Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №465/7140/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/7140/26

1-кп/465/1170/26

Вирок

Іменем України

02.09.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12025141370000788 від 10.10.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горбачі, Пустомитівського району, Львівської області, українця, громадянина України, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , будучи постановою Франківського районного суду міста Львова від 24.01.2025 (судова справа №465/10544/24, провадження №3/465/272/25), притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із призначенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з такою, маючи реальну можливість її виконувати та усвідомлюючи протиправність своїх дій, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 10.10.2025 близько 01 год. 50 хв., перебуваючи на автодорозі у м. Львові, по вулиці Кульпарківській, поблизу будинку №64-А, умисно не виконав постанову Франківського районного суду м. Львова від 24.01.2025 (справа №465/110544/24, провадження №3/465/279/25) в частині позбавлення права керування транспортними засобами, а перебував за кермом та керував транспортним засобом - автомобілем марки «Audi A4», номерний знак « НОМЕР_2 », після чого працівниками УПП у Львівській області ДПП складено відносно ОСОБА_3 протокол про вчинення адміністративні правопорушення – за ч. 2 ст. 130 КУпАП, (протокол серії ЕПР1 №478889), за ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №478883) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП (постанова серії ЕНА №5902671).

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, при вищезазначених обставинах визнав у повному обсязі. Зазначив про те, що дійсно знав про позбавлення його права керування транспортним засобом за відповідним рішенням суду. Щиро покаявся у вчиненому, поважає закони та встановлений порядок, проживає у сімї, у якій його батько та сестра також несуть військову службу. Сам вступив до лав Збройних Сил України добровольцем ще у лютому 2022 року. Раніше не притягався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, а вчинене пов`язує із труднощами пережитого в районі ведення бойових дій, учасником яких він є. Тому, поважаючи закон та рішення суду, яке набрало законної сили, продав належний йому автомобіль до часу судового розгляду, для усунення самої можливість невиконання рішення суду, яка могла б статись у майбутньому за непередбачених обставин і на тепер пересувається лише громадським транспортом.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, встановлених судом.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 27.02.2023 у справі № 450/205/19 (провадження № 51-1306 км 22), необхідно зазначити, що основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення. Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 126 КУпАП, є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Таким чином, суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, не є ідентичними.

З урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду, дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він своїми діями вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що його обтяжують.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що обвинувачений, для унеможливлення самої можливості вчинення кримінального правопорушення у майбутньому здійснив відчуження власного автомобіля, та пересувається громадським транспортом, що вказує на глибину його каяття та істотно зменшує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.

Крім цього, обвинувачений раніше не судимий, є особою молодого віку, військовослужбовцем, який добровільно вступив до лав Збройних Сил України з лютого 2022 року, учасником бойових дій, неодноразово отримував травми різного ступеня тяжкості, пов`язані із проходженням військової служби, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, проте, після участі у бойових діях та пораненнях перебуває на обліку у лікаря психіатра із посттравматичним стресовим розладом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, а тому суд вважає за можливе призначити йому покарання в межах мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не встановлено.

Арешт на майно не накладався. Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1