,8 грн., з яких: 34999,99 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 77087,81 грн. сума заборгованості за процентами; 17500 грн. штрафні санкції.

30.10.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 30/10/2025 відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається після підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Виконання умов Договір факторингу № 30/10/2025 підтверджено платіжною інструкцією від 31.10.2025 року № 6433, підписаним Актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді за Договором Факторингу № 30/10/2025, підписаним Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 30/10/2025.

Таким чином ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.02.2025 року, що також підтверджено витягом з Реєстру боржників від 30.10.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 31.03.2025 року, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 5313301 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.02.2025 року складеним у розмірі 129587,8 грн., з яких: 34999,99 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 77087,81 грн. сума заборгованості за процентами; 17500 грн. штрафні санкції.

Суду не надано доказів, що відповідачка взяті на себе договірні зобов`язання належним чином виконала, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом сплатила ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» або ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Враховуючи те, що строк дії Договору № 5313301 від 12.02.2025 року не закінчився, то позивач як новий кредитор, в межах строку дії договору, за період з 31.10.2025 року по 07.02.2026 року (100 календарних днів) здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 33 250 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка має заборгованість перед позивачем за Договором № 5313301 від 12.02.2025 року у загальному розмірі 162 837,8 грн., з яких: тіло кредиту 34999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 77087,81 грн., нарахованих процентів позивачем за 100 календарних днів 33 250 грн., штрафні санкції 17500 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 17500 грн.

Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача штрафних санкцій в розмірі 17500 грн.

Таким чином суд вважає, що нарахування штрафних санкцій в сумі 17500 грн. є неправомірним, та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити частково і стягнути заборгованість за Договором № 5313301 від 12.02.2025 року у загальному розмірі 145 337,8 грн., з яких: тіло кредиту 34999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 77087,81 грн., нарахованих процентів позивачем за 100 календарних днів 33 250 грн.

Щодо вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача було надано: Копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; Заявка на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024; Рахунок на оплату до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024; Копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024.

Дані документи підтверджують факт надання адвокатом правничої допомоги на суму 10000 грн.

Витрати на правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Суд погоджується з тим, що позивачем у справі понесені витрати на правничу допомогу. Докази наявності відповідних витрат є належними та допустимими, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню.

Враховуючи що суд виснував про задоволення вимог позивача на 89,3%, то відповідно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8930 грн.(10000 грн.* 89,3%).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. Враховуючи задоволення позову на 89,3%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2377,52 грн. ( 2662,40 грн.* 89,3%).

Керуючись ст. 89, 137, 141, 229, 247, 263, 264, 279-289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором № 5313301 від 12.02.2025 року у розмірі 145337 грн. 80 коп., судовий збір 2377 грн. 52 коп., витрати на професійну правничу допомогу 8930 грн., а всього стягнути 156 645 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 32 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, адреса Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ел. пошта fintrust@ukr.net тел. 380990698140.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_8 .

Суддя: І.Г.Кучерук