Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №760/13815/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13815/26

2/760/16129/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м.Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря судового засідання - Скомаровської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 40 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ). Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у справі № 760/24120/23, яке набрало законної сили 26 березня 2024 року, шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір`ю в орендованій квартирі в м. Варшава (Республіка Польща) та перебуває на її повному утриманні. З 1 вересня 2024 року відповідач припинив надавати допомогу в утриманні сина, участі у його вихованні та утриманні не бере. Позивач самостійно несе витрати на утримання дитини, детальний розрахунок яких додано до позовної заяви та які складають близько 24 000 грн на місяць. Відповідач є працездатним, має дохід, володіє нерухомим майном та земельною ділянкою, інших осіб на утриманні не має, а тому спроможний сплачувати аліменти в розмірі 12 000 грн, що становить 50 % витрат на дитину.

Посилаючись на викладене, просила суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 12 000 грн щомісячно, починаючи стягнення з 24 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, а також витрати за переклад документів.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання, призначене на 19.08.2026 р., Позивача було під`єднано по підсистемі відеоконференцзвязку VKZ.court.gov.ua., в якому вона зазначила що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, з підстав вказаних у позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, укладеному 10 січня 2018 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис № 40 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року у справі № 760/24120/23, яке набрало законної сили 26 березня 2024 року, шлюб між сторонами розірвано.

Сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Відповідачем пояснень та доказів на спростування наведеного, а також щодо неможливості надавати допомогу дитині до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд відзначає, що відповідач має конституційний обов`язок утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття.

Судом встановлено, що позивач самостійно несе витрати на утримання дитини, які згідно наданого розрахунку складають 24 129 грн на місяць та включають витрати на харчування, навчання, гуртки (хор), гігієну, кишенькові кошти, частку витрат на житло та комунальні послуги, а також сезонні та нерегулярні витрати (одяг, взуття, музику, подорожі, концерти, екскурсії, лікування тощо). Дитина є учасником Варшавського хору хлопчиків та дівчат при Музичному університеті імені Фредеріка Шопена, заняття у якому є платними. Заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів у твердій грошовій сумі 12 000 грн становить приблизно половину документально підтверджених витрат на утримання дитини.

Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових парв на нерухоме майно від 27.08.2026 № 3217283 ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на праві приватної власності належать 3 об`єкти нерухомого майна.

Отже, зважаючи на те, що відповідач свій обов`язок по утриманню дитини належним чином не виконує, дитина проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, враховуючи вік дитини, її потреби, документально підтверджений позивачем розмір витрат на утримання дитини, а також те, що обов`язок утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 12 000 грн щомісячно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із відомостями та доказами, наявними в матеріалах справи, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не є меншим за мінімальний гарантований розмір аліментів.

Суд вважає, що аліменти, визначені судом, на утримання дитини забезпечать матеріальні потреби дитини з урахуванням її віку і стану здоров`я, а також забезпечать нормальні фізіологічні потреби. При визначенні розміру аліментів, суд виходить також із засад розумності та справедливості, вимог забезпечення належного матеріального утримання дитини та його гармонійного розвитку.

Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач при поданні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Матеріали справи будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач звільнений від оплати судового збору, не містять.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 440,00 грн.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Позивач також просила стягнути з відповідача витрати за переклад документів. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати, пов`язані із залученням перекладачів. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт понесення та розмір витрат на переклад документів (договорів, актів наданих послуг, розрахункових чи платіжних документів тощо), а тому вимога про стягнення таких витрат є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150, 180, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 76-81, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову 24 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 витрат за переклад документів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1 440,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя О.Л. Фіцай