Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №181/2514/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2225/26 Справа № 181/2514/25 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши клопотання адвоката Сабуса С.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 серпня 2025 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В с т а н о в и в :

Цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 08 липня 2025 року о 08:30 годині по автошляху Т0428 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Сабуса С.О., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування пропущеного строку, апелянт зазначив, що у судовому засіданні ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні, копію постанови суду не отримував, оскільки за місцем проживання не знаходився. Зазначає, що ОСОБА_1 був військовослужбовцем і після отриманого поранення 13.11.2024 року набув статус «Особа з інвалідністю внаслідок війни» другої групи, через що постійно проходить лікування, медичні обстеження та реабілітацію, через що не мав реальної можливості своєчасно отримати інформацію про постанову суду першої інстанції. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо в кінці червня 2026 року з Єдиного реєстру судових рішень. Захисник просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 був повідомлений про те, що справа буде розглядатися у Межівському районному суді Дніпропетровської області, про що свідчить зміст складеного щодо нього протоколу про адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). Відповідно до довідки про доставку смс-повідомлення, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення 11.08.2025 року (а.с. 26), однак останній у судове засідання не з`явився та про причини своєї неявки суд не повідомив. Тому суд, приймаючи рішення у справі, обґрунтовано зазначив мотиви, за яких він дійшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності мав об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.

Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип.

В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Враховуючи наведене вище, доходжу висновку, що зазначену апелянтом причину пропуску строку не можливо вважати поважною, тобто такою, що об`єктивно перешкоджала особі, яка має право на подачу скарги, подати її своєчасно.

Відповідно до чинного законодавства, початок 10-денного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії учасниками судового провадження.

Отже, наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з`явився, знав про наявність відносно нього оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість ОСОБА_1 як вбачається з матеріалів справи, протягом тривалого часу з дня винесення 11.08.2025 року щодо нього оскаржуваної постанови, не проявив належної зацікавленості та своєчасно не звернувся до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, враховуючи вказані обставини і вимоги закону, вважаю за необхідне відмовити захиснику Сабурі С.О. в поновлені строку на апеляційне оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження з неповажних причин.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Сабурі Світлані Олександрівні, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 серпня 2025 року.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, через неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко