Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №383/845/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/845/26

Номер провадження 2/383/666/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зербул С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є дочкою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 їй виповнилося 18 років. На даний час навчається на денній формі навчання у Державному навчальному закладі «Бобринецьке професійно-технічне училище №32» за професією обліковець. Навчання здійснюється за кошти державного бюджету. У зв`язку з тим, що навчається на денній формі, навчальний процес займає весь робочий час, через що позбавлена можливості працевлаштуватися та самостійно заробляти кошти для забезпечення своїх мінімальних життєвих потреб (купівля продуктів харчування, одягу, взуття, підручників, оплата проїзду та комунальних послуг). Стипендія, яку отримує, є мінімальною та не може покрити базових витрат на проживання. Проживає разом із матір`ю ОСОБА_3 , яка самотужки намагається оплачувати її проживання у місті та утримувати її, проте фінансових можливостей матері недостатньо для повноцінного покриття всіх її матеріальних потреб як студентки. Вказує, що відповідач є особою працездатного віку, хронічних захворювань чи інвалідності не має. Офіційно відповідач не працевлаштований, проте має реальну можливість працювати та отримувати дохід або здійснювати неофіційну діяльність, а тому зобов`язаний надавати їй матеріальну допомогу на її утримання на період навчання, однак добровільно надавати кошти відповідач відмовляється. Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на період навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання у ДНЗ «Бобринецьке ПТУ № 32», але не більше ніж до досягнення 23 років.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.22-23).

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.9).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судові повістки відповідачу про виклик в судові засідання, призначені на 07.08.2026 року, 28.08.2026 року надсилалися судом за місцем реєстрації за адресою: с. Червонопілля Кропивницького району Кіровоградської області, що підтверджується поштовими конвертами з відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній» (а.с.29, 33), що вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою позивача розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.09.2008 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3).

Позивач має зареєстроване місце проживання разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади (а.с.2 зворот, а.с.6).

ОСОБА_1 навчалась у Професійно-технічному училищі №32 м. Бобринець Кіровоградська область по професії «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, касир на підприємстві, в установі, організації» гр. О.1, денної форми навчання, з 01.09.2025 року по 30.06.2026 року, та відносилась до категорії учнів, які не перебувають на повному державному утриманні, що підтверджується копією довідки Професійно-технічному училищі №32 м. Бобринець від 13.04.2026 року №141 (а.с.5 зворот).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За правилами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батькiв утримувати повнолiтнiх дочку, сина, якi продовжують навчатися пiсля досягнення повнолiття (незалежно вiд форми навчання), виникає за обов`язкової сукупностi таких юридичних фактiв: досягнення дочкою, сином вiку, який перевищує 18, але є меншим 23 рокiв; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матерiальнiй допомозi; наявнiсть у батькiв можливостi надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

На підставі викладеного, враховуючи те, що повнолітня донька відповідачанавчалась у закладі освіти на денній формі навчання, не має заробітку чи інших власних джерел доходу, то вона потребує матеріальної допомоги, яка була б достатньою для забезпечення її існування, збереження її здоров`я, харчування, придбання необхідних навчальних матеріалів, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем навчання та отримання пов`язаного з цим набору послуг.

Таким чином, враховуючи те, що позивач досягла повноліття, однак продовжила навчання, у зв`язку з чим потребувала матеріальної допомоги батька, приймаючи до уваги, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, зважаючи на те, що законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці у даному випадку, з огляду на те, що відповідачем не доведено обставини, які б свідчили про відсутність можливостей надавати таку допомогу у заявленому позивачем розмірі, тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи обставини, визначені в ст.182 СК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на період навчання у Професійно-технічному училищі №32 м. Бобринець Кіровоградська область, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2026 року, що забезпечить доньці рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом 18.05.2026 року, а тому саме з цієї дати слід проводити стягнення аліментів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, враховуючи, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на період навчання у Професійно-технічному училищі №32 м. Бобринець Кіровоградська область, починаючи з 18.05.2026 року до закінчення навчання, тобто до 30.06.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце проживання зазначене в позовній заяві: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: с. Червонопілля Кропивницького району Кіровоградської області, п.і.27243.

Повне судове рішення складено 02.09.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко