Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №335/8191/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8191/26 1-кп/335/918/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12026082060000466 від 07.05.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Багате Пологівського району Запорізької області, громадянки України, яка має середню освіту, непрацевлаштована, незаміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженої в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у невстановлений час, але не пізніше 05.03.2026, будучи обізнаною про те, що потерпіла ОСОБА_5 систематично залишає без нагляду та у розблокованому стані свій мобільний телефон марки «realme», моделі «RMX2001», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , а також, маючи можливість здійснювати банківські операції з банківського рахунку № НОМЕР_3 , до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Укрсиббанк», сформувала злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, які належать потерпілій ОСОБА_5 .

З цією метою ОСОБА_4 , у період часу з 05.03.2026 по 04.05.2026, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні магазину «ЄВА», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пл. Профспілок, буд. 3, користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_5 систематично залишала свій мобільний телефон без нагляду та у розблокованому стані, здійснювала перекази грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_3 , до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Укрсиббанк», який належить потерпілій ОСОБА_5 , на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , що належить батькові ОСОБА_4 — ОСОБА_6 , а саме:

- 05.03.2026 о 20 годині 03 хвилини - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень;

- 11.03.2026 о 17 годині 18 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 1 000 гривень;

- 12.03.2026 о 17 годині 16 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 1 000 гривень;

- 16.03.2026 о 17 годині 16 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень;

- 17.03.2026 о 17 годині 24 хвилини - переказ грошових коштів у сумі 100 гривень;

- 22.03.2026 о 17 годині 14 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень;

- 23.03.2026 о 17 годині 17 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 300 гривень;

- 24.03.2026 о 17 годині 23 хвилини - переказ грошових коштів у сумі 200 гривень;

- 02.04.2026 о 17 годині 51 хвилина - переказ грошових коштів у сумі 150 гривень;

- 05.04.2026 о 17 годині 16 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень;

- 08.04.2026 о 20 годині 56 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 1 000 гривень;

- 10.04.2026 о 17 годині 50 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 300 гривень;

- 11.04.2026 о 17 годині 51 хвилини - переказ грошових коштів у сумі 300 гривень;

- 11.04.2026 о 17 годині 54 хвилини - переказ грошових коштів у сумі 200 гривень;

- 27.04.2026 о 17 годині 49 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 1 000 гривень;

- 29.04.2026 о 17 годині 14 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 1 000 гривень;

- 29.04.2026 о 17 годині 42 хвилини - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень;

- 03.05.2026 о 17 годині 18 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень;

- 04.05.2026 о 20 годині 55 хвилин - переказ грошових коштів у сумі 500 гривень.

Після зарахування грошових коштів на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, здійснювала їх подальше перерахування на належну їй банківську картку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_6 , після чого використовувала зазначені грошові кошти на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 , працюючи на посаді адміністратора магазину «ЄВА»(ТОВ «РУШ»), який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пл. Профспілок, буд. 3, будучи обізнаною про графік роботи потерпілої ОСОБА_5 , яка обіймає посаду прибиральниці зазначеного магазину, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 05.03.2026, помітила, що остання під час здійснення прибирання приміщення магазину систематично залишає без нагляду та у розблокованому стані свій мобільний телефон марки «realme», моделі «RMX2001», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Після цього у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, а саме облікового запису потерпілої ОСОБА_5 у мобільному банківському додатку «UKRSIBBANK», з метою отримання неправомірного доступу до банківського рахунку № НОМЕР_3 , до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Укрсиббанк», інформації про стан рахунку, реквізити банківських карток та грошові кошти, розміщені на ньому.

З цією метою ОСОБА_4 , діючи умисно, використовуючи один і той самий спосіб несанкціонованого доступу, у період часу з 05.03.2026 по 04.05.2026, перебуваючи у службовому кабінеті магазину «ЄВА», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пл. Профспілок, буд. 3, користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_5 систематично залишала свій мобільний телефон марки «realme», моделі «RMX2001», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 без нагляду та у розблокованому стані, використовуючи функцію автоматичного підбору та збереження паролів, тобто подолавши систему логічного захисту, неодноразово здійснювала несанкціонований вхід до мобільного банківського додатку «UKRSIBBANK», чим незаконно отримувала доступ до інформації про банківський рахунок потерпілої, реквізитів платіжної картки та грошових коштів, що знаходилися на ньому.

