Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №523/13347/22 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/13347/22

Провадження №2/523/1115/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинення стягнення за судовим наказом № 523/10859/22 від 27 вересня 2022 року аліментів на користь відповідачки на утримання ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що він з відповідачкою перебував у фактичних шлюбних стосунках, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила доньку, батьком якої у свідоцтві про народження зазначений позивач, у березні 2022 року він уклав з відповідачкою шлюб, проте у подальшому йому стало відомо, що відповідачка мала інтимні стосунки з іншим чоловіком, про що вона зізналася його матері, у зв`язку з цим у позивача з`явилися сумніви, що саме він є біологічним батьком ОСОБА_4 , тому він вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

11 листопада 2022 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

05 грудня 2022 року за клопотанням позивача у справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза та зупинено провадження.

04 травня 2023 року провадження у справі поновлено через неможливість виконання експертизи.

08 листопада 2023 року судом витребувано інформацію про перетин кордону відповідачкою.

17 листопада 2023 року надійшла інформація від Державної прикордонної служби України про перетин відповідачкою кордону на виїзд 10.08.2022 року .

16 січня 2024 року задоволено клопотання позивача та підготовлено судове доручення компетентному органу Республіки Сербія (Міністерство внутрішніх справ, б-р Михайла Пупіна, 2, 11000, Новий Белград, м. Белград, Республіка Сербія) з питанням отримання інформації про місце перебування (реєстрації) відповідачки ОСОБА_2 , ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 5116, закордонний паспорт НОМЕР_2 , на території Республіки Сербії у м. Белград. Зупинено провадження у справі на час виконання доручення.

11 вересня 2025 року поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням від відповідачки заяви .

29 січня 2026 року судом призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження на час її проведення.

13 липня 2026 року ухвалу суду повернулася без виконання, не забезпечено отримання біоматеріалів, судом поновлено провадження у справі.

Учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи у його відсутності.

Від відповідачки 24 червня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про визнання нею позову та розгляд справи у її відсутності, в якій вона також повідомила, що наразі вона разом з дитиною поживає у республіці Сербія, приїхати до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів у неї немає матеріальної можливості, шлюбні відносин з позивачем не склалися, позивач покинув родину коли дитині було лише 2 місяці заради другої жінки та більше не цікавився їхнім життям, не брав участі у вихованні та утриманні дитини, Оскільки позивач не визнає своє батьківство, ніяким чином не проявляє любові чи підтримки до своєї дитини, вона вважає, що такий батько дитині не потрібен.

Треті особи також не забезпечили участь своїх представників, із клопотаннями до суду не зверталися, письмових пояснень суду не надавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.200 ЦПК України та визнання відповідачкою позову, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого засідання.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у фактичних шлюбних стосунках.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 народила доньку - ОСОБА_3 , актовий запис про народження № 252, складений 15 лютого 2022 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

Батьками дитини у свідоцтві про народження зазначені: батько – ОСОБА_1 , мати ОСОБА_7 .

16 березня 2022 року сторони уклали шлюб, актовий запис № 182, складений 16 березня 2022 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після реєстрації шлюбу відповідачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 126 СК України).

Оскільки сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі під час народження дитини, то запис про батька у актовому записі про народження дитини був зроблений на підставі ч. 1 ст. 126 СК України за спільною заявою сторін.

Під час подружнього життя у позивача з`явилися сумніви щодо батьківства ОСОБА_4 , народженої відповідачкою, оскільки йому стало відомо про інтимні стосунки з іншим чоловіком під час їхнього перебування у фактичних шлюбних стосунках.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК).

Відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з нормами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до п. 9 Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням ЦПК згідно з яких жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі – ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Враховуючи підстави на яких грунтуються вимоги позивача основним і найбільш достовірним доказом у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення є генетична експертиза. Її вірогідність складає 99.99%. Висновок судово-генетичної експертизи є підставою для категоричного висновку про відсутність кровного споріднення між батьком та дитиною, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення/спростування батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Хоча висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України, у справах про оспорювання батьківства він має особливе, вирішальне значення, адже містить дані спеціального характеру, які тісно пов`язані з предметом доказування, і не може бути замінений ніякими іншими засобами доказування, оскільки вони не містять достатньої інформації.

За клопотанням позивача судом у справі двічі призначалася судова молекулярно-генетична експертиза, однак відповідачка ухилилася від її проведення, оскільки не забезпечила відбір біологічних зразків у дитини.

Згідно з вимогами ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оцінивши надані докази в сукупності, а також те, що відповідачка ухилилася від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, надала заяву про визнання позову, суд дійшов висновку, що вимога позивача є обгрунтованою, судом визнається факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, оскільки такі дії відповідачки свідчать про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відомості про позивача підлягають виключенню з актового запису про народження ОСОБА_3 .

27 вересня 2022 року Пересипський (Суворовський) районний суд м.Одеси у справі № 523/10859/22 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти щомісячно на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 12 вересня 2022 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У відповідності дост. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей.

Отже, виключно батьки несуть обов`язок по утриманню дитини.

Відповідно дост. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо припинення правовідносин зі сплати аліментів на користь відповідачки підлягають задоволенню, оскільки з виключенням відомостей про батьківство позивача, відносно малолітньої дитини, відпали підстави для стягнення з нього аліментів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 200, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів задовольнити .

Виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як батька з актового запису № 252, складеного 15 лютого 2022 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси.

Припинити стягнення за судовим наказом № 523/10859/22 від 27 вересня 2022 року, виданим Пересипським (Суворовським) районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти щомісячно на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 12 вересня 2022 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя