Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №398/1836/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1836/26

провадження №: 2/398/2626/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" вересня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23781,67 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 920154948 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 5100,00 грн через банк-провайдер. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 17500,00 грн. Відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку із чим сформувалась заборгованість.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу №28/1118-01 передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача. Надалі право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та відповідно до позивача.

У зв`язку невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 920154948 сформувалась заборгованості, на момент подання позовної заяви, на загальну суму 23781,67 грн, що складається: 17496,81 грн – заборгованість по тілу кредиту, 6284,86 – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. На підставі зазначеного позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 23.04.2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, витребувано докази від АТ «Ощадбанк».

У встановлений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Справу призначено до судового розгляду.

20 травня 2026 року до суду від представника відповідача – адвоката Старовойтова О.В., надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача просив суд поновити строк для подання відзиву у зв`язку з тим, що процесуальний строк було пропущено з поважних причин, позовну заяву задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №920154948 від 11.08.2021 року в розмірі 1509,00 грн - заборгованість за тілом кредиту. Зменшити розмір, понесених ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн, встановити відповідачу додатковий строк для подання до суду роздруківки інформації з електронного файлу, що визначає послідовні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 в ІТС Товариства з обмеженою відповідальністю " МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ", якою зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 щодо укладання електронного договору кредитної лінії № 920154948, виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 11.08.2021 по 30.10.2023.

20.05.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача наполягав на задоволенні позову та стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат в повному обсязі.

12.06.2026 року клопотання представника відповідача щодо прийняття відзиву на позовну заяву задоволено, розгляд справи відкладено на 01.09.2026 року.

Клопотання представника відповідача щодо витребування фінансових відомостей від АТ «Ощадбанк» та від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» судом залишено без задоволення у зв`язку із відсутністю обґрунтування неможливості самостійно відповідачем надати вказані докази.

12.06.2026 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

15.06.2026 року представник позивача подала до суду додаткові письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено 11.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 920154948 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

За умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит в розмірі кредитного ліміту на суму 17500,00 грн (перший транш – 5100,00 грн) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом – 0,89 % в день, 1,70% в день в разі своєчасного неповернення кредиту та 1,27 % в розі продовження узгодженого сторонами строку кредитування, строк, на який надається кредит – 30 днів, тобто до 10.09.2021 року.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало кредит в розмірі 17500,00 грн відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями від 11.08.2021; а також та інформацією, наданою АТ «Ощадбанк» на запит суду, згідно з якою на банківський рахунок ОСОБА_1 12.08.2021 зараховано грошові кошти в сумі 5100,00 грн, 2400,00 грн та 10000,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався, та відповідно до умов яких ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і боржниками. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 920154948 від 11.08.2021 року.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 року, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 920154948 від 11.08.2021 року.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 11.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 920154948 від 11.08.2021 року.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги – це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

У відзиві на позовну заяву, а також письмових запереченнях на відповідь на відзив факт укладання кредитного договору № 920154948 від 11.08.2021 року, а також набуття позивачем права вимоги за вказаним договором представником відповідача не оспорюється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором № 920154948 від 11.08.2021 року.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконав.

Із розрахунку заборгованості до кредитного договору № 920154948 від 11.08.2021 року, долученого позивачем до матеріалів позовної заяви вбачається, що відсотки за користування відповідачем кредитом в розмірі 6284,86 грн нараховано за період 11.08.2021 року до 07.06.2022 року, в той час як узгоджений сторонами строк кредитування становив 30 днів, тобто до 10.09.2021 року.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

В постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

В той же час з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором вбачається, що сума в розмірі 6284,86 грн нарахована кредитодавцем у графі проценти, тоді як інші нарахування, в тому числі і інформація про нарахування заборгованості в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК Україні, будь-які нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань – відсутня.

При цьому в матеріалах справи відсутній відомості щодо звернення відповідача із заявою щодо продовження строку кредитування, укладеної між відповідачем і кредитором додаткової угоди про зміну строку кредитування, отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами після строку кредитування, тобто після 10.09.2021 року, суперечить приписам законодавства та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, суд дійшов висновку, що, з урахуванням сплачених відповідачем сум в рахунок погашення заборгованості розмірі 24916,00 грн, позов слід задовольнити в частині стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 1487,75 грн (17500+17500,00/100*1,7*5+ 17450,00/100*1,7*25-24916,00).

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті судового збору в розмірі 166,68 грн (6,26 % від 2662,40 грн) та витрати понесені на правову допомогу в розмірі 438,2 грн (6,26 % від 7000,00 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13) заборгованість за кредитним договором № 920154948 від 11.08.2021 року у загальному розмірі 1487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн 75 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 166 (сто шістдесят шість) грн 68 коп. та витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 438 (чотириста тридцять вісім) грн 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01.09.2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко