Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №348/1583/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/1583/26

Провадження № 2/348/1585/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Кушнірчук М.Д.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої дрібною крадіжкою,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої дрібною крадіжкою.

В обґрунтування позову зазначає, 18 січня 2026 року ОСОБА_1 вчинила дрібну крадіжку належного їй майна, а саме живоловки (пристрою для гуманного відлову шкідників) вартістю 1 745 гривень.

Факт вчинення правопорушення підтверджується постановою Надвірнянського районного суду від 27 квітня 2026 року у справі №348/281/26, якою відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок протиправних дій відповідача їй завдано майнової шкоди на суму 1 745 грн, що підтверджується квитанцією.

На її вимогу добровільно відшкодувати завдані збитки відповідач не відреагувала.

Для захисту свого порушеного права та відшкодування завданої матеріальної шкоди вона змушена звернутися із даним позовом.

Враховуючи вище викладене, посилаючись на вимоги ст. 1166 ЦК України, просить стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 1 745 грн.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

В судовому засіданні відповідач не заперечила щодо позовних вимог. Додатково зазначила, що завдані збитки вона не відшкодувала, постанову Надвірнянського районного суду від 27 квітня 2026 року у справі №348/281/26 не оскаржувала.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справу за її відсутності.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.04.2026 у справі № 348/281/26 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно відомостей ЄДРСР постанова набрала законної сили 08.05.2026.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правопорушення нею вчинено при наступних обставинах: ОСОБА_1 18.01.2026 близько 18.00 год. в АДРЕСА_1 , з території приватного господарства, таємно, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку живоловки (пристрій для гуманного відлову шкідників), вартістю 1 745,00 грн. Потерліпою у постанові вказано ОСОБА_2 .

Згідно копії фіскального чеку від 26.11.2025 сплачено вартість жироловки (пастки для куниць, ласок, щурів та котів) в сумі 1 745,00 грн.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її ухвалено, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19).

У постанові від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17 Верховний Суд наголосив, що преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Відповідачем не заперечується факт завдання шкоди позивачу та розмір такої. Також такі обставини встановлено судом при розгляді справи № 348/281/26. Станом на цей час завдана шкода позивачу не відшкодована.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1 745,00 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої дрібною крадіжкою.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатила 1 331,20 грн судового збору, які зараховано до спеціального державного бюджету України.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої дрібною крадіжкою, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 745,00 (одну тисячу сімсот сорок п`ять грн 00 коп.) грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої дрібною крадіжкою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 02.09.2026.