Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №742/2469/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2015/26

Єдиний унікальний № 742/2469/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки з будинку,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дуденок О.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ частки будинку в натурі.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником 21/36 частини житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності на вказану частку виникло на підставі договору дарування від 12.01.2026 року, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Д.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 66, 67.

Іншими співвласниками зазначеного будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі по 5/24 частини житлового будинку кожний. Право власності відповідачів виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.01.1996 року, виданого Прилуцькою міською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1-104.

Загальна площа будинку становить 140,2 кв.м. Земельна ділянка під будинком не приватизована та належить територіальній громаді м. Прилуки.

В добровільному порядку між співвласниками встановлено порядок користування спірним будинком та фактично проведено розподіл житлового будинку зі створенням окремих виходів до жилих приміщень з відокремленими комунікаціями. Фактично маючи окремий вхід до приміщень, сторони користуються виділеними приміщеннями.

Згідно з висновком щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна від 23.04.2026 року, виготовленим ФОП ОСОБА_4 , за технічними показниками частка 21/36 об`єкта нерухомого майна може бути виділена в натурі.

У зв`язку з тим, що в будинку зареєстровано три співвласники, позивач просить виділити належну йому частку в натурі як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, припинивши право спільної часткової власності.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.05.2026 було відкрито провадження за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.07.2026 призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Відтак, 02.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився. Представником позивача адвокатом Дуденок О.О. було подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 12.01.2026 року, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Д.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 66, 67, ОСОБА_1 є власником 21/36 частини житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Іншими співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким належить по 5/24 частини спільного майна кожному на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.01.1996 року, виданого Прилуцькою міською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1-104 (а.с. 9 на звороті, 10).

Згідно з висновком про вартість майна від 28 квітня 2026 року ринкова вартість 21/36 частини будинку, що належить позивачу та є предметом виділу, становить 141 538,29 грн (а.с. 15-16).

Зміна назви вулиці з АДРЕСА_2 проведена на підставі рішення 19 сесії 23 скликання Прилуцької міської ради від 21.05.2001 року; на вул. Небесної Сотні — на підставі рішення № 42 46 (позачергової) сесії 8 скликання Прилуцької міської ради від 04.11.2023 року (а.с. 9 на звороті).

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_5 від 23.04.2026 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 140,2 кв.м та житлову площу 90,6 кв.м. Частина будинку, якою користується позивач, складається з приміщень: 2-6 кімната площею 18,3 кв.м, 2-7 кімната площею 11,6 кв.м в будинку під літ. А1, 2-2 кухня площею 8,8 кв.м, 2-3 санвузол площею 5,6 кв.м, 2-4 коридор площею 15,5 кв.м, 2-5 кімната площею 19,4 кв.м в житловій прибудові під літ. А3, тамбур під літ. а2 з внутрішньою площею 3,5 кв.м. Також до вказаної частини належать господарські будівлі та споруди: погріб під літ. Пг, сарай під літ. Г1, вбиральня під літ. У, огорожа під літ. №1, ворота під літ. №2 (а.с. 11-13).

Згідно з висновком про технічну можливість виділу частки з об`єкта нерухомого майна від 23.04.2026 року, виданим ФОП ОСОБА_4 , підтверджується технічна можливість виділу в натурі 21/36 частини житлового будинку як окремого та цілого об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ця частина є повністю відокремленою та має окремий самостійний вихід (а.с. 14).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки із майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

За змістом даних норм закону виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Згідно ст. 317 ЦК України, зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України.

В силу ст. 356 ЦК України, Учасники спільної часткової власності мають право на частку у праві власності на майно, а не на конкретно визначену частку в майні.

Згідно з нормою ст. 357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. У разі недосягнення згоди між співвласниками у праві спільної часткової власності про порядок володіння і користування спільним майном співвласник має право звернутися до суду з позовом про надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, а якщо це неможливо вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 364 ЦК кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Виходячи з аналізу даних норм, суд дійшов висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

VІ. Висновок суду.

Як встановлено судом, відповідно до договору дарування від 12.01.2026 року, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Д.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 66, 67, ОСОБА_1 є власником 21/36 частини житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Іншим співвласникам житлового будинку за вказаною адресою — ОСОБА_2 та ОСОБА_3 — належить по 5/24 частини спільного майна кожному.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналіз положень ст. 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Згідно з висновком щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 23.04.2026 року, виготовленим експертом ФОП ОСОБА_4 , за технічними характеристиками житловий будинок зазначений в плані під літ. А1 загальною площею 140,2 кв.м та житловою площею 90,6 кв.м. Частка 21/36 житлового будинку складається з наступних приміщень:

-2-6 кімната площею 18,3 кв.м, 2-7 кімната площею 11,6 кв.м в будинку під літ. А1;

-2-2 кухня площею 8,8 кв.м, 2-3 санвузол площею 5,6 кв.м, 2-4 коридор площею 15,5 кв.м, 2-5 кімната площею 19,4 кв.м в житловій прибудові під літ. А3;

-тамбур під літ. а2 з внутрішньою площею 3,5 кв.м;

-погріб під літ. Пг, сарай під літ. Г1, вбиральня під літ. У, огорожа під літ. №1, ворота під літ. №2. Загальна площа приміщень, що виділяються позивачу, становить 82,7 кв.м, а житлова площа — 49,3 кв.м.

В результаті виділу утворюється окремий об`єкт нерухомого майна; склад новоутвореного об`єкта повністю відповідає фактичному користуванню позивача. Об`єкт розташовано в АДРЕСА_1 . Право власності (користування) земельною ділянкою під вказаним будинком правовстановлюючим документом не підтверджується, оскільки земля належить територіальній громаді міста.

За технічними показниками 21/36 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель та споруд є відокремленою, має окремий вихід і може бути виділена в натурі як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна — житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами. Право спільної часткової власності на цю частку для ОСОБА_1 підлягає припиненню у зв`язку з виділом частки в натурі.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивач просить суд не розподіляти судові витрати між сторонами.

Враховуючи зазначене, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. 12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки з будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності — задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок 21/36 частин житлового будинку з належною частиною надвірних будівель у власність як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна — житловий будинок, який підлягає державній реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-2-6 кімната площею 18,3 кв.м та 2-7 кімната площею 11,6 кв.м в будинку під літ. А1;

-2-2 кухня площею 8,8 кв.м, 2-3 санвузол площею 5,6 кв.м, 2-4 коридор площею 15,5 кв.м та 2-5 кімната площею 19,4 кв.м в житловій прибудові під літ. А3;

-тамбур під літ. а2 з внутрішньою площею 3,5 кв.м;

-погріб під літ. Пг, сарай під літ. Г1, вбиральня під літ. У, огорожа під літ. №1, ворота під літ. №2.

Загальною площею 82,7 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності для ОСОБА_1 на 21/36 частини житлового будинку з належною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 02.09.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК