Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №756/9249/26 — Оболонський районний суд міста Києва

01.09.2026 Справа № 756/9249/26

Справа № 756/9249/26

Провадження № 2/756/7983/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання - Венгерського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, про усунення перешкод у здійсненні права на спадкування шляхом зняття арешту з майна,

У С Т А Н О В И В :

Стислий зміст заявлених вимог

Позивач ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила:

- зняти арешт з нерухомого майна, накладений на все майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 15.07.2004 о 17:20:45 за реєстраційним номером обтяження 67323 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 200/15 від 12.07.2004, винесеної Районним відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві;

- зняти арешт з нерухомого майна, накладений на все майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 22.10.2004 о 17:47:12 за реєстраційним номером обтяження 1405701 на підставі ухвали Мінського районного суду м. Києва від 24.12.2003 (вх. 4566).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина. Мати неповнолітньої - ОСОБА_5 - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому неповнолітня є єдиною спадкоємицею майна померлої. До складу спадщини входять, зокрема, 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , які належали батькові спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; спадщину після нього ОСОБА_4 прийняла, оскільки проживала разом із ним, проте за життя своїх спадкових прав не оформила.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно на ім`я неповнолітньої нотаріусом відмовлено у зв`язку з наявністю зареєстрованих арештів щодо майна ОСОБА_3 . Виконавче провадження, у межах якого державним виконавцем накладено арешт, на виконанні не перебуває, його матеріали знищені за спливом строків зберігання, у зв`язку із чим самостійно зняти арешт відділ державної виконавчої служби не може. Мінський районний суд м. Києва, ухвалою якого накладено другий арешт, ліквідовано, а судові справи за участю ОСОБА_3 знищені за закінченням строків зберігання, що унеможливлює вирішення питання про зняття арешту в межах відповідної справи.

Наявність зазначених обтяжень порушує майнові права та інтереси неповнолітньої, яка позбавлена можливості оформити спадкові права та стати власником майна, а єдиним способом зняття арешту є судове рішення.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, а також витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасюк Т.М. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи № 74463131 (22/2025), заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання зазначеної ухвали 29.07.2026 надійшли копії матеріалів спадкової справи.

Ухвалою суду від 03.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.09.2026.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від позивача та її представника надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, проти заочного розгляду не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду сповіщений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.06.2025 Київським відділом державної реєстрації.

Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її матір`ю є ОСОБА_5 .

Отже, неповнолітня ОСОБА_2 є онукою померлої ОСОБА_4 , яка за життя була - дочкою померлого ОСОБА_3 .

Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.07.2025 № 487 «Про призначення опікуна» ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасюк Т.М. 13.08.2025 заведено спадкову справу № 74463131 (22/2025) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Зі змісту відповіді приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасюк Т.М. від 07.05.2026 вбачається, що спадщина складається з квартири АДРЕСА_1 , 3/4 частки якої належали батькові померлої - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадщину після якого ОСОБА_4 прийняла, проте своїх спадкових прав не оформила.

Нотаріус повідомила про виявлені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер обтяження 67323, дата та час реєстрації - 15.07.2004 тип обтяження - арешт нерухомого майна, тип майна - невизначене майно, все майно, власник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстратор - Одинадцята київська державна нотаріальна контора.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.05.2026 № 476117795 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 67323 від 15.07.2004- арешт нерухомого майна (все майно), власник ОСОБА_3 , підстава - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 200/15 від 12.07.2004, винесена Районним відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, а також обтяження за реєстраційним номером 1405701 від 22.10.2004- арешт (все майно), власник ОСОБА_3 , підстава - ухвала Мінського районного суду м. Києва від 24.12.2003.

Листом Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.04.2026 № 84740 позивача повідомлено, що виконавче провадження № 200/15 на виконанні у відділі не перебуває, строки зберігання його матеріалів минули, а зняття арешту можливе лише за рішенням суду.

Доказів того, що виконавчий документ, під час примусового виконання якого накладено арешт за реєстраційним номером обтяження 67323, повторно пред`являвся до примусового виконання, а відповідне виконавче провадження перебуває на виконанні, матеріали справи не містять. Відомостей про особу стягувача, в інтересах якої накладено зазначені арешти, та про виконавче провадження чи судову справу, у межах яких їх накладено, матеріали справи також не містять.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. За приписами ч. 4 цієї статті малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За приписами ч. 2 цієї статті у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Відповідно до ч. 5 ст. 59 цього Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) вказала, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

У постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 337/2402/22 зазначено, що «спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України».

У постанові Верховного Суду від 06.02.2023 у справі № 463/2924/22 (провадження № 61-11005св22) зазначено, що спадкоємець, який не був залучений стороною виконавчого провадження, у межах якого накладено арешт на майно спадкодавця, не є суб`єктом права на подачу скарги в порядку ст. 447 ЦПК України, а законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту його порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про зняття із спадкового майна арешту.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з того, що ОСОБА_4 , будучи дочкою ОСОБА_3 та проживаючи разом із ним на час відкриття спадщини, прийняла спадщину після його смерті, проте своїх спадкових прав не оформила. З огляду на приписи ст. 1218, ч. 5 ст. 1268 ЦК України належні ОСОБА_3 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 увійшли до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки мати неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до відкриття спадщини, неповнолітня спадкує за правом представлення на підставі ч. 1 ст. 1266 ЦК України. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 була малолітньою, а тому в силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про арешт усього майна ОСОБА_3 є обмеженням права власності та безпосередньо перешкоджає неповнолітній оформити спадкові права і здійснювати правомочності власника.

Всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності та наявності правових підстав для збереження спірних обтяжень, як і доказів існування виконавчих проваджень, для забезпечення виконання яких такі обтяження могли б бути використані.

Водночас наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна особи, щодо якого неможливо встановити ні стягувача, ні виконавче провадження, у якому накладено обтяження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном та не відповідає вимозі пропорційності, закладеній у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зняття арештів з нерухомого майна, зареєстрованих в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяжень 67323 та 1405701.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір за подання позовної заяви позивачем не сплачувався. Інших судових витрат до відшкодування позивач не заявляла та доказів їх понесення не надала, а тому підстав для розподілу судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, про усунення перешкод у здійсненні права на спадкування шляхом зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, накладений на все майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 15.07.2004 за реєстраційним номером обтяження 67323 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 200/15 від 12.07.2004, винесеної Районним відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Зняти арешт з нерухомого майна, накладений на все майно, що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 22.10.2004 за реєстраційним номером обтяження 1405701 на підставі ухвали Мінського районного суду м. Києва від 24.12.2003 (вх. 4566).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код юридичної особи 35018577, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. М. Кагарлицького, буд. 2-Д).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Суддя Ірина ШРОЛИК