Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №760/18840/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18840/26 3/760/5241/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Сергієнко Г.Л., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з з Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД, №885675, від 12.06.2026 року відносно ОСОБА_1 остання ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2017 р.н., який 05.06.2026 року, близько 12 год. 15 хв., перебуваючи у школі №324, на перерві, після того як однокласник ОСОБА_3 перекинув його через плече, ОСОБА_2 почав тягати його за волосся, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД, №885675, від 12.06.2026 року та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мазур Т.В. суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно із ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД, №885675, від 12.06.2026 року відносно ОСОБА_1 , згідно з яким остання ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2017 р.н., який 05.06.2026 року, близько 12 год. 15 хв., перебуваючи у школі №324, на перерві, після того як однокласник ОСОБА_3 перекинув його через плече, ОСОБА_2 почав тягати його за волосся, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , її захисник - адвокат Мазур Т.В. просили провадження закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема, зазначивши, що конфлікт, виник у школі між дітьми не з вини сина ОСОБА_1 ОСОБА_4 , а як випливає з протоколу - з вини сина заявниці - ОСОБА_5 , 2016 р.н., що не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 як мати ухиляється чи не виконує покладені на неї обов?язки по вихованню дитини. Так, згідно пояснень сина заявниці - ОСОБА_6 , які він надав 29.05.2026 інспектору, на перерві ОСОБА_2 підійшов до нього запитати, хто перший крикнув «гірко» в класі, після чого саме син заявниці ОСОБА_7 проявив агресію, застосував спортивний прийом та перекинув ОСОБА_2 через плече. Звичайно, будь-яка дитина в ситуації подібної безпідставної агресії застосовуватиме самозахист, а тому ОСОБА_2 схопився за волосся ОСОБА_6 . Очевидно, що такі дії були спричинені афектом, а не свідомим бажанням завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_1 має підвищене відчуття справедливості, оскільки його батько є учасником бойових дій, має поранення, саме тому намагався поговорити з ОСОБА_9 з приводу безпідставних звинувачень у вигукуванні слова «гірко», і аж ніяк не мав на меті битися. Варто звернути увагу, що за фактом цього інциденту 08.05.2026 (копія протоколу засідання додається) та повторно 21.05.2026 (копія протоколу наявна в матеріалах справи) у школі відбулося засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування). Згідно протоколу комісії від 21.05.2026 «до моменту виникнення зазначеного конфлікту будь-яких звернень, скарг, інформації щодо можливих проявів булінгу між вказаними здобувачами освіти не надходило». Крім цього, протоколом від 21.05.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 завжди вчасно реагувала на зауваження, що стосувалися поведінки її сина та вміння спілкуватися з однокласниками. Про відсутність агресії чи іншої негативної поведінки з боку ОСОБА_10 повідомили вчителі англійської мови, фізкультури, вихователь групи продовженого дня. Шкільний психолог встановила, що 06.05.2026 між сторонами мав місце ситуативний конфлікт. Крім цього, документами, наданими заявницею (скріншоти листування) також підтверджується, що ОСОБА_1 завжди реагувала на звернення ОСОБА_11 , завжди комунікувала з адміністрацією школи щодо будь-яких дій свого сина, разом із сином відвідувала психолога аби допомогти йому справитися з викликами, які поставали у спілкуванні з однокласниками з особливими освітніми потребами. Звертає на себе увагу той факт, що інспектором СЮП навіть не вживалися заходи, спрямовані на встановлення факту виконання/невиконання батьківських обов?язків ОСОБА_1 , інспектор навіть не витребовувала характеристику ОСОБА_2 за місцем навчання/проживання.

Дослідивши письмові докази, що містяться в справі, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника - адвоката Мазур Т.В., суд дійшов висновку, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини стосовно ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення" за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

З цих підстав суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 184, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Сергієнко Г.Л.