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 неодноразово використовувала отриманий несанкціонований доступ до інформаційної (автоматизованої) системи мобільного банківського обслуговування «UKRSIBBANK» для здійснення банківських операцій з рахунком потерпілої, чим здійснила несанкціоноване втручання в роботу зазначеної інформаційної (автоматизованої) системи, що призвело до несанкціонованого витоку інформації, яка відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 361 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, та підтвердила обставини вчинення нею кримінальних правопорушень. Пояснила, що працювала адміністратором у магазині «ЄВА», і навесні 2026 року помітила, що коли прибиральниця ОСОБА_5 йшла прибирати приміщення магазину, вона залишала свій мобільний телефон у приміщенні адміністратора, і телефон деякий час залишався у розблокованому стані. Обвинувачена періодично брала телефон потерпілої та через мобільний банківський додаток перераховувала грошові кошти на рахунок свого батька, а після цього- на свій банківський рахунок, після чого грошові кошти витрачала на свої потреби. У вчиненому щиро кається, зробила для себе висновки, просить суд врахувати її належну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, що вона добровільно відшкодувала завдану шкоду, має на утриманні малолітніх дітей, просить суворо не карати та, призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України. Показання обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні чіткі, послідовні, не викликають у суду сумнівів у правильності розуміння нею змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що завдана їй кримінальним правопорушенням шкода відшкодована обвинуваченою у повному обсязі, покарання просить призначити не суворе, на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням даних про особу обвинуваченої.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

За встановлених обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та кваліфікує дії останньої за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує, що відповідно до змісту ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Визначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, одне з яких належить до категорії проступків, а інше — до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченої, яка раніше не засуджена, на обліку в психіатричному закладі та під наглядом лікаря нарколога не перебуває, незаміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно непрацевлаштована, має постійне місце проживання. Також суд враховує індивідуальні особливості особистості обвинуваченої, її вік, стан її здоров`я, соціальний стан, спосіб життя, її належну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є її щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченої, тяжкості вчинених злочинів, а також предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочинів, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують обвинувачену, а також позиції обвинувачення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі та ч.1 ст. 361 КК України – у вигляді штрафу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила кілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання їй слід призначити згідно із ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання суд також враховує думку прокурора, яка вважала за можливе звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, думку потерпілої, яка просила суд суворо не карати обвинувачену, а також, що обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому, має сім`ю, та приходить до висновку про те, що в даному конкретному випадку, з урахуванням особи винної та наведених обставин, можливо звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши на підставі ст. 75 КК України іспитовий строк, який є необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачена під контролем довела своє виправлення та неможливість вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вирішує питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченої та вважає за необхідне застосований на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 22.07.2026 року до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

В рамках даного кримінального провадження інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся. Судові витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374, 394, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання даним вироком законної сили – залишити без змін у вигляді особистого зобов`язання.

Речові докази: довідку АТ «СЕНС БАНК» вих. № 25808-33.4 від 12.06.2026, долучену до матеріалів кримінального провадження № 12026082060000466 - залишити в матеріалах кримінального провадження; виписку по рахунку № НОМЕР_7 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» на ім`я ОСОБА_4 , за період з 04.03.2026 по 05.05.2026, долучену до матеріалів кримінального провадження № 12026082060000466 - залишити в матеріалах кримінального провадження; оптичний носій інформації - диск DVD+R об`ємом 4,7 ГБ, фірми «Verbatim», отриманий від AT «Ощадбанк», долучений до матеріалів кримінального провадження № 12026082060000466 - залишити в матеріалах кримінального провадження; оптичний носій інформації - диск DVD+R об`ємом 4,7 ГБ, фірми «MyMedia», який містить записи з камер відеоспостереження магазину «ЄВА» № 10106, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пл. Профспілок, 3, долучений до матеріалів кримінального провадження № 12026082060000466 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